Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України – Мельник М. П. – Стаття 105. Постанова апеляційної інстанції

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

У постанові мають бути зазначені:

1) найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу;

3) найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення” прізвища судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу;

7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

8) у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду – доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги;

10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)

КОМЕНТАР:

1. В результаті розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

2. В частині 2 коментованої статті визначене, що повинно бути зазначено в Постанові суду апеляційної інстанції.

3. На відміну від Рішення господарського суду, яке набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано, Постанова апеляційної інстанції вступає в законну силу з моменту її прийняття.

На практиці, в разі подачі касаційної скарги особа, відповідно до приписів ст. 121 ГПК України, може подати Заяву про зупинення виконання судового рішення. В таму разі, хоча апеляційний суд виніс Постанову, яка вступила в законну силу, дану постанову виконати буде неможливо до моменту винесення касаційною інстанцією рішення по справі.

4. Виходячи із змісту частини 3 даної статті, після винесення Постанови, остання надсилається сторонам по справі протягом трьох днів. На практиці вказані строки муть бути збільшені. Варто також зазначити, що надсилання вказаної Постанови здійснюється рекомендованим листом.

5. Відповідно до частини п’ятої вказаної статті, в тому разі, якщо Постанова апеляційної інстанції було винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, на неї може бути подана касаційна скарга в поряду, передбаченому Розділом XII ГПК України.

У судовій практиці мають місце ситуації, за яких до апеляційних господарських судів надходять касаційні скарги (подання) на постанови цих судів, прийнятих за результатами перегляду судових рішень місцевих господарських судів; надсилаючи у зв’язку з цим касаційну скаргу (подання) разом зі справою безпосередньо до Вищого господарського суду України, суди апеляційної інстанції тим самим подеколи унеможливлюють своєчасним.

Стаття 106. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

Ну видачу місцевим господарським судом стягувачеві наказу на виконання судового рішення.

Виходячи зі змісту Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.04.2006 р. N 01-8/839 “Про деякі питання, пов’язані з видачею наказів господарськими судами”, з урахуванням викладеного апеляційним господарським судом необхідно враховувати, що:

З урахуванням викладеного апеляційним господарським судом необхідно враховувати, що:

– згідно з частиною четвертою статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією;

– відповідно до частини третьої статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття;

– частиною першою статті 116 ГПК України передбачено, що наказ господарського суду на виконання судового рішення видається стягувачеві або надсилається йому після набрання цим рішенням законної сили.

Отже, господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Якщо зазначену постанову оскаржено в касаційному порядку, матеріали справи у разі необхідності видачі судом першої інстанції наказу на виконання рішення і в цьому випадку мають бути повернуті до цього суду, який, видавши стягувачеві зазначений наказ, надсилає їх до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз’яснення чи відмову у роз’ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1,5,10 – 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та Інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 07.07.2010 р. N 2453-VI, від 03.02.2011 р. N 2980-VI)

(положенню пункту 20 частини першої статті 106 у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-р/2012)

КОМЕНТАР:

1. Частиною першою коментованої статті встановлюються випадки, коли окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

– про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів (Розділ Vі);

– про повернення позовної заяви (Стаття 63 ГПК України);

– про відмову у прийнятті позовної заяви (Стаття 62 ГПК України);

– про передачу справи за підсудністю (Стаття 13 ГПК України);

– про забезпечення позову, скасування забезпечення позову (Розділ X ГПК України);

– про зупинення провадження у справі (Стаття 79 ГПК України);

– про припинення провадження у справі (Стаття 80 ГПК України);

– про залишення позову без розгляду (Стаття 81 ГПК України);

– про затвердження мирової угоди (Стаття 78 ГПК України);

– у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

– про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу (Стаття 88 ГПК України);

– про роз’яснення чи відмову у роз’ясненні рішення, ухвали (Стаття 89 ГПК України);

– про внесення виправлень у рішення, ухвалу (Стаття 89 ГПК України);

– про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (Розділ XIII ГПК України);

– окрема;

– додаткова;

– про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання (Стаття 119 ГПК України);

– про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (Стаття 117 ГПК України);

– про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі (Стаття 120 ГПК України);

– про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання (Стаття 121 ГПК України. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року – апеляційному та касаційному оскарженню підлягають ухвали місцевого господарського суду і постанови апеляційної інстанції як про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, так і про відмову у змінах способу та порядку їх виконання.);

– про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби (Стаття 1212 ГПК України);

– про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду (Стаття 1222 ГПК України);

– про повернення заяви про. скасування рішення третейського суду ();

– про відмову поновити пропущений процесуальний строк ();

– про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду (Стаття 1228 ГПК України).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що визначений частиною першою статті 106 ГПК перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень того ж суду, є вичерпним. Наслідки подання апеляційних скарг на інші ухвали місцевого господарського суду визначено частиною другою цієї статті. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК.

2. Частиною другою коментованої статті встановлюється, що в тому разі, якщо Ухвала не підлягає оскарженню окремо від Рішення суду, свою думку щодо незаконності такої Ухвали можна викласти в самій Апеляційній скарзі.

Беручи до уваги п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 p. N 01-8/155 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів”, відповідно до частини першої статті 106 ГПК ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених названим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Отже у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, апеляційний господарський суд відмовляє у прийнятті такої скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на названу норму ГПК та вирішує у необхідних випадках, питання про повернення державного мита (стаття 47 ГПК України). Місцевому господарському суду відповідних повноважень законом не надано.

3. Виходячи зі змісту ч. З коментованої статті, в тому разі, якщо апеляційна скарга подана на ухвалу місцевого господарського суду, передбачену пунктами 1, 5,10 – 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Витребування апеляційним господарським судом копій інших матеріалів справи у випадках, передбачених частиною третьою статті 106 ГПК, здійснюється шляхом винесення цим судом відповідної ухвали. Витребувані матеріали мають надсилатися місцевим господарським судом суду апеляційної інстанції невідкладно, якщо інше не зазначено у відповідній ухвалі.

Після закінчення розгляду справи в разі оскарження ухвали усі її матеріали надсилаються до апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою.

4. В разі подання апеляційної скарги на Ухвалу місцевого господарського суду, останній не зупиняє розгляд справи.

5. Порядок розгляду апеляційних скарг на Ухвали місцевих господарських судів є аналогічним з порядок розгляду апеляційних скарг на рішення місцевих господарських судів.

В рамках вказаної частини статті виникає питання, чи потрібно апеляційному господарському суду вирішувати питання про відновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду?

Згідно п. 33 Інформаційного листу Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” встановлено, що відповідно до частини другої статті 106 ГПК апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Отже, з урахуванням припису частини першої статті 93 ГПК апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду має бути подана, а апеляційне подання внесене протягом десяти днів з дня винесення такої ухвали.

У разі пропуску такого строку питання щодо його відновлення вирішується апеляційним господарським судом на загальних підставах, визначених частинами першою і другою статті 53 ГПК.

6. Згідно ч. 6 даної статті, на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати апеляційні скарги сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

7. В частині 7 даної статті встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду

Відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, ліквідація підприємства чи організації, що є стороною у справі, виключає можливість подальшого розгляду останньої по суті. Тому провадження в ній підлягає припиненню місцевим господарським судом на підставі пункту 6 частини першої 80 ГПК.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)