Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 5. Інші показники національної економіки

Не менш важливого значення в умовах загострення конкурентної боротьби між державами мають показники національного багатства (НБ) та платіжного балансу країни (ПБ), національного доходу (НД), чистого продукту (ЧП), особистого доходу (ОД), числа зайнятих у суспільному виробництві (Ч), продуктивності суспільної праці (ПП), капіталовіддачі (К), матеріаловіддачі (М), капіталоємності та матеріалоємності тощо.

Національне багатство – це сукупність вироблених і нагромаджених суспільством матеріальних та духовних благ, набутих протягом усього його існування, а також природний потенціал країни. Цей показник відображає загальний рівень розвитку національного господарства в його історичній динаміці.

НБ містить такі складові:

O матеріальне багатство (основний та оборотний капітал підприємств, обіговий капітал);

O нематеріальне виробництво – грошові цінності у вигляді грошових знаків, цінних паперів, усі людські здібності, досягнення в науці та техніці, культурі і спорті, у мистецтві, а також нагромаджений виробничий досвід суспільства (виражається в загальнолюдському знанні);

O природне багатство – це пізнані ресурси: земля, вода, повітря, ліси, розвідані корисні копалини, кліматичні умови.

Національний дохід – визначається шляхом вилучення від суми чистого національного продукту непрямих податків:

НД = ЧНП – Непрямі податки.

У структурі НД залишаються врахованими усі види заробітної плати, доходи власності, рентні платежі, прибуток, тобто всі зароблені в державі доходи. Цей показник розраховується у двох формах: вартісній (новостворена вартість за певний період, як правило – за рік) та матеріально-речовій (усі предмети праці, а також засоби виробництва за умов розширеного відтворення).

У структурі національного багатства виділяють виробничі фонди (основні та оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні споруди, житлові будинки), а також особисте майно населення (за винятком товарів короткострокового використання). Національне багатство являє собою сукупні можливості суспільства в подальшому матеріальному та духовному розвитку.

Зниження цього показника свідчить про нестабільність у національній економіці, про порушення основних макроекономічних пропорцій, про те, що економіка характеризується певними кризовими явищами.

Чистий продукт (ЧП) – частина валового національного продукту, яка може бути використана суспільством:

Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень   Круш П. В.   5. Інші показники національної економіки

Чистий продукт – це реальний дохід, який суспільство може використати для особистого споживання та розвитку виробництва. Інакше кажучи, це новостворена в суспільстві протягом року вартість або національний дохід суспільства:

Чп = нд.

Платіжний баланс країни – фіксує всі операції, які мали місце між резидентами даної країни та резидентами інших країн протягом року. Він складається з рахунків поточних операцій (експорт та імпорт товарів і послуг – торговий баланс, отримані та сплачені доходи, отримані та надані трансферти) та рахунка операцій з капіталом та фінансами.

Особистий дохід Утворюється в результаті відрахування з НД коштів на соціальне страхування, податку на прибуток корпорацій, у т. ч. й на нерозподілені прибутки корпорацій, але з додаванням суми трансфертних платежів.

Число зайнятих у суспільному виробництві – сукупність зайнятого населення в національному господарстві по відношенню до економічно активного населення країни.

Продуктивність суспільної праці – кількість продукції, що виробляє робітник у сфері матеріального виробництва за одиницю робочого часу (тут, як правило, за рік) – виробіток працівника; кількість часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції чи виконання певної роботи – інтенсивність праці або її трудомісткість. За допомогою показників ВНП, ВВП або НД можна розрахувати ПП у масштабах національної економіки:

Пп = внп/ч = ввп/ч = нд/ч.

Капіталовіддача – відношення виробленого НД до вартості основного капіталу; характеризує ефективність використання капіталу.

Капіталоємність – показник, що визначається відношенням основного капіталу до виробленої в певний період продукції або її частини – чистого доходу, прибутку, НД.

Матеріаловіддача – показник ефективності використання предметів праці у масштабах суспільства. Визначається як відношення НД до вартості предметів праці, що використовуються в національній економіці.

Матеріалоємність – обернений показник до матеріаловіддачі. Вимірюється відношенням предметів праці до НД.

Уся сукупність показників національної економіки становить цілісну систему і дає можливість за допомогою їхнього детального аналізу і динамічного порівняння досліджувати основні характеристики і пропорції в національній господарській системі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 5. Інші показники національної економіки