Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України – Мельник М. П. – Стаття 111-6. Відмова від касаційної скарги
Особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.
Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.
Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.
У частині першій коментованої статті закріплено право особи, яка подала касаційну скаргу відмовитись від неї. При цьому, таким правом скаржник може скористатись у певний процесуальний строк, а саме: до винесення постанови Вищим господарським судом України. Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1113 ГПК касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання. Право скаржника клопотати про повернення касаційної скарги до моменту винесення ухвали про її прийняття ілюструє практичну реалізацію принципів диспозитивності і вільного розпорядження суб’єктивними правами, тому задоволення клопотання заявника в названих умовах має бути беззаперечним. За своїм правовим наслідком подібне клопотання прирівнюється до відсутності факту подачі касаційної скарги. Проте, повторне звернення зі скаргою після її відкликання вже не можливе (ч. 3 ст. 1113 ГПК).
Одночасно з цим, сторона, що подала касаційну скаргу має право відмовитись від неї під час судового касаційного розгляду, але лише до оголошення постанови касаційним судом.
Згідно з частиною другою коментованої статті суд касаційної інстанції не може прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 22 ГПК. Таким чином, у випадку, якщо буде встановлено, що відмова заявника від касаційної скарги суперечить законодавству або порушує права і законні інтереси інших осіб господарський суд касаційної інстанції виносить мотивовану ухвалу про відхилення відмови від касаційної скарги і продовжує розгляд касаційної скарги по суті. Так, наприклад, якщо прокурор відмовився від поданої касаційної скарги, але ця відмова порушує права та інтереси держави або особи, в інтересах якої прокурор вступив у справу, Вищий господарський суд не приймає відмову.
Частина третя коментованої статті закріплює положення про те, що результатом прийняття судом касаційної інстанції відмови від касаційної скарги є винесення ухвали, за умови, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною. Адже, у разі оскарження декількома особами у встановленому ГПК порядку ухвали або постанови апеляційного господарського суду касаційною інстанцією приймаються до провадження всі скарги, які відповідають вимогам ГПК, та розглядаються в одному касаційному провадженні73. Суд касаційної інстанції не може обмежити будь-кого з учасників судового процесу у реалізації права передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України74.
Якщо касаційна скарга на момент надходження клопотання заявника про її повернення вже прийнята до провадження, про що винесено судом і направлено особам, які беруть участь у справі ухвалу, повернення скарги не можливе. Зацікавлена особа має право в засіданні суду касаційної інстанції заявити клопотання про відмову від скарги і припинення по ній провадження або про залишення скарги без розгляду.
Зміст ухвали касаційної інстанції має відповідати вимогам встановленим ст. 86 ГПК. Зразок ухвали наведений у додатку 5 до п. 4.10 Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України від 21.04.2011р.75 (зразок ухвали див. в додатку до ст. 111-4 ГПК).
В ухвалі про припинення провадження за касаційною скаргою господарським судом касаційної інстанції вирішуються питання про розподіл судових витрат і повернення судового збору з бюджету.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)