Національна економіка – Старостенко Г. Г. – 9.4. Функції органів державної влади у сфері управління економікою
Поділ повноважень між різними гілками влади й управління визначено Конституцією України та іншими законодавчими актами. Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни представлена в табл. 9.3.
У структурі органів виконавчої влади вищим органом є Кабінет Міністрів. Ці органи включають ряд міністерств: економіки, фінансів, внутрішніх справ, закордонних справ, праці й соціальної політики, транспорту, юстиції, оборони, освіти І науки та інші: ряд державних комітетів – промислової політики, енергозбереження, водного господарства, лісового господарства, Державне казначейство. Пенсійний фонд: низку центральних органів виконавчої влади, що наділені спеціальним статусом, серед них – Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, Фонд державного майна. Державна митна служба тощо: органи місцевої влади, серед яких – органи місцевого самоврядування (Ради народних депутатів відповідного рівня – обласні, міські, районні, селищні) та органи виконавчої влади на місцях (Держадміністрації відповідного рівня – обласні, міські, районні, селищні).
Таблиця 9.3
Вищий орган | Склад І структура | Основні функції |
Глава держави | ||
Президент України Глава держави, управляє економікою на основі указів, постанов, розпоряджень, йому підпорядкований Уряд – Кабінет Міністрів | ||
Законодавчі органи | ||
Верховна Рада України – вищий законодавчий орган, його компетенція у прийнятті та зміні законів, контролі за їх виконанням, визначенні засад державної економічної політики, затвердженні бюджету тощо | ||
Органи виконавчої влади | ||
Кабінет Міністрів України | Міністерства, державні комітети, центральні виконавчі органи за спеціальним статусом, органи місцевої влади | Управління економікою, забезпечення реалізації законів, постанов та Інших законодавчих актів, безпосередня у реалізації стратегії соціально-економічного розвитку, розробці програм, відповідних видів політики, координація діяльності міністерств і відомств тощо |
Судові органи | ||
Конституційний Суд України | Загальні та арбітражні суди | Стежать за виконанням законів, розглядають конфліктні ситуації, претензії суб’єктів господарювання |
Система органів державного регулювання економіки та їх основні функції
Міністерства-це головна ланка системи органів центральної виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у відповідних сферах суспільного життя. Вони беруть участь у реалізації (в межах відповідної сфери) економічної і соціальної політики держави, прогнозують та здійснюють стратегічні цілі розвитку, беруть участь у розробці та виконанні загальнодержавних програм у відповідних сферах розвитку України та Державного бюджету України, сприяють розвитку підприємництва, ринкової інфраструктури, укладають міжнародні угоди тощо.
Державні комітети – не формуючи безпосередньо урядову політику, покликані сприяти в реалізації цієї політики через виконання функцій державного управління міжгалузевого 1 між-секторного характеру у визначеній сфері діяльності.
Особливість центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом полягає в тому, що відносно них можуть установлюватися спеціальні умови утворення, реорганізації та ліквідації підконтрольності і підзвітності. Всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами вирішуються шляхом прийняття відповідних законів.
Органи місцевої влади наділені всією повнотою державної влади на своїй території. Вони є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв’язків, здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами, управляють місцевими бюджетами, створюють умови для виконання державних і регіональних програм, забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів, гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо.
На вдосконалення організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, взаємовідносин із місцевим самоврядуванням, потреба в якому продиктована розвитком ринкових відносин, спрямована адміністративна реформа, що є видом політико-правової реформи у сфері виконавчої влади. ЇЇ основними напрямами є такі:
– реорганізація системи державних органів виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях з метою забезпечення їх ефективності;
– формування сучасної системи місцевого самоврядування;
– реалізація нових засад державної служби, створення нової системи підготовки управлінських кадрів;
– запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)