Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків – Донець Л. І. – 5.3. Оцінка втрат при ухваленні господарського рішення в умовах ризику
Центральне місце при ухваленні господарського рішення в умовах ризику займають аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Тут мова йде не про витрату ресурсів, яка об’єктивно обумовлена характером і масштабом підприємницьких дій, а про випадкові, непередбачені, але потенційно можливі втрати, що виникають внаслідок відхилення реального ходу діяльності підприємства від задуманого сценарію.
Щоб оцінити ймовірність втрат, що обумовлені розвитком подій за непередбаченим варіантом, слід перш за все знати всі види втрат, які пов’язані із підприємницькою діяльністю, і вміти заздалегідь вичислити їх чи розрахувати як ймовірні прогнозні величини. При цьому природним є бажання оцінити кожен вид втрат у кількісному вимірі і вміти звести їх воєдино, що, на жаль, далеко не завжди вдається зробити.
Втрати, що можуть бути в підприємницькій діяльності, доцільно розділяти на матеріальні, трудові, фінансові, втрати часу, спеціальні втрати.
Матеріальні втрати виявляються в непередбачених підприємницьким проектом додаткових витратах чи прямих втратах обладнання, майна, продукції, сировини, енергії тощо. Стосовно кожного окремого з перерахованих видів втрат використовуються свої одиниці виміру. Найбільш природно виміряти матеріальні втрати в тих же одиницях, у яких вимірюється кількість даного виду матеріальних ресурсів, тобто у фізичних одиницях ваги, обсягу, площі й ін. Звести воєдино втрати, які вимірювані в різних одиницях, і виразити їх однією величиною неможливо, оскільки не можна складати кілограми і метри. Тому практично неминуче обчислення втрат у вартісному вираженні (у грошових одиницях).
У розглянутих видах діяльності приходиться мати справу з використанням і звертанням матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тому ризик зв’язаний з погрозою повної чи часткової втрати цих ресурсів. Маючи оцінку ймовірних втрат по кожному виду матеріальних ресурсів у вартісному вираженні, можна звести їх воєдино, дотримуючись при цьому правила дій з випадковими величинами і їх ймовірностями.
Трудові втрати представляють втрати робітником часу, що викликані випадковими, непередбаченими обставинами, і виражаються в людино-годинах, чи людино-днях просто в годинах робочого часу. Перевід трудових втрат у вартісне вираження здійснюється шляхом множення людино-годин на вартість (ціну) однієї години.
Фінансові втрати – це прямий грошовий збиток, який пов’язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, втратою коштів і цінних паперів. Крім того, фінансові втрати можуть виникнути в результаті недоодержання грошей з передбачених джерел, при не поверненні боргів, несплаті покупцем поставленої йому продукції, зменшенні виручки внаслідок зниження цін на реалізовані продукцію і послуги.
Поряд з остаточними, безповоротними можуть бути і тимчасові фінансові втрати, які обумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею засобів, відстрочкою виплати боргів. Втрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких втрат здійснюється в годинах, днях, тижнях, місяцях запізнення в одержанні наміченого результату. Щоб перевести оцінку втрат часу у вартісний вимір, необхідно встановити, до яких втрат доходу, прибутку від підприємницької діяльності здатні приводити випадкові втрати часу.
Спеціальні види втрат виявляються у виді нанесення збитку здоров’ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних наслідків. Найчастіше спеціальні види втрат вкрай важко визначити в кількісному, а тим більш у вартісному вираженні. Природно, що для кожного виду втрат вихідну оцінку можливості їхнього виникнення і вагу варто робити за певний час, що охоплює термін здійснення підприємницької діяльності.
Перш ніж оцінювати ризик, що обумовлений дією сугубо випадкових факторів, бажано відокремити систематичні втрати від випадкових. Це необхідно і з позицій математичної коректності, тому що процедури дій з випадковими величинами істотно відрізняються від процедур дій з детермінованими величинами.
Розглянемо більш детально структуру втрат у залежності від виду підприємницької діяльності, тобто виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Знання факторів ризику дозволяє вживати завчасних заходів, що послабляють їхню дію.
Розглядаючи випадкові втрати, укажемо на деякі специфічні їхні джерела і фактори що впливають на їх виникнення. До них варто віднести втрати від дії непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ризик. Він виявляється у формі несподіваних, обумовлених політичними розуміннями і подіями змін умов господарської діяльності, що створюють несприятливий для підприємця фон і тим самим здатні привести до підвищених витрат ресурсів і втрати прибутку. Типові джерела такого ризику – збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів за політичними мотивами. Величину можливих втрат і ступінь ризику в цьому випадку дуже важко передбачати. Досить близькі по непередбаченості втрати, що обумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом.
Дуже специфічні можливі втрати, викликані недосконалістю методології і некомпетентністю осіб, що формують бізнес-план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваних значень прибутку і доходу від підприємницького проекту будуть завищені, а реально одержані результати виявляться нижче, то різниця сприймається як втрати.
Особливе місце займають втрати підприємця, що обумовлені несумлінністю чи неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим у угоді чи зштовхнутися з неплатоспроможністю боржника, безповоротністю боргу, на жаль, досить реальний.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)