Національна економіка – Старостенко Г. Г
Вивчення проблем економіки у вищій економічній школі сьогодні забезпечується багатьма загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами. Це дозволяє сформувати спеціаліста, конкурентоспроможного на ринку праці. Водночас при достатньо великій увазі до загальнотеоретичних та вузькопрофільних предметів звертає увагу
1.1. Національна економіка: господарська система і навчальна дисципліна 1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки 1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки 1.4. Поняття про Систему національних рахунків (СНР), мета створення і
1.1. Національна економіка: господарська система і навчальна дисципліна 1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки 1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки 1.4. Поняття про Систему національних рахунків (СНР), мета створення і
Національна економіка України, що сьогодні вже набула ключових характеристик, притаманних економічній системі суверенної держави, пройшла непростий шлях свого становлення і розвитку, що були невіддільними від ряду принципових передумов. Відомо, що становлення і розвиток власне
Запорукою ефективного функціонування національної економіки поряд Із наявністю для цього відповідних передумов надзвичайно важливим постає визначення ключових принципів розвитку. Економічна теорія збагатила господарську практику розробкою фундаментальних принципів розвитку соціально-економічних систем, що мають принципове методологічне
Для аналізу реальних економічних процесів, що відбуваються в національній економіці, необхідні кількісні показники та оцінки. З цією метою важливо передусім сформувати з великої кількості наявних економічних даних обмежену кількість найбільш важливих і змістовних показників,
2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік 2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації 2.3. Моделі організації національного господарства 2.4. Ефективність національної економіки 2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і
2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік 2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації 2.3. Моделі організації національного господарства 2.4. Ефективність національної економіки 2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і
Національні економіки – це безліч господарських систем, що характеризуються своїми закономірностями і особливостями, які стали результатом довготривалого Історичного процесу. Разом з тим, у розвитку багатьох держав сформувалися стійкі закономірності, що в загальних рисах повторюються
Поряд з існуванням різних типів національних господарських систем кожна із них може характеризуватися різними моделями організації національного господарства. Вибір конкретної моделі означає вибір шляху розвитку суспільства, встановлення певної системи економічних інтересів, що лежать в
Ефективність національної економіки – це якісна характеристика, яка відображає рівні розвитку продуктивних сил і забезпечення потреб суспільства. її визначають і оцінюють шляхом зіставлення результатів виробництва та витрат. Підвищення ефективності виробництва знаходить своє відображення в
3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни 3.2. Склад і оцінка природно-ресурсного потенціалу 3.3. Демографічний І трудовий потенціал: соціальна політика 3.4. Характеристика виробничого та науково-технічного потенціалу національної економіки 3.1. Поняття і структура сукупного
3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни 3.2. Склад і оцінка природно-ресурсного потенціалу 3.3. Демографічний І трудовий потенціал: соціальна політика 3.4. Характеристика виробничого та науково-технічного потенціалу національної економіки 3.1. Поняття і структура сукупного
Природно-ресурсний потенціал – це сукупність наявних і тих, що можуть бути мобілізовані, природних умов і ресурсів, які впливають на економічну діяльність та використовуються чи можуть бути використані у процесі виробництва економічних благ. У політекономічному
Під демографічним, потенціалом слід розглядати людський потенціал, іншими словами-кількість населення, частку трудових ресурсів (працездатного населення), вікові та статеві показники, динаміку природного та механічного руху населення тощо. Основними характеристиками демографічного потенціалу є: – співвідношення показників
Виробничий потенціал-це система економічних відносин, що виникають між господарюючими суб’єктами на макро – та мікрорівнях з приводу отримання максимально можливого виробничого результату, який може бути одержаний за умови найбільш вигідного використання виробничих ресурсів, за
4.1 Економічне зростання як категорія національної господарської системи 4.2. Фактори економічного росту 4.3. Структура економіки та заходи щодо її оптимізації 4.4. Інвестиційно-інноваційна складова економічного зростання 4.1. Економічне зростання як категорія національної господарської системи Економічний
4.1 Економічне зростання як категорія національної господарської системи 4.2. Фактори економічного росту 4.3. Структура економіки та заходи щодо її оптимізації 4.4. Інвестиційно-інноваційна складова економічного зростання 4.1. Економічне зростання як категорія національної господарської системи Економічний
Відповідно до двох типів економічного зростання – інтенсивного та екстенсивного – виділяють дві групи чинників: O чинники, що впливають на кількість ресурсів: праця, земля, капітал, підприємницькі здібності. До чинників екстенсивного типу економічного зростання належать:
Серед чинників, що визначають зростання національної економіки, особливе місце займає її структура. Зважаючи на те, що національна економіка належить до надзвичайно складних, багатовимірних систем, її структура не є стабільною, вона постійно змінюється під впливом
Інвестиції є головним і визначальним фактором економічного зростання. У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладки майбутнього економіки країни. Чим більші обсяги інвестицій сьогодні, тим більший обсяг валового внутрішнього продукту країни завтра. Нестача інвестиційних
5.1. Формування господарських комплексів 5.2. Характеристика основних господарських комплексів 5.3. Особливості і тенденції розвитку комплексу соціально-культурних галузей 5.4. Роль і значення споживчого комплексу 5.1. Формування господарських комплексів національної економіки В економіці України відбуваються важливі
5.1. Формування господарських комплексів 5.2. Характеристика основних господарських комплексів 5.3. Особливості і тенденції розвитку комплексу соціально-культурних галузей 5.4. Роль і значення споживчого комплексу 5.1. Формування господарських комплексів національної економіки В економіці України відбуваються важливі
У складі національної економіки серед господарських комплексів найважливішим є багатогалузевий промисловий. Він є найбільшим у сфері виробництва товарів. Це головне джерело зростання національного багатства та продуктивного капіталу. Йому належить вирішальна роль у розвитку національної
Комплекс соціально-культурних галузей – соціально культурний комплекс являє собою сукупність видів діяльності, призначенням яких є надання населенню соціально значимих послуг: освіта, культура, охорона здоров’я, фізична культура і спорт, соціальне обслуговування та ін. В умовах
Про значення соціально-споживчого комплексу національної економіки може свідчити вже його структура. Соціально-споживчий комплекс об’єднує виробництво матеріальних благі послуг для населення та включає торгівлю і громадське харчування, побутове обслуговування населення та житлово-комунальне господарство. Особливість його
6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного сектора економіки 6.2. Джерела фінансування діяльності установ сектора загального державного управління 6.3. Природоохоронна діяльність 6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного
6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного сектора економіки 6.2. Джерела фінансування діяльності установ сектора загального державного управління 6.3. Природоохоронна діяльність 6.1. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного
Фінансування органів влади та управління здійснюється винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету також утримуються органи прокуратури й супу. Фінансування органів влади та управління провадиться відповідно до кошторисів витрат на рік
Серед проблем забезпечення розвитку основних господарських комплексів створення умов для ефективної життєдіяльності суспільства, його стабільності та здатності до стійкого розвитку посідають одне з пріоритетних місць. Стійкий розвиток-це глобально керований розвиток усього людства, що має
7. і. Ринкові інститути та інституційне середовище 7.2. Ринок факторів виробництва: праця, капітал, земля 7.3. Сутність та структура фінансового ринку 7.4. Кредитний ринок та його значення для розвитку національної економіки 7.1. Ринкові інститути та
7. і. Ринкові інститути та інституційне середовище 7.2. Ринок факторів виробництва: праця, капітал, земля 7.3. Сутність та структура фінансового ринку 7.4. Кредитний ринок та його значення для розвитку національної економіки 7.1. Ринкові інститути та
Ринки ресурсів і ринки готових товарів мають багато загальних рис з погляду принципі в їх самоорганізації та встановлення рівноваги. Проте деякі відмінності все ж таки є, і вони накладають певну специфіку на механізм їх
Рівень розвитку національної економіки будь-якої країни залежить передусім від ефективності її промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку, її науково-технічного Потенціалу та його включеності у відтворювали процес. Але в умовах ринкового господарства неможливо уявити розвинуту та
Роль кредиту в ринковій економіці важко переоцінити. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає відносини між кредиторами і позичальниками. За його допомогою вільні грошові капітали та доходи підприємств, особистого сектора і держави
8.1. Об’єктивна необхідність державного регулювання національної економіки 8.2. Еволюція ролі держави в економічних теоріях 8.3. Сутність державного регулювання та концепція ефективної держави 8.4. Принципи та ефективність державного регулювання 8.1. Об’єктивна необхідність державного регулювання У
8.1. Об’єктивна необхідність державного регулювання національної економіки 8.2. Еволюція ролі держави в економічних теоріях 8.3. Сутність державного регулювання та концепція ефективної держави 8.4. Принципи та ефективність державного регулювання 8.1. Об’єктивна необхідність державного регулювання У
Світовий досвід розвитку економіки засвідчує, що однією з його визначальних рис було постійне чергування періодів посилення то ринкового, то державного регулювання. Для наукового обгрунтування цих процесів на практиці використовувалися різні теорії макроекономічного регулювання (табл.
При визначенні сутності поняття “державне регулювання” важливо враховувати його багатоаспектний зміст. Інколи визначення цього терміна обмежують лише вибором можливого ступеня чи варіанта впливу держави на економіку. В такому випадку зміст цього поняття звужується та
Досвід державного регулювання економічного розвитку переконливо свідчить, що світова спільнота поперемінно переживала то фазу посилення ролі держави, то послаблення. Хоча, якщо брати до уваги великий часовий масштаб, то можна бачити, що від десятиліття до
9.1. Класифікація методів державного регулювання національної економіки 9.2. Економічні методи державного регулювань 9.3. Адміністративні і правові методи регулювання 9.4. Функції органів державної влади у сфері управління національною економікою 9.1. Класифікація методів державного регулювання економіки
9.1. Класифікація методів державного регулювання національної економіки 9.2. Економічні методи державного регулювань 9.3. Адміністративні і правові методи регулювання 9.4. Функції органів державної влади у сфері управління національною економікою 9.1. Класифікація методів державного регулювання економіки
У ринкових умовах господарювання найбільш поширеними інструментами державного впливу на економіку є економічні методи, що створюючи певні економічні умови, спонукають суб’єктів ринку діяти в напрямі, необхідному суспільству, вирішувати ті чи інші завдання згідно із
Адміністративні методи регулювання базуються на використанні сили державної влади. Вони, по суті, виражають пряме управління з боку держави і реалізуються шляхом заборони, дозволу та примусу для окремих сфер економічної діяльності чи категорій населення. Тому
Поділ повноважень між різними гілками влади й управління визначено Конституцією України та іншими законодавчими актами. Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни представлена в табл. 9.3. У структурі органів виконавчої влади вищим органом
10.1. Сутність соціально-економічної стратегії 10.2. Основні поняття і принципи макроекономічного прогнозування 10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки 10.4. Формування стратегічних програм національної економіки 10.1. Сутність соціально-економічної стратегії Розробка прогнозів і програм становить особливий
10.1. Сутність соціально-економічної стратегії 10.2. Основні поняття і принципи макроекономічного прогнозування 10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки 10.4. Формування стратегічних програм національної економіки 10.1. Сутність соціально-економічної стратегії Розробка прогнозів і програм становить особливий
10.1. Сутність соціально-економічної стратегії 10.2. Основні поняття і принципи макроекономічного прогнозування 10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки 10.4. Формування стратегічних програм національної економіки 10.1. Сутність соціально-економічної стратегії Розробка прогнозів і програм становить особливий
У загальному розумінні план – це сукупність обгрунтованих цілей при одночасному встановленні способів, ресурсів і термінів їх досягнення. План, на відміну від прогнозування, яке є засобом наукового передбачення та базується на ймовірних оцінках, містить
З поняттям “план” тісно пов’язане поняття “програма”. По суті програма являє собою також план, але одноцільовий. тобто план дій, спрямованих на досягнення однієї, чітко визначеної цілі або розв’язання однієї, найбільш нагальної проблеми, в той