Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму
3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму
Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища.
Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім середовищем.
Гуморальна регуляція Здійснює координацію фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину.
Гуморальна регуляція підпорядковується нервовій регуляції і становить з нею єдину Нейрогуморальну регуляцію. На діяльність нейрогуморальної системи суттєво впливає на характер харчування (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Структура нервової регуляції
Нервова регуляція – швидка, миттєва, місцева.
Гуморальна регуляція спрямована на довготривалі повільні процеси в організмі – ріст, диференціацію, розмноження, обмін речовин тощо (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Центральна та периферична нервова система
3.2. Особливості будови нервової системи та сучасні уявлення про діяльність нервової системи
Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з відростками – нейрон. Уся нервова система являє собою сукупність нейронів, що контактують один з одним за допомогою спеціальних апаратів – синапсів. Сприйняття та передача сигналів відбувається двома відростками – дендритами та аксонами.
Дендрити – короткі відростки нервової клітини, які сприймають сигнали, що надходять від інших нервових клітин і передають їх до тіла нервової клітини.
Нервовий сигнал – це крихітний електричний імпульс. Він передається зі швидкістю від 1 м/с у найповільніших нервах до більш як 100 м/с – у найшвидших.
Аксон – довгий відросток нервової клітини, вкритий оболонкою із жироподібної речовини – мієліну, яка діє як ізолятор і перешкоджає розсіюванню сигналів. Аксон передає імпульси від тіла нервової клітини наступній нервовій клітині.
За допомогою дендритів нервова клітина отримує інформацію, за допомогою аксонів передає імпульси іншим нейронам та виконуючим органам.
Розрізняють три типи нейронів:
– чутливі (рецепторні) – передають нервовий імпульс від органів до центральної нервової системи;
– рухові (ефекторні) – передають нервові імпульси від центральної нервової системи до м’язів і органів;
– вставні (проміжні) – передають імпульси всередині нервової системи.
Нерви – скупчення довгих відростків нейронів, які поєднують нервову систему з усіма органами. Виділяють три типи нервів: чутливі, які складаються з дендритів чутливих нейронів, Рухові – з аксонів рухових нейронів, змішані – з аксонів і дендритів.
Місця з’єднання відростків нейронів називаються синапсами.
Біологічно активні речовини, що передають збудження або гальмування з нервових клітин на інші клітини у синапсах, називаються медіаторами.
У механізмах передавання нервових імпульсів беруть участь різні іони (К, Na, Са) та медіатори: норадреналін, ацетилхолін, серотонін, у – аміномасляна кислота. Для їх утворення та виявлення активності необхідні певні речовини: відповідні амінокислоти, вітаміни С, В1, В6 та інші, які надходять до організму в основному з продуктами харчування.
Кінцеві структури чутливих нервових волокон, які сприймають подразнення і перетворюють його енергію на нервовий імпульс, є рецепторами. їх диференціюють на: термо-, хемо-, барорецептори, тактильні, смакові, зорові, слухові тощо.
Основою діяльності нервової системи є рефлекс.
Рефлекс – реакція організму на подразнення. Реакція здійснюється за участю нервової системи. Рефлекси поділяються на:
Безумовні – Постійні, спадкові, вроджені: харчові; захисні; статеві; больові; моторні та ін.;
Умовні – Набуті у процесі життєдіяльності: просинання у певний час; секреція залоз органів травлення на певний час, звук, зовнішній вигляд страв та інші.
Умовні рефлекси є фізіологічним пристосуванням організму до зовнішнього середовища протягом усього життя. У формуванні умовних рефлексів у людини беруть участь як самі подразники, так і слова, якими їх позначають. Безпосередньо діючі подразники академік І. П. Павлов назвав першою сигнальною системою, а діяльність мозку, яка пов’язана з мовними значеннями подразників, – Другою сигнальною системою.
Тому необхідно пам’ятати, що створення сприятливих психологічних умов, вміле використання слова як могутнього подразника нервової системи сприяє творчому розвитку людей, досягненню високих виробничих показників, працездатності та збереженню здоров’я.
Рефлекторна дуга – це комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання, обробку і передачу збудження: рецептор, чутливі нейрони, відповідний відділ центральної нервової системи (аналізатор), руховий нейрон, робочий орган.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.2. Особливості будови нервової системи та сучасні уявлення про діяльність нервової системи 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи. Білки – стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам’ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів. Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги: – валін; фенілаланін; – аспарагін; глутамін; – глютамінова кислота. Знижують стомлюваність: […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях нирок Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при серцево-судинних захворюваннях Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи Нефрити – запалення нирок або ниркових клубочків. Пієлонефрит – інфекційне запалення нирок, яке вражає ниркову тканину, миски та чашки і приводить до порушення фільтраційної, очисної та інших функцій нирок. Гломерулонефрит – інфекційно-алергічне запалення нирок з ураженням клубочків нирок, що призводить до накопичення продуктів обміну білків, самоотруєння організму та підвищення артеріального тиску. Нефрози – ураження ниркових […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення 11.1. Норми харчування для населення України Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки – це гарантія забезпечення стану здоров’я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв’язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування працівників гарячих цехів Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при цукровому діабеті Ожиріння – це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7). Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння Наслідки ожиріння Порушення: ^ функціонування кровоносної системи – атеросклероз; ^ функціонування ендокринної системи – цукровий діабет; ^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин – жовчно-сечокам’яна […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів Вітаміни – це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вітаміни – це: O низькомолекулярні сполуки, що не депонуються в організмі; O майже не синтезуються […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях органів травлення Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування 12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 3.3. Гуморальна система регуляції. Функції окремих залоз внутрішньої секреції Гуморальна регуляція – це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами – Гормона Ми, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні – стінками […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Спинний мозок Спинний мозок знаходиться у каналі хребта. Виділяють шийну, грудну, поперекову та крижову його частини. Сіра речовина спинного мозку утворена з тіл вставних і рухових нейронів і виконує Рефлекторну функцію: регуляцію складних рухових реакцій та функцій внутрішніх органів. Біла речовина утворена довгими відростками нейронів і виконує провідникову функцію: здійснює збудження від периферії до головного мозку і […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози Для захворювань органів травлення характерні виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіти. O Виразкова хвороба – захворювання з виразковим ушкодженням шлунка або 12-палої кишки. O Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка. O Ентероколіти – захворювання кишечнику. * Ентерити – захворювання тонкої кишки, коліти – захворювання товстої кишки. Причини гастриту – Вживання недоброякісних продуктів; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону Академік О. М. Уголєв стверджує, що для кожної людини необхідний індивідуальний, властивий тільки йому баланс компонентів раціону. При цьому змішаний раціон надає значно більші можливості для пристосування харчування до біохімічної індивідуальності організму, чим суто рослинний або суто м’ясний раціон. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб організм отримував з їжею ту кількість енергії, яку […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Периферична нервова система Спинний мозок знаходиться у каналі хребта. Виділяють шийну, грудну, поперекову та крижову його частини. Сіра речовина спинного мозку утворена з тіл вставних і рухових нейронів і виконує Рефлекторну функцію: регуляцію складних рухових реакцій та функцій внутрішніх органів. Біла речовина утворена довгими відростками нейронів і виконує провідникову функцію: здійснює збудження від периферії до головного мозку і […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування Правильна оцінка біологічної цінності продуктів та страв дає можливість конструювати збалансовані біологічно цінні продукти, страви і раціони харчування шляхом комбінування продуктів з урахуванням їх взаємозбагачення. При цьому важливе значення має засвоєння нутрієнтів. Вважається, що людський організм в процесі еволюції найкраще всього пристосувався до засвоєння цільних білків. Гідролізати, які багаті на ди – і трипептиди, удвічі […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Імунозахисні реакції організму Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг – рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Головний мозок Скупчення нервових клітин у головному та спинному мозку утворює центральну нервову систему. Головний і спинний мозок складається з білої та сірої речовини. Біла речовина – скупчення нервових волокон (аксонів та дендритів), покритих мієліновою оболонкою, якими передаються нервові імпульси. Нервові волокна в головному і спинному мозку утворюють провідні шляхи, які зв’язують відділи головного і спинного мозку. […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Центральна нервова система Скупчення нервових клітин у головному та спинному мозку утворює центральну нервову систему. Головний і спинний мозок складається з білої та сірої речовини. Біла речовина – скупчення нервових волокон (аксонів та дендритів), покритих мієліновою оболонкою, якими передаються нервові імпульси. Нервові волокна в головному і спинному мозку утворюють провідні шляхи, які зв’язують відділи головного і спинного мозку. […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль жирних кислот Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот Фізіолого-гігієнічна цінність білків харчових продуктів залежить від кількості і співвідношення в них незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватися в організмі й повинні надходити тільки з їжею. Незамінних амінокислот (НАК) називають десять (вісім – для дорослого організму: метіонін, триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, валін та дві амінокислоти: аргінін, цистеїн – для дитячого організму). Кожна амінокислота […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.4. Фізіологічні особливості організму дітей і підлітків та принципи їхнього раціонального харчування Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія – це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси: > велике навантаження на зір та зоровий апарат; > значні нервово-психічні навантаження; ^ відносно низький рівень […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів 7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів Вітаміни – це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вітаміни – це: O низькомолекулярні сполуки, що не депонуються в організмі; O майже не синтезуються […]...