Міжнародна економіка – Білоцерківець В. В. – 1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки
Основні питання для вивчення
1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.
1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки.
Зміст міжнародної економіки.
1.3. Структура міжнародної економіки.
1.4. Рух міжнародної економіки: форми, напрями, чинники.
Матеріальні основи розвитку міжнародної економіки.
1.5. Соціально-економічні основи розвитку міжнародної економіки.
1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки
Сучасний світ – це різноманітне, суперечливе та цілісне людське суспільство, ноосфера земної кулі.
Характерними Ознаками Сучасного світу є різноманітність та суперечливість його складових частин, з одного боку, і зростаюча єдність, взаємозалежність цих складових – з другого (рис. 1.1).
Різноманітність Сучасного світу виражається у багатоманітності народів, незалежних держав, регіонів, об’єднань країн і громадян, що розрізняються за національними, географічними, політичними, ідеологічними, соціальними, економічними та іншими ознаками. Зростаюча різноманітність світу визначається тенденцією до диференціації форм, видів та проявів суспільного життя. Одна з важливих рис різноманітності світу – це виникнення нових незалежних держав і національних економік.
Наступна риса, яка характеризує сучасній світ – суперечливість. Вона визначається не тільки існуванням і взаємодією двох “полюсних” ознак (різноманітність і цілісність) та протилежних тенденцій
(диференціації, з одного боку, інтеграції та глобалізації – з другого), але й системою протиріч. Протиріччя виникають між державами, між угрупованнями держав, між національними економіками, між національною та міжнародною економікою, в міжнародних економічних відносинах та між сферами сучасного світу. Специфічним проявом цих протиріч в умовах домінування в міжнародній економіці розвинутих країн і особливо за обставин монополярності сучасного світу стало таке специфічне явище, як міжнародний тероризм.
Рис. 1.1. Стійкі зв’язки між ознаками та тенденціями сучасного світу
Інша характерна риса сучасного світу – цілісність, яка проявляється у взаємозалежності та єдності різноманітних складових, рис та ознак сучасного світу. Ця цілісність обумовлена тенденцією Інтеграції форм і видів суспільного життя. Вона проявляється у взаємопроникненні національних економік; розмиванні меж між різними соціальними прошарками населення; зближенні рівнів політичної культури; функціонуванні зростаючої кількості міждержавних та міжнародних економічних, політичних, соціальних та інших утворень.
Для сучасного цілісного світу характерною є тенденція глобалізації ноосферних процесів, яка виражається у коеволюції суспільства та природи; екологічних імперативах і межах соціально-економічного розвитку людства; нагромадженні глобальних проблем до рівня усвідомлення неможливості їх вирішення без спільних узгоджених зусиль всього людства; становленні глобальної економіки та глобальної політики.
Якщо різноманітність світу породжує безліч інтересів, на основі яких і розгортаються суперечності, то взаємозв’язок його складових частин призводить до появи загального інтересу, який слугує єдності, що зростає, та пошуку шляхів подолання суперечностей сучасного світу. У свою чергу, розв’язання одних суперечностей зі зміцненням цілісності сучасного світу веде до появи нових і т. д.
Особливостями розвитку сучасного світу є кардинальні соціально-економічні зміни, прискорений розвиток продуктивних сил суспільства та зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства. Суспільний прогрес потребує налагодження конструктивної, творчої взаємодії держав і народів у масштабах усієї планети і створює для цього необхідні передумови. Забезпечення миру і соціального прогресу, як загальнолюдського інтересу, стає домінантою сучасної епохи.
Отже Сучасний світ є глобальною системою, Що складається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім закономірностям та впливають на зміст Міжнародної економіки (рис. 1.2.).
Економічне середовище Міжнародної економіки об’єднує мега-, макро-, мезо – та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини пов’язують їх у цілісну та суперечливу систему.
Мегарівень є адекватним міжнародній економіці як Складній системі.
Макрорівень представлений Відкритими економіками розвинутих країн; країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. На відміну від закритої економіки, агенти Відкритої економіки приймають участь у міжнародному обміні товарами та послугами, переміщенні грошей, капіталів та робочої сили між країнами. У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов’язані зовнішні потоки (рис.1.3.).
Модель економічного кругообігу відкритої економіки ілюструє існування поряд із Внутрішніми (національними) економічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ зовнішніх, міжнародних економічних відносин. Отже Відкрита економіка – це національна економіка (економіка країни), інтегрована у міжнародну економіку.
Мезорівень охоплює економічні зв’язки між регіонами, галузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.
Мікрорівень представлений зовнішньоекономічною діяльністю фізичних та юридичних осіб. Важливим суб’єктом сучасних міжнародних економічних відносин стали транснаціональні корпорації (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю всі рівні економічного середовища міжнародної економіки.
За Ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ виділяють:
1) Міжнародні економічні контакти – найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Такі зв’язки більш притаманні юридичним та фізичним особам;
2) Міжнародна економічна взаємодія. Це добре відпрацьовані стійкі економічні зв’язки між суб’єктами міжнародної економіки, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на тривалий період;
3) Міжнародне економічне співробітництво – міцні й тривалі зв’язки кооперативного, партнерського типу, які мають у своїй основі спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах;
4) Міжнародна економічна інтеграція виступає як вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємопроникненням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.
Кожний наступний рівень не являє собою щось протилежне до попереднього, а є його природним продовженням, містить у собі більшість його ознак.
Наступна складова функціонування та розвитку міжнародної економіки – політична сфера сучасного світу. До неї належать незалежні держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм) та відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфедерація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (наприклад, ООН, ЄС, СНД); політичні партії та міждержавні партійні утворення (наприклад, Соціалістичний Інтернаціонал); а також сучасний політичній процес, який втілює у собі політичну залученість (вибори, референдуми, переговори і т. д.); політичне функціонування (лобі, опозиція тощо); міжнародну політику та міжнародне право.
Через політичні причини кожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. З іншого боку, можливе встановлення тарифних та нетарифних бар’єрів, ембарго, інших економічних санкцій. Розвиток міжнародної економіки багато в чому залежить від взаємної адаптивності політичних устроїв, зокрема, демократичних та недемократичних. Тому адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.
Соціальне середовище Міжнародної економіки характеризується багатоманітністю взаємопов’язаних людських станів, прошарків і угрупувань, а також інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.
Узагальнено соціальну сферу можна звести до факторів, що випливають з поведінки людини, як біосоціальної істоти. Людська поведінка формується під суперечливим впливом фізіологічних та соціальних засад.
Фізіологічна поведінка людини визначається її природними, нейрофізіологічними особливостями. Основу такої поведінки складають відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла та його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особливостей у великих групах людей (населення регіону, нації, народності) зумовлюють виникнення певних уподобань цих людей, що відповідно впливає на їхні потреби і в кінцевому випадку відбивається на їх зовнішньоекономічних відносинах.
Соціальна поведінка людини зумовлена її характером, що склався під впливом її соціального статусу протягом певного проміжку часу. Вона залежить від таких соціальних засад як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність (задані характеристики); професія, ідеологія, релігія (набуті характеристики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соціальних статусів людей та їх запитів.
Духовне середовище Міжнародної економіки є складною системою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.
Процес прискореного залучення України до загальноцивілізаційних процесів та структур охоплює всі сфери життя. В економічній сфері він спрямований на створення конкурентоспроможної соціально та екологічно орієнтованої ринкової економіки. Соціально-політичні критерії інтеграції України у світове господарство передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство закону, права людини, розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний громадянський консенсус різних політичних сил. Останні представлені багатьма партіями, що являють широкий спектр поглядів: від неолібералізму до демократичного соціалізму. Духовне середовище міжнародного розвитку України грунтується на величезному потенціалі емоційної, психологічної енергії, що вивільнилася внаслідок розбудови власної незалежної держави і спрямована на відродження нації як повноправного члена світової спільноти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)