Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі
Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує:
> апетит;
^ достатнє подрібнення їжі при жуванні;
> оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання:
– певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі;
– послідовності вживання страв та приймання їжі;
– розподілу добового раціону протягом дня (маси, енергетичної цінності, якісного складу страв за прийомами їжі);
– інтервалів між прийманням їжі, роботою, сном.
Приймання їжі у певний час виробляє умовні рефлекси, забезпечує ритмічність процесів секреції й оптимальне виділення травних соків. Тривале пережовування сприяє ефективному перетравленню і засвоєнню їжі.
Для підтримання здорового апетиту та оптимальної секреції доцільне 3-4 разове харчування з інтервалами між прийомами 4-6 годин та за 2 години до роботи, що пов’язано з тривалістю розщеплення і засвоєнням харчових речовин. Вечеряти рекомендується за 2-3 години до сну.
Їжа має розподілятися за прийомами відповідно до біоритмів людини, режиму та характеру трудової та іншої діяльності.
Для дітей і школярів підхід строго індивідуальний і залежно від біоритмів рекомендується 4-х разове харчування: сніданок 25 % усього добового раціону, 2-й сніданок 15 %, обід – 35 %, вечеря – 25 %.
Для дорослих рекомендуються три режими:
O Переважно ранкове харчове навантаження – 50 % усього добового раціону і по 25 % на обід і вечерю;
O Рівномірне харчове навантаження протягом дня – по 33 %;
O Переважно вечірнє харчове навантаження – 50 % усього добового раціону (але не пізніше 18-19 години) та по 25 % на сніданок і обід.
Для людей не схильних до повноти кращим режимом прийому їжі вважається третій варіант, а для інших перший.
Тривалість споживання страв, яка забезпечує добре пережовування та травлення їжі, повинна складати для сніданку та вечері – 20 -30 хв, обіду 40 – 50 хв, 2-й сніданку та полуденку – 15 – 20 хв.
У сучасному суспільстві існує гостра проблема у харчуванні -: це звичка “перекусити”, схопити на ходу і з’їсти в сухом’ятку що-небудь. Дослідження свідчать, що повне засвоєння їжі відбувається приблизно за 3-4 години. Процес травлення передбачає кілька етапів, що включають у роботу різні ферменти і шлункові соки в міру потреби. Коли одна група ферментів закінчує свої функції, роботу починає інша, і так далі до моменту, поки не відбудеться повне засвоєння. Однак, якщо перекушувати в проміжках між основними прийомами їжі, у роботу включаються ті ферменти, чия черга ще не підійшла, а ефективність роботи ферментів, що ще не закінчили процеси травлення, знижується. В результаті їжа залишається неперетравленою приблизно 72 години, на цей час затримується її засвоєння.
Все це заважає набрати масу, тому що значний обсяг їжі взагалі не надходить до системи засвоєння. Крім того, такий режим харчування не дозволяє позбутись зайвої ваги, оскільки частина калорій відкладається у вигляді жиру.
Таким чином, правильним режимом харчування є як мінімум триразове харчування (краще – чотири чи п’ятиразове).
Складовою раціонального харчування є фізіолого-гігієнічні вимоги до умов приймання їжі:
O інтер’єр торговельної зали, сервірування столів повинні мати приємний зовнішній вигляд;
O психологічний мікроклімат, естетика обслуговуючого персоналу та співтрапезників повинні сприяти апетиту;
O відсутність обмеження у часі, вибір страв і продуктів за уподобаннями.
Все це створює позитивні емоції і сприяє процесам травлення та засвоєння їжі.
Аксіоми біологічного буття і харчування
1. Енергетичні потреби організму є первинними порівняно з усіма іншими потребами.
2. Організм дорослої людини повинен функціонувати в ізоенергетичних умовах.
3. Процеси дисиміляції відбуваються в організмі постійно і незалежно від надходження їжі.
4. Процеси асиміляції відбуваються лише в умовах забезпечення організму пластичними і біорегуляторними речовинами.
5. їжа повинна бути біологічно інформативною.
6. Організм людини, що перебуває в особливому фізіологічному стані (ріст, старіння, вагітність, годування немовляти, фізичне навантаження), а також в умовах екологічного навантаження, потребує біологічної підтримки пластичними і біорегуляторними речовинами.
7. При кількісній і якісній недостатності харчування в першу чергу уражується імунна система, що обумовлює високий рівень інфекційної і неінфекційної захворюваності.
8. Рівень цукру в крові потребує свідомої стабілізації.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Фізіологічні основи утворення енергії в організмі.
2. Обмін речовин і енергії, процеси метаболізму, анаболізму, катаболізму, їх взаємозв’язок.
3. Метаболізм білків, ліпідів та вуглеводів.
4. Енергетичні витрати людини та його складові.
5. Методи визначення енерговитрат людини.
6. Основний обмін та методика визначення.
7. Специфічно-динамічна дія їжі і залежність її від складу їжі.
8. Коефіцієнт фізичної активності та величина основного обміну.
9. Поняття про раціональне харчування та про його закони.
10. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону.
11. Потреби організму в основних і біологічно активних нутрієнтах.
12. Перетравлюваність та засвоюваність харчового раціону.
13. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування.
14. Фізіолого-гігієнічні вимоги до умов приймання їжі.
15. Аксіоми біологічного буття і харчування людини.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону Академік О. М. Уголєв стверджує, що для кожної людини необхідний індивідуальний, властивий тільки йому баланс компонентів раціону. При цьому змішаний раціон надає значно більші можливості для пристосування харчування до біохімічної індивідуальності організму, чим суто рослинний або суто м’ясний раціон. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб організм отримував з їжею ту кількість енергії, яку […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Аксіоми біологічного буття і харчування Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників гарячих цехів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізюлого-гігієнічні основи раціонального харчування студентів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль жирних кислот Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль целюлози і геміцелюлози Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль пектинових речовин Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів 6.1. Характеристика та функції вуглеводів Вуглеводи є невід’ємною складовою всіх клітин і тканин організму. Вони виконують в організмі різноманітні функції, але основна роль вуглеводів – енергетична. За рахунок них забезпечується 60 % добової енергоцінності раціону. Для промислово розвинених країн рівень споживання вуглеводів становить близько 50 %, для слаборозвинених країн – 75 %, при цьому в […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.5. Предмет і завдання дисципліни “Основи фізіології та гігієни харчування” Без знання функціональних закономірностей діяльності людського організму в цілому й окремих його органів і систем, процесів життєдіяльності, що відбуваються в умовах впливу на організм людини природних факторів, неможливо правильно організувати процес харчування. Фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин. Фізіологія харчування – розділ “Фізіології”, що вивчає закономірності […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 6.3. Фізіолого-гігієнічна роль доступних вуглеводів та наслідки надлишку і дефіциту їх у харчовому раціоні Для доступних вуглеводів важливі такі показники: Глікемічний індекс – Якнайменший; Солодкість – Якнайбільша; Клас – Полісахариди; вміст 3, 4-цукрів – якнайменший. Глікемічний індекс (ГІ) – це показник впливу їжі на рівень цукру в крові. Він показує, з якою швидкістю глюкоза внаслідок процесів травлення або перетворення в неї потрапляє у кровообіг. Глікемічний індекс – відношення концентрації […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.3. Поняття про раціональне харчування та про його закони Енергетичні витрати людини складаються із витрат на: основний обмін; У фізичну і розумову діяльність; У процеси травлення та засвоєння їжі (специфічно-динамічну дію їжі). Основний обмін (ОО) – кількість енергії, яка необхідна організму для його функціонування у стані спокою: На роботу серця і кровозабезпечення, легенів, нирок, ендокринних залоз; У підтримання сталості температури тіла, м’язового тонусу та […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.3. Фізіолого-гігієнічна роль фосфоліпідів та стеринів Фосфоліпіди Відіграють суттєву роль у функціонуванні клітинних оболонок і внутріклітинному обміні та виконують структурну, регуляційну і транспортну функцію: – структурна: Фосфоліпіди входять до структури: – клітинних мембран; – нервової тканини, печінки, серцевого м’яза, статевих залоз; – нуклеїнових комплексів клітини і її ядра. – регуляційна: – забезпечують функцію клітинних мембран, їх проникність для жиророзчинних речовин; – […]...