Національна економіка – Старостенко Г. Г. – 13.3. Інтеграція України у світовий економічний простір
Світові господарські зв’язки відіграють важливу роль у національній економіці будь-якої країни. Особливу актуальність набувають інтеграційні процесну постіндустріальному суспільстві, що характеризується якісно новим рівнем розвитку інноваційно-інформаційної економіки. Для України набуває особливе значення активізація зовнішньоторговельних зв’язків з тими країнами та економічними регіональними об’єднаннями, які допоможуть просуватися їй у цьому трансформаційному процесі.
Необхідність активного інтегрування України в світове товариство визначає особливу важливість формування її зовнішньоекономічних зв’язні в із країнами світу, серед яких одне із провідних місць належить зовнішньоторговельним зв’язкам. Набуття Україною членства у СОТ створює значні додаткові можливості для реалізації нашою державою своїх інтересів у торговельній сфері.
Дослідження динаміки торгівлі України товарами у 2001-2008 роках дозволяють виділити 2 етапи:
– перший етап (2001-2004 рр.): позитивні тенденції у товарній торгівлі, Україна мала у торгівлі товарами позитивне торговельне сальдо, максимальна величина якого становила у 2004 році – + 3,68 млрд дол. США;
– другий етап (починаючи з 2005 р.): постійне перевищення імпорту товарів над експортом. У 2008 році величина негативного сальдо балансу товарної торгівлі досягла максимального значення І становила -18,6 млрд дол. США.
У першому кварталі 2009 року спостерігалася екстраполяція несприятливих тенденцій останніх років: експорт товарів сягнув 8.33 млрд дол. США (60,4 % від рівня 1-го кварталу 2008 року), імпорт товарів-9.77 млрд дол. США (51,9% від рівня 1-го кварталу 2008 року), а від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 1-й квартал 2009 року становило 1,44 млрд дол. США [3].
У табл. 13.5 представлено інформацію щодо географічної структури експорту товарів із України до інших країн світу.
Таблиця 13.5
Географічна структура експорту товарів із України за 2001-2008 роки, %
Регіони | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
Експорт, в т. ч. | 100 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100.0 | 100.0 | 100.0 |
Країни СНД | 24.10 | 24.4 | 26.2 | 26.2 | 31,3 | 33,0 | 37,8 | 35.6 |
Країни Європи | 35,70 | 36.3 | 39.7 | 36,0 | 31,8 | 32.9 | 30.0 | 29,5 |
В т. ч. ЄС | 31,6 | 33.4 | 35.7 | 31 | 28,2 | 27.8 | 25,4 | 27.1 |
Країни Азії | 28,90 | 28.2 | 23,4 | 24,6 | 24,5 | 21,2 | 21.0 | 22,7 |
Країни Африки | 5.70 | 5.9 | 5.4 | 5.4 | 7,0 | 6,2 | 5,7 | 5.8 |
Країни Америки | 5.60 | 5.2 | 5,3 | 7.8 | 5,3 | 6.6 | 5.5 | 6.2 |
Австралія і Океанія | 0.02 | 0,02 | 0.02 | 0,04 | 0,04 | 0,05 | 0,03 | 0.1 |
Антарктида | 0,00 | 0.00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0.00 | 0.1 |
Інші | 0.00 | 0,00 | 0.00 | 0.00 | 0,00 | 0.01 | 0.00 | 0.00 |
Дослідження географічної структури експорту України дозволяє зробити такі висновки:
– по-перше, протягом 2001-2008 років мало місце звуження регіональної структури експорту товарів із України: так, якщо в 2001 році сукупна частка регіону СНД та Єврорегіону у експорті товарів із України становила 59,8 %, то вже в 2008 році на їх частку припадало 65,0 %;
– по-друге, варто підкреслити різновекторні тенденції у структурі українського експорту: протягом2001-2008 років частка в експорті країн СНД стабільно зростала, в результаті чого вона збільшилась із 24,1 % у 2001 році до 35,6 %у 2008 році, що є свідченням поглиблення співпраці в експорті із регіонами СНД. Частка експорту до країн Європи зростала лише протягом періоду 2001-2003 років – із 35,7 % до 39,7 % (у т. ч. частка експорту до ЄС зросла із
31.6 % до 35,7 %). Протягом 2004 -2008 рр. спостерігалось скорочення частки українського експорту до країн Європи – із 39,7 % у 2002 році до 29,5 % у 2008 році, у т. ч. скорочувалась і частка ЄС-із 35,7 %у 2003 році до 27,1 % у 2008 році.
Одним з пріоритетних напрямів у зовнішньоторговельній діяльності України е співробітництво з країнами СНД. Проте, останнім часом мають місце несприятливі тенденції у розвитку зовнішньоторговельних зв’язків України і з країнами регіону СНД: умови проникнення українських товарів на ринок СНД постійно погіршуються – як унаслідок застосування приймаючими країнами протекціоністських заходів, так і внаслідок низької конкурентоспроможності товарів українських підприємств порівняно з високотехнологічними товарами західних фірм або дешевими товарами з Китаю та країн Південної Азії [5].
За таких умов актуальним є питання регіональної диверсифікації зовнішньої торгівлі України, яка може бути реалізована за рахунок поглиблення співпраці із країнами Азії, передусім із Китаєм, що може бути обумовлена такими причинами:
– по-перше – регіональна диверсифікація забезпечить скорочення залежності українського експорту від регіонів ЄС та СНД:
– по-друге – внутрішній ринок Китаю володіє високою потенційною місткістю, що у сукупності робить його дуже привабливим для українських експортерів;
– про-третє – в умовах глобальної економічної кризи економіка Китаю збереже високі темпи зростання (згідно з прогнозами Світового Банку, зростання ВВП Китаю становить 7,2 % у 2009 році), що створить умови для високого внутрішнього попиту, ух ч. і попиту на товари українського експорту.
Основними позиціями українського експорту до Китаю в 2008 році були продукція чорної металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти, машинобудування, а також деревина та вироби з неї, у т. ч. паперова маса.
Серед країн СНД Україна посідає 3 місце за обсягом двосторонньої торгівлі з Китаєм, а про важливість Китаю для української економіки свідчить те, що КНР входить до першої десятки найбільших зовнішньоторговельних партнерів України
[4|. Найперспективнішими сферами торговельно-економічного партнерства з Китаєм є галузі авіаційних та аерокосмічних технологій.
Із вступом до СОТ держава отримала необхідні передумови, які складають стратегію інтенсивного економічного зростання. Ключовим питанням в умовах членства України у СОТ залишається необхідність впровадження структурних реформ вітчизняної економіки у такий засіб, який би гарантував покращення ефективності промислового та сільськогосподарського секторів економіки.
З метою поступової адаптації торговельно орієнтованих економічних відносин до правил СОТ, за координації Міністерства економіки у 2008 році розроблено короткострокову програму дій – “План першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членствау СОТ”, затверджений Розпорядженням КМУ № 1570-р та програму дій на середньострокову перспективу – “План заходів щодо адаптації економіки України до вимог СОТ”, затверджений Розпорядженням КМ України від 30.10.2008 № 1381-р. Структура програми включає питання адаптації всіх галузей економіки.
Зокрема, реалізація передбачених програмою заходів сприятиме:
– створенню умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення темпів зростання Іноземних Інвестицій;
– зростанню обсягів виробництва;
– прискоренню структурних реформ і створенню стимулу для підвищення конкурентоспроможності;
– демонополізації товарних ринків та ринків послуг;
– розширенню асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниженню їх ціни тощо.
Найсуттєвішою перевагою членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя 2008 року становив 6,9 млрд дол. США, що у 2.7 разу перевищував показник січня-червня 2007 року. Однак, з огляду на зменшення у II півріччі 2008 року притоку інвестицій (на 0,737 млн дол. США), чистий приріст за 2008 рік становив 6,2 млрд дол. США, що на 22,1 % менше приросту 2007 року.
Основним політичним, а в подальшому економічним наслідком вступу до СОТ є активізація переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Адже створення зон вільної торгівлі за умовами СОТ дозволить Україні розширити свій внутрішній ринок за рахунок ринків інших країн, підвищити конкурентоздатність свого експорту або хоча б поставити його в рівні умови з країнами-конкурентами, які вже мають розвинену мережу угод про вільну торгівлю.
Співпраця України з Європейським Союзом була розпочата ще у 1994 році Угодою про партнерство та співробітництво (УПС) та набула чинності 1.03.1998 р. Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у2004 році, завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.
За даними Євростату, за 2008 р. товарообіг України з ЄС перевищив 39 млрд євро. Порівнянно з 2007 р. він зріс майже на 5 млрд євро (ріст 14,1 %). Сальдо торгівлі Україна – ЄС продовжує залишатися від’ємним. Воно збільшилося за 2008 р. порівняно з 2007 р. на 11,6 % -3-9,7 до -10,8 млрд євро.
Темпи зростання імпорту Україна – ЄС перевищували темпи зростання експорту ЄС до нашої держави. Імпорт ЄС з України у 2008 р. порівняно з 2007 р. збільшився на 15,12 % (до 14,3 млрд євро), а експорт ЄС до України за той же період зріс на 13,57 % (до 25,1 млрд євро).
Товарна структура торгівлі Україна – ЄС концентрувалась на експорті нашою державою продукції з низькою часткою доданої вартості (чорні метали та вироби з них – 32 %, мінеральні продукти – 17.98 %, сільськогосподарська продукція – 16,51 %) та імпорті технологічної і промислової продукції (механічне обладнання та машини – 31,13 %, транспортні засоби і шляхове обладнання – 13,73 %, хімічна продукція -11 %). в
На початок 2009 року інвестиції ЄС в Україну становили 28,2 млрд дол. США, найбільший Інвестор – Кіпр (7,7 млрд), другий – Німеччина (6,4 млрд дол. США), всього по Україні -35,7 млрд дол. США. Інвестиції України в ЄС сягають 5.9 млрд дол. США, з них до Кіпру – 5,8 млрд.
З метою поліпшення становища у зовнішньоторговельній сфері України держава повинна здійснити низку заходів, зокрема:
– прискорити діяльність із гармонізації сертифікації української продукції відповідно до стандартів ЄС:
– активізувати економічну співпрацю з країнами Америки, насамперед США;
– активізувати співпрацю із структурами СОТ щодо реалізації позитивного потенціалу членства України;
– забезпечити спрощений процедурний режим для експорту продукції вітчизняного машинобудування;
– сприяти динамічному розвитку експорту сільськогосподарської продукції37.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)