Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків – Донець Л. І. – 8.3. Принципи обгрунтування господарських рішень в умовах ризику
Для обгрунтування господарських рішень в умовах ризику використовуються наступні принципи:
Недоцільно ризикувати більше, ніж це дозволяє розмір власного капіталу;
Правило “розумного ризику”;
Необхідно заздалегідь передбачати можливі наслідки ризику;
Недоцільно ризикувати великим заради малого;
Позитивне рішення приймається тільки у випадку відсутності сумнівів, якщо вони є, те варто прийняти негативне рішення;
Недоцільно ризикувати більше, ніж це дозволяє розмір власного капіталу. Сутність цього полягає в тому, що перш ніж прийняти рішення в умовах ризику ОПР слід:
Визначити максимально можливий обсяг збитку у випадку настання ризикової події;
Порівняти можливий обсяг збитку з обсягом вкладеного капіталу;
Порівняти можливий обсяг збитку із усіма власними фінансовими ресурсами, щоб визначити, чи не приведуть ці збитки до банкрутства підприємства (рис.8.1).
Рисунок 8.1 – Схема прийняття рішень
Реалізація цього принципу може бути досягнута за допомогою розрахунку коефіцієнта ризику КР, що характеризує відношення максимально можливого збитку на власний капітал підприємства і розраховується по формулі:
Оптимальним вважається відношення рівне 30%. Ситуація банкрутства виникає, якщо даний коефіцієнт дорівнює 70%.
Правило “розумного ризику” засновано на принципі 70:30, тобто, якщо керівник на 70% упевнений в успіху справи, то дає свою згоду. 30% сумнівів, що залишилися, стануть стимулятором для розгляду мір, які варто прийняти у випадку невдачі.
Заздалегідь передбачати можливі наслідки ризику. Реалізація даного принципу будується на оцінці вартості ризику. Під вартістю ризику розуміють сукупні збитки підприємства у випадку настання ризикової ситуації. При оцінці збитків варто виділяти:
Прямі збитки, що безпосередньо зв’язані з настанням ризикової ситуації;
Побічні збитки, що виникають опосередковано і є результатом виникнення прямих збитків.
Недоцільно ризикувати великим заради малого. Реалізація цього принципу передбачає порівняння очікуваного доходу з рівнем ризиків, що притаманні цій діяльності. Кількісно визначити ступінь співвідношення між доходом і ризиком можна за допомогою коефіцієнта ризик-віддачі, що розраховується в такий спосіб:
Значення коефіцієнта ризику-віддачі не повинне перевищувати одиницю. При наявності альтернативних проектів одним із критеріїв вибору між ними є найбільше значення цього показника.
Позитивне рішення приймається тільки у випадку відсутності сумнівів, якщо вони є, то варто прийняти негативне рішення. При ухваленні управлінського рішення необхідно орієнтуватися тільки на найгірший варіант, тобто прогноз розвитку ситуації повинний завжди бути песимістичним. Це стимулює розробку максимальної кількості альтернативних рішень, спрямованих на мінімізацію ризику, з яких необхідно вибрати найбільш ефективне чи оптимально прийнятне для даного підприємства в даній конкретній ситуації.
Для вибору обгрунтованого варіанту управлінського рішення в умовах ризику використовується алгоритм експертизи кожного альтернативного варіанту, представлений на рис. 8.2.
Рисунок 8.2 – Алгоритм експертизи кожного альтернативного варіанту господарського рішення
На першому етапі розраховуються прогнозні значення результативних показників кожного альтернативного варіанта господарського рішення. Для цього використовуються різні методи прогнозування рішення.
На другому етапі розраховується коефіцієнт варіації результату.
На третьому етапі порівнюється середній очікуваний доход з коефіцієнтом варіації на пропонований альтернативний варіант рішення. Якщо коефіцієнт варіації результату не перевищує 25%, то середній очікуваний результат може бути визначений як типова характеристика розподілу. У цьому випадку вибір альтернативного варіанта можна здійснювати за критерієм максимально очікуваного результату. Якщо запропонована умова не виконується, то середній очікуваний результат не може бути критерієм вибору і доцільно продовжити вивчення інших альтернативних варіантів рішення.
На четвертому етапі здійснюється порівняння ймовірності одержання максимально позитивного і мінімально негативного результату кожного варіанта рішення. Менш ризикованим відповідно до правил оптимальної мінливості результату варто вважати варіант рішення з мінімальним діапазоном між позитивним і негативним результатом його реалізації.
На заключному етапі розраховуються і порівнюються показники ризик-віддачі по кожному варіанту рішення. Критерієм вибору є максимальне значення коефіцієнта ризик-віддачі.
Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
1. В чому полягає сутність прогнозування у класичному менеджменті?
2. Які джерела інформації існують для розробки прогнозів?
3. Які види прогнозів існують в економічній літературі і яка їх ролі в обгрунтуванні господарського рішення?
4. Які методи застосовуються для прогнозування господарських рішень?
5. В чому полягає сутність кількісних і якісних методів прогнозування господарських рішень?
6. Які методи використовують для прогнозування економічної кон’юнктури?
7. Якими характерними рисами характеризується теорія економічного аналізу?
8. В чому полягає різниця між детермінованим та стохастичним економічним аналізом?
9. Які групи способів і прийомів економічного аналізу виділяють в економічній літературі?
10. Наведіть приклади абсолютних та відносних величин в економічному аналізі.
11. Які методи економічного аналізу відносяться до традиційних та математичних способів?
12. Які види порівнянь застосовуються в економічному аналізі?
13. Який метод економічного аналізу дозволяє провести розкладання по факторах відносних й абсолютних відхилень узагальнюючого показника?
14. При застосуванні якого методу аналізу зв’язок між окремими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних зіставлень?
15. В чому полягає сутність функціонально-вартісного аналізу?
16. Для рішення яких завдань можуть бути використані економіко-математичні методи?
17. Які принципи використовують для обгрунтування господарських рішень в умовах ризику?
18. Яким чином розраховується коефіцієнт ризику, що характеризує відношення максимально можливого збитку на власний капітал підприємства?
19. Який показник розраховується для реалізації принципу “Недоцільно ризикувати великим заради малого”?
20. Які складові алгоритму експертизи кожного альтернативного варіанту господарського рішення?
21. В чому полягає сутність розв’язання задачі щодо вибору оптимальної альтернативи управлінського рішення за умов підприємницького ризику?
(2 votes, average: 5,00 out of 5)