Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок
Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків.
Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок.
Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску.
Нефрози – ураження ниркових канальців, при яких характерні набряки як підшкірні, так і внутрішні. У крові багато білка та холестерину.
Сечокам’яна хвороба – утворення ниркових каменів внаслідок порушення обміну речовин.
Причини сечокам’яної хвороби
O Обмеження рідини у раціоні;
O тривале нерегулярне і неповноцінне харчування;
O порушення обміну пуринів;
O надмірне споживання пуринів (уратове каміння), щавлевої кислоти (оксалатове каміння), фосфорної кислоти (фосфатне каміння);
O порушення обміну молібдену.
Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок
– протизапальна спрямованість харчування: зменшення набряків і зміцнення капілярів;
– регуляція водно-сольового обміну шляхом аліментарної його корекції;
– виведення продуктів обміну з організму;
– підтримка імунної системи;
– захист організму від оксидативного стресу (шляхом введення до раціону антиоксидантів);
– корекція порушених обмінних процесів залежно від функціональної здатності нирок (зменшення набряків, зниження артеріального тиску, зменшення виділення білка з сечею, підвищення здатності нирок виділяти продукти білкового обміну).
Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок наведені на рис. 12.5.
Рис. 12.5. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок
Захворювання серцево-судинної системи
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – серцево-судинне захворювання, яке характеризується порушенням коронарного кровообігу та Ішемією міокарду.
Ішемія – знекровлення серця в результаті спазму чи звуження просвіту судини. Різка тривала ішемія призводить до інфаркту.
Форми ІХС : стенокардія, інфаркт міокарду тощо.
Інфаркт міокарду – змертвіння (некроз) частини м’язових клітин серця внаслідок порушення кровообігу в судинах серця і зменшення постачання його клітин киснем і поживними речовинами.
Однією з причин серцево-судинних захворювань є атеросклероз.
Атеросклероз – захворювання, що пов’язане з накопиченням на стінках артерій ліпідів, ефірів холестерину і насичених жирних кислот, складних вуглеводів, фіброзної тканини та кальцію внаслідок порушення нервової та ендокринної регуляції ліпідного обміну.
Фактори ризику атеросклерозу
Вільнорадикальні та окислювальні процеси; виснаження антиокислювальних систем організму; надлишок насичених жирних кислот у їжі; спадкові порушення жирового та ліпоїдного обміну; серцева недостатність.
Наслідки атеросклерозу
– Гіпертонія;
– ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда;
– стенокардія, порушення серцевого ритму;
– серцева недостатність
Причини серцево-судинних захворювань
O Перевтома, надмірне фізичне навантаження;
O психічні травми;
O гіпертонія, паління;
O свинцева інтоксикація;
O порушення оптимального відношення жирних кислот 0)6 : 0)3 у харчовому раціоні;
O надмірне споживання коротко – та середньо – ланцюгових жирних кислот;
O тривале споживання “м’якої” води;
O порушення обміну метіоніну та гомоцистеїну;
O оксидативний стрес.
Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях
^ Корекція обмінних розладів: ліпідного та вуглеводного (зменшення споживання коротко – та середньоланцюгових жирних кислот з молочно-жировими продуктами та погано метаболізованих вуглеводів);
^ підтримка (стабілізація) імунної системи і мінерального статусу; > обмеження вживання кухонної солі та рідини;
Рис. 12.6. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях
> збагачення раціону солями К і вітамінами;
> нормалізація виведення з організму продуктів обміну речовин (харчові волокна в оптимальній кількості);
> нормалізація в’язкості крові та зсідання крові (оптимальний баланс між поліненасиченими жирними кислотами родин ώ3 і ώ6 як 1 : 0,3-0,4);
> зміцнення судинної стінки і покращання тонусу судин та циркуляції крові (вітамін С, біофлавоноїди, обмеження споживання холестерину, насичених жирних кислот).
Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при серцево-судинних захворюваннях наведені на рис. 12.б.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фактори ризику атеросклерозу Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини серцево-судинних захворювань Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Захворювання серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини сечокам’яної хвороби Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників гарячих цехів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізюлого-гігієнічні основи раціонального харчування студентів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки ожиріння Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль жирних кислот Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Принципи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.3. Фізіолого-гігієнічна роль фосфоліпідів та стеринів Фосфоліпіди Відіграють суттєву роль у функціонуванні клітинних оболонок і внутріклітинному обміні та виконують структурну, регуляційну і транспортну функцію: – структурна: Фосфоліпіди входять до структури: – клітинних мембран; – нервової тканини, печінки, серцевого м’яза, статевих залоз; – нуклеїнових комплексів клітини і її ядра. – регуляційна: – забезпечують функцію клітинних мембран, їх проникність для жиророзчинних речовин; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.5. Фізіолого-гігієнічне обгрунтування норм споживання ліпідів Фосфоліпіди Відіграють суттєву роль у функціонуванні клітинних оболонок і внутріклітинному обміні та виконують структурну, регуляційну і транспортну функцію: – структурна: Фосфоліпіди входять до структури: – клітинних мембран; – нервової тканини, печінки, серцевого м’яза, статевих залоз; – нуклеїнових комплексів клітини і її ядра. – регуляційна: – забезпечують функцію клітинних мембран, їх проникність для жиророзчинних речовин; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону Академік О. М. Уголєв стверджує, що для кожної людини необхідний індивідуальний, властивий тільки йому баланс компонентів раціону. При цьому змішаний раціон надає значно більші можливості для пристосування харчування до біохімічної індивідуальності організму, чим суто рослинний або суто м’ясний раціон. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб організм отримував з їжею ту кількість енергії, яку […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 5.2. Фізіолого-гігієнічна роль жирів, жирних кислот та наслідки надлишку і нестачі їх у харчовому раціоні Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль целюлози і геміцелюлози Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль пектинових речовин Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...