Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України – Мельник М. П. – Стаття 111-3. Повернення касаційної скарги
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
1) касаційна скарга підписана особою, яка не мас права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) скаргу надіслано Інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;
3) до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;
4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;
5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;
6) у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;
7) до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.
Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2, 3,4 і б частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Частина перша коментованої статті містить вичерпний перелік підстав, за якими касаційна скарга не приймається до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню:
1) Згідно з ч. З ст. 111 касаційну скаргу підписує особа, яка її подає. Відповідно до ст. 28 ГПК справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, які діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представляти інтереси юридичних осіб можуть особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність представнику видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, зобов’язані подати господарському суду документи, які посвідчують їх посадове становище. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об’єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
До касаційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, коли в справі відсутній такий документ.
2) Порядок подання касаційної скарги визначено ст. 109 ГПК. Так, відповідно до ч. 1 ст. 109 ГПК скарга має бути надіслана до Вищого господарського суду України, через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24 жовтня 2011 року № П50, якщо касаційна скарга подана помилково через місцевий господарський суд, в якому знаходяться матеріали справи, останній, з метою виконання ним вимог ч. 2 ст. 109 ГПК, невідкладно надсилає цю скаргу разом з матеріалами справи до суду апеляційної інстанції.
3) Ст. III ГПК передбачено обов’язок особи, яка подає касаційну скаргу надіслати іншій стороні у справі копію касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК, особа, яка подає касаційну скаргу до Вищого господарського суду України зобов’язана, разом зі скаргою надати докази надсилання її копії стороні (сторонам) у справі і доданих до неї документів, які у цієї сторони (сторін) відсутні. Відповідно до ч. 2 п. З роз’яснень Пленуму Вищого господарського суду від 24 жовтня 2011 року № 1151 розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
4) Відповідно до ч. 4 ст. 111 серед переліку поданих до скарги документів обов’язково має бути: документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги (платіжне доручення).
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита ГДПІ України від 22.04.1993 № 15 при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія (в даному випадку, касаційної скарги), додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні коштів з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету_грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Розмір судового збору встановлений Законом України про судовий збір. Так, згідно зі ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить: 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (ставка за подання позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної з/п), а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ставка за подання позовної заяви майнового характеру – 2 % ціни позову, але не менше 13 розміру мінімальної з/п та не більше 60 розмірів мінімальних з/п); касаційної скарги на ухвалу суду чи скарги у справі про банкрутство54 – 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
5) Відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Згідно зі ст. 105 ГПК рішення (постанова) апеляційного суду набирає законної сили з дня його прийняття. Відповідно до статті 53 ГПК, у разі пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження з поважних причин суд касаційної інстанції може за заявою скаржника цей строк поновити. Належним чином мотивовану заяву про поновлення пропущеного строку разом з касаційною скаргою слід надсилати до Вищого господарського суду. Пленум Вищого господарського суду України, постановою від 24 жовтня 2011 року № 11 “Про деякі питання практики застосування розділу XIIі Господарського процесуального кодексу України”, щодо строків звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги, в п. б, роз’яснює: ГПК не встановлено строк для такого звернення. Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і в останньому випадку має бути подано до винесення ухвали про повернення касаційної скарги. При цьому, повернення касаційної скарги, поданої з порушенням строку без клопотання про його відновлення не перешкоджає повторному поданню касаційної скарги з клопотанням про відновлення строку її подання.
Клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги розглядається колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, одночасно з вирішенням питання про прийняття касаційної скарги до провадження. У разі задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку про це зазначається в ухвалі про прийняття касаційної скарги до провадження. Про відмову у відновленні пропущеного строку зазначається в ухвалі про повернення касаційної скарги.
6) Згідно 3 п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Скаржник повинен навести аргументи щодо незаконності оскаржуваного ним судового рішення (постанови), чітко зазначати, яку саме норму (закон) суд застосував неправильно і як це вплинуло на вирішення спору та як її слід було 6 застосувати (на думку скаржника) до спірних правовідносин;
7) Відповідно до ст. 1116ГПК касаційна інстанція виносить ухвалу про прийняття відмови від скарги (відкликання скарги особою, яка и подала), якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення (ст. 1116ГПК) постанови касаційною інстанцією по суті спору, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 22 ГПК, коли касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги.
В частині другій коментованої статті зазначається, що повернення касаційної скарги проводиться в процесуальному порядку, тобто з винесенням ухвали. Згідно з ч. 2 ст. 111-4 ГПК питання про повернення касаційної скарги повинно бути розглянуте господарським судом не пізніше п’яти днів з дня надходження скарги до господарського суду касаційної інстанції. Разом з ухвалою про повернення касаційної скарги особі, яка подала її, повертаються всі додані до скарги документи. Такі заходи оперативного характеру спрямовані на максимальний захист інтересів заявника касаційної скарги, пов’язаних з реалізацією можливості подальшого звернення зі скаргою в межах встановленого на це ГПК процесуального строку.
В п. 2 роз’яснень пленуму Вищого господарського суду України, постановою від 24 жовтня 2011 року № 11 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” зазначається: питання про прийняття або повернення касаційної скарги вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24 жовтня 2011 року № 1159 касаційна інстанція не вправі повернути касаційну скаргу супровідним листом або в інший не передбачений законом спосіб.
Зміст ухвали має відповідати вимогам встановленим ст. 86 ГПК. Зразок ухвали наведений у додатку 5 до п. 4.10 Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України від 21.04.2011р.60 (зразок ухвали див. в додатку до ст. 111-4 ГПК).
Відповідно до частини третьої коментованої статті, після усунення недоліків, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно. Таким чином, особа, яка подала касаційну скаргу, зберігає право на повторне звернення, після усунення обставин, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Це правило може бути застосовано в тих випадках, коли є можливість усунути обставини, що спричинили повернення касаційної скарги. Виходячи з цього не може бути реалізовано право повторного звернення, якщо у заявника касаційної скарги було відсутнє право на оскарження судової ухвали. Так, згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24 жовтня 2011 року № 1161, якщо касаційну скаргу подано: особою, яка не має права на її подання, або на процесуальний документ, який не приймався та відсутній в матеріалах справи; на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, або на ухвалу суду першої чи апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню (в тому числі якщо суд нижчої інстанції помилково не повернув скаржникові таку касаційну скаргу), на рішення, постанову чи ухвалу, які вже переглядалися в касаційному порядку, повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі п. 5 ч. 1 ст. ІІІ3 ГПК, якщо клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги було відхилено, – то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку. В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК. Відмова в прийнятті, залишення без руху, повернення касаційної скарги з підстав не передбачених ГПК або іншими законодавчими актами – це грубе порушення закону, що за своїм змістом означає відмову зацікавленій особі у правосудді.
У разі повернення касаційної скарги у зв’язку з пропуском строку на її подання та відмовою в поновлення такого строку на її подання, ГПК не передбачає можливість оскарження ухвали про повернення касаційної скарги. При цьому, в ч. 3 ст. 11115 ГПК зазначається, що сторонами у справі та Генеральним прокурором України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал лише можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)