Міжнародна економіка – Білоцерківець В. В. – 2.3. Країни з перехідною економікою. Національна економіка України: загальне та особливе
До Країн з перехідною (постсоціалістичною) економікою належать держави колишнього СРСР, країни Центральної та Південно-Східної Європи. Це 28 постсоціалістичних країн – європейських, колишнього СРСР та Монголія, які є індустріально-аграрними країнами. Найвищий рівень розвитку серед них мають країни Центральної
Європи (Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія) та Балтії (Естонія, Латвія, Литва), які активно реформують свою економіку. Більшість з цих країн, у тому числі Україна, рухаються від примітивного соціалізму з домінуванням тоталітарно-бюрократичної складової східного типу історичного розвитку до нового суспільства, образ якого визначається такими прогресивними перехідними процесами, що взаємодіють та переплітаються:
– рух до нового, інтеграційного історичного розвитку та нової соціально-економічної системи;
– перехід від суто державницького до громадянського суспільства з розвинутими демократичними інститутами, що забезпечують самореалізацію особистості та самоорганізацію суспільства;
– поступова зміна соціально-економічного генотипу або менталітету критичної маси суспільства в напрямі соціального активізму та відповідальності, самостійності та опори на власні сили, вивільнення творчого потенціалу індивідуальності з урахуванням складного симбіозу її свідомого, під – та несвідомого;
– перехід від тотально одержавленої до соціально та екологічно орієнтованої конкурентоспроможної змішаної економіки, в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності, підприємництва та господарювання, а також механізми ринкового саморегулювання та державного і громадянського регулювання;
– перехід від економіко-екстенсивного до переважно соціально-інтенсивного та інноваційного типу суспільного відтворення з пріоритетним розвитком п’ятого та шостого техніко-економічних укладів і механізмами простого і розширеного природно-екологічного відновлення;
– розбудова сучасної економіки відкритого типу, гармонійно включеної до світових тенденцій глобалізації, інтеграції та диференціації.
Головними Напрямками змін перехідної економіки нового типу є:
А) Суверенізація національної економіки. У стратегічному плані вона означає вихід економіки на передові цивілізаційні рубежі, в тактичному – оформлення її кордонів, визначення реального стану і складу;
Б) Роздержавлення і приватизація, формування багатоукладної економіки, в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності та підприємництва;
В) Структурна перебудова економіки з метою досягнення домінування виробництв п’ятого і шостого технологічних укладів, опанування постіндустріального, інноваційного типу економічного розвитку;
Г) становлення Конкурентоспроможного національного товарного виробництва і на цій основі – цивілізованих ринкових відносин, механізмів алокації ресурсів;
Д) перехід до переважно Соціально-інтенсивного типу розширеного суспільного відтворення, досягнення та підтримка сталої та динамічної рівноваги національної економіки;
Е) Гуманізація та соціалізація економічних процесів, яка загалом пов’язана з формуванням людини-особистості, пріоритетним розвитком соціальної сфери порівняно з матеріальною;
Є) Екологізація економіки, поступовий вихід на рубежі простого і розширеного природно-екологічного відновлення;
Ж) Інституціоналізація як процес формування необхідних для економічних перетворень інститутів (формальних і неформальних норм, традицій, настанов, організацій, об’єднань тощо), перш за все, громадянського суспільства;
З) Лібералізація і демократизація економічного життя з метою створення сприятливих умов для ефективного вільного підприємництва і праці;
И) Регіоналізація та муніципалізація, як формування системи регіональних і муніципальних економічних утворень, що самофінансуються і являють собою невід’ємні складові національної економіки;
І) поступове Відкриття національної економіки, її органічне включення у процеси глобалізації, інтеграції та диференціації, розширення ефективних зовнішньоекономічних зв’язків;
Ї) становлення сучасного типу Триєдиного економічного регулювання (ринкового, державного і громадянського).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)