Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування
РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування
10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини
У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно активні речовини – гормони, ферменти синтезуються в організмі людини із вітамінів, які можуть надходити до організму з їжею.
Основна умова життя людини – обмін речовин і енергії (метаболізм) між організмом і зовнішнім середовищем. Фізіологічною основою харчування людини є обмін речовин та енергії.
Харчування – це складний процес надходження, перетравлення, всмоктування та асиміляції в організмі харчових речовин, які необхідні для покриття енергетичних витрат, побудови й оновлення клітин, тканин та органів, а також для регуляції процесів, які відбуваються в організмі.
Обмін речовин та енергії (метаболізм) – комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в організмі, які забезпечують його ріст, розвиток, життєдіяльність та репродукцію.
Розрізняють дві сторони обміну речовин та енергії: анаболізм (асиміляцію) і катаболізм (дисиміляцію), що спрямовані на неперервне оновлення організму і забезпечення його необхідною енергією. Процеси анаболізму і катаболізму узгоджені між собою й утворюють цілісну систему, що забезпечує нормальну функціональну життєдіяльність організму людини.
З анаболізмом пов’язано утворення нових речовин, клітин, тканин, що забезпечує ріст, розвиток організму та відбудови і оновлення усього того, що відбулося в результаті катаболізму.
Анаболізм (асиміляція) – процес засвоєння харчових речовин із зовнішнього середовища та утворення з них властивих організму білків, жирів та вуглеводів. Анаболізм (пластичний обмін) відбувається тільки при надходженні в організм пластичних речовин з поглинанням енергії.
В результаті катаболізму відбувається руйнування клітин і тканин, розклад речовин, які входять до складу внутріклітинних компонентів.
Катаболізм (дисиміляція) – процес окислення та розщеплення органічних сполук до вуглекислого газу, води, сечовини, аміаку та інших неорганічних речовин. Катаболізм (енергетичний обмін) відбувається в організмі постійно, незалежно від надходження їжі, з вивільненням енергії.
У клітинах організму перетворення жирів, білків і вуглеводів, їх розщеплення і синтез здійснюються одночасно і узгоджено, внаслідок чого забезпечується сукупність метаболічних реакцій.
Метаболізм білків
Амінокислоти, які надійшли до організму внаслідок процесів травлення, використовуються В процесах анаболізму:
– для синтезу нових білків при достатньому надходженні енергії з їжею;
– глюкогенні амінокислоти (аланін, цистеїн, метіонін) внаслідок дезамінування перетворюються на глюкозу, яка окисляється або перетворюється на глікоген;
– кетогенні амінокислоти (лейцин, фенілаланін, тирозин) внаслідок дезамінування перетворюються на жирні кислоти, які окислюються або беруть участь у синтезі тригліцеридів, і запасаються в жирове депо;
У процесах катаболізму:
O на отримання енергії при недостатньому її надходженні з їжею або при надлишковому надходженні амінокислот.
В організмі одночасно відбуваються процеси розпаду білкових молекул та біосинтез нових білків. Тканинні білки постійно розщеплюються і синтезуються нові білкові молекули. Амінокислоти, які утворилися при розпаді білка, надходять у кров і утворюють фонд вільних амінокислот. Частина вільних амінокислот окислюється з вивільненням енергії. Ці амінокислоти замінюються амінокислотами з їжі, а інша частина використовується для процесів біосинтезу білка.
Процеси відновлення білків в організмі людини є індивідуальними, змінюються при різних фізіологічних та патологічних станах. Кількісна достатність і біологічна цінність білка в харчовому раціоні людини створює оптимальне середовище організму, необхідну для високої функціональної здатності всіх систем організму, для підвищення загальної працездатності та стійкості до хвороб.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм білків РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників гарячих цехів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів 6.1. Характеристика та функції вуглеводів Вуглеводи є невід’ємною складовою всіх клітин і тканин організму. Вони виконують в організмі різноманітні функції, але основна роль вуглеводів – енергетична. За рахунок них забезпечується 60 % добової енергоцінності раціону. Для промислово розвинених країн рівень споживання вуглеводів становить близько 50 %, для слаборозвинених країн – 75 %, при цьому в […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону Академік О. М. Уголєв стверджує, що для кожної людини необхідний індивідуальний, властивий тільки йому баланс компонентів раціону. При цьому змішаний раціон надає значно більші можливості для пристосування харчування до біохімічної індивідуальності організму, чим суто рослинний або суто м’ясний раціон. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб організм отримував з їжею ту кількість енергії, яку […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізюлого-гігієнічні основи раціонального харчування студентів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні постулати теорії адекватного харчування 1. Ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин відповідає їх витратам. 2. їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин (від яких вона може бути очищена) та шкідливих і токсичних сполук. 3. Обмін речовин в організмі обумовлений рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та деяких солей. 4. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок ферментативного гідролізу складних […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Принципи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот Фізіолого-гігієнічна цінність білків харчових продуктів залежить від кількості і співвідношення в них незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватися в організмі й повинні надходити тільки з їжею. Незамінних амінокислот (НАК) називають десять (вісім – для дорослого організму: метіонін, триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, валін та дві амінокислоти: аргінін, цистеїн – для дитячого організму). Кожна амінокислота […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів РОЗДІЛ 9. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових продуктів та їхніх компонентів 9.1. Захисні властивості харчових продуктів і фактори їхнього забезпечення Продукти харчування є джерелом пластичних, енергетичних та захисних речовин, які проявляють лікувальні, фармакологічні, захисні, нейтралізуючі, профілактичні та інші властивості. Бактерицидні та антивірусні властивості. їх проявляють речовини, що сприяють зниженню забруднення продуктів вірусами чи бактеріями, гальмують їх […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль жирних кислот Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...