Основи фінансового менеджменту – Рясних Є. Г. – Вертикальний аналіз балансу
Він показує структуру засобів підприємства і їх джерел. Необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу зумовлюють дві основні причини:
– перехід до відносних показників дає змогу проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціал і результатів діяльності підприємств, різних за величиною використаних ресурсів та іншими показниками; .
– відносні показники певною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть суттєво спотворювати абсолютні показники фінансової звітності.
У табл. 7.3 наведено результати вертикального аналізу. У ній наочно продемонстровано переваги вертикального аналізу, оскільки відносні показники можна порівнювати попри вплив інфляції.
Таблиця 7.3. Вертикальний аналіз балансу
Показник | 2008 | Питома вага, % | 2009 | Питома вага,% | Зміна питомої ваги показників | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | В | |
Актив | ||||||
Необігові активи: | ||||||
– основні засоби і позаобігові активи | 1125 | 41,9 | 1980,5 | 57,4 | 15,6 | |
– незавершені Капітальні Вкладення | 65,5 | 2,4 | 84 | 2,4 | 0,0 | |
– матеріально-виробничі Запаси | 234,6 | 8,7 | 286,5 | 8,3 | -0,4 | |
Обігові активи: | ||||||
– готова продукція і товари | 95,4 | 3,5 | 98,6 | 2,9 | -0,7 | |
– дебіторська заборгованість | 66,4 | 2,5 | 66 | 1,9 | -0,6 | |
– грошові засоби | 975,4 | 36,3 | 807,5 | 23,4 | -12,9 | |
Баланс | 2687,9 | 3449,9 | ||||
Пасив | ||||||
Власний капітал | 2128,5 | 79,2 | 2128,5 | 61,7 | -17,5 | |
Довгострокові зобов’язання | ||||||
Поточні зобов’язання | ||||||
Короткострокові кредити | 415,6 | 15,5 | 317,8 | 9,2 | -6,3 | |
Кредиторська заборгованість | 143,8 | 5,3 | 1003,6 | 29,1 | 23,7 | |
Баланс | 2687,9 | 3449,9 |
У процесі вертикального аналізу балансу виявлено певні тенденції. У структурі активів домінують основні кошти і позаобігові активи, протягом аналізованого періоду їх частка зросла на 15,6%. Питома вага незавершених капітальних вкладень не змінилась, проте частка довгострокових фінансових вкладень знизилась на 1,0%, хоча й залишається значною. Дещо знизилася питома вага матеріально-виробничих запасів, готової продукції, товарів, дебіторської заборгованості й готівки.
Аналіз структури пасиву балансу дав змогу зробити певні висновки. .Найбільша частка протягом 2008- 2009 рр. належить власному капіталу, проте у 2009 р. вона знизилась на 17,5%. Довгострокових і поточних зобов’язань підприємство не має, проте суттєво (на 23,7%), зросла частка кредиторської заборгованості, що створює передумови для підвищення ймовірності банкрутства аналізованого підприємства.
Для детальнішої характеристики балансу підприємства доцільно визначити його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнюванні коштів за активом, згрупованих у 4 групи за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов’язаннями за пасивом, що групуються за ступенем терміновості їх погашення.
До першої групи зараховують найліквідніші активи (готівка та короткострокові цінні папери); вони повинні покривати найтерміновіші зобов’язання чи перевищувати їх.
До Другої групи належать швидкореалізовувані активи (дебіторська заборгованість, кошти на депозитах); вони мають покривати короткострокові пасиви, термін погашення яких припадає на сучасний період, чи перевищувати їх.
До третьої групи зараховують повільнореалізовувані активи (запаси сировини і матеріалів, готової продукції); вони повинні покривати довгострокові пасиви чи перевищувати їх.
Четверта група – це важкореалізовувані постійні активи (будівлі, споруди тощо), вони мають бути покриті постійними пасивами і не перевищувати їх.
Вивчення співвідношення активів і пасивів за кілька періодів допомагає встановити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності. Водночас слід враховувати ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних засобів для погашення зобов’язань, і ризик зайвої ліквідності, коли через надлишок високоліквідних активів, що зазвичай є низькодохідними, прибуток підприємства втрачається.
Окрім того, для своєчасного виявлення тенденції формування незадовільної структури балансу у прибуткового суб’єкта підприємницької діяльності здійснюють систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Вівера (КБ), який розраховують за формулою:
Ознакою формування незадовільної структури балансу є такий фінансовий стан підприємства, за якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Вівера не перевищує 0,2, що свідчить про небажане скорочення частки прибутку, спрямованої на розвиток виробництва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)