Маркетингова цінова політика – Окландер М. А. – СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абсолютний ціновий ризик – це очікувані сума втрат прибутку чи сума збитків при встановленій ціні.

Адвалорне мито – це мито, яке розраховується у відсотках до митної вартості товарів.

Акційні знижки – знижки, які встановлюються на час проведення акцій.

Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, що включається у вигляді надбавки в ціну товару і оплачується покупцем.

Антидемпінгове мито – використовується в разі вивозу за межі митної території України товарів за демпінговими цінами, якщо вивіз цього товару загрожує державним інтересам.

Аукціон (відкриті торги) – ініціатором є продавець, який ставить за мету встановлення максимальної ціни. Сукупність покупців, реально чи віртуально присутніх на продажу, змагаються за право купівлі товару. Цінові пропозиції подаються відкрито, у присутності конкурентів. Товар отримує той, хто запропонує найвищу ціну.

Базисна ціна – 1) ціна товару стандартної якості, на основі якої визначається ціна товару більш високої або нижчої якості; 2) точка відліку при визначенні індексу цін у міжнародній торгівлі, в тому числі й за окремими групами товарів. Базисні ціни публікуються в міжнародній і національній зовнішньоторговельній статистиці та періодичних виданнях ООН; 3) ціна товару з фіксованими параметрами якості, яка встановлюється в момент укладання опціонної угоди.

Бонусні знижки – знижки, які надаються постійним покупцям за певний обсяг покупок протягом певного часу, зазвичай року.

Валові витрати – це сума постійних і змінних витрат на сукупний випуск товару.

Виробничі витрати – це витрати, які мають відношення до процесу виробництва (матеріальні витрати, заробітна плата, оплата електроенергії тощо).

Відносний ціновий ризик – це ступінь цінового ризику, тобто прогнозований відсоток непроданих товарів по встановленій ціні.

Господарський ризик – це імовірність виникнення втрат або недоодержання фактичного прибутку у порівнянні із запланованим показником прибутку в невизначених умовах господарської діяльності підприємства.

Державна цінова політика – це сукупність принципів та методів діяльності органів державної влади спрямованих на забезпечення рівних економічних умов для функціонування суб’єктів господарювання, збалансованості ринку товарів і послуг, протидії виникненню монополізму, підвищення якості товарів та забезпечення соціальних гарантій.

Довідкова ціни – ціни, які доводяться до відома споживачів шляхом безпосереднього чи опосередкованого спілкування.

Диверсифікація цінових ризиків – це зниження рівня концентрації ризиків за рахунок диверсифікації постачальників, цілей цінової політики, товарного асортименту, цільових сегментів ринку, рівня торгових надбавок або знижок.

Демпінгова ціна – ціна, рівень якої є нижчим рівня витрат на виробництво товару. Використовується переважно в міжнародній торгівлі.

Дилерські знижки – знижки, які надаються посередникам зі збуту для покриття витрат та забезпечення отримання прибутку.

Диференціація по групам покупців – різним групам покупців пропонується однаковий товар за різними цінами.

Диференціація по варіантам товару – різні модифікації одного товару пропонуються за різними цінами.

Диференціація по території – на різних територіях товар пропонується за різними цінами.

Економні покупці – орієнтовані на низькі ціни, характеризуються високою чутливістю до ціни. Зацікавлені в низьких цінах, що забезпечують мінімальний рівень якості.

Експортні знижки – знижки, які надаються іноземним покупцям понад ті знижки, які діють на внутрішньому ринку.

Експортне (вивізне) мите – це мито, яке виплачують при вивозі товарів з митної території країни.

Еластичність попиту – це реакція попиту на зміну ціни.

Етичні покупці – готові платити високу ціну, яка обгрунтована сильною прихильністю до марки, морально-етичними чи патріотичними принципами (виробництво екологічно чистої продукції, підтримка національних виробників тощо).

Ефект (парадокс) Гіффена Р. – це зростання попиту на товар, витрати на який займають значну частку в бюджеті, при підвищенні ціни.

Ефект (парадокс) Веблена Т. – це зростання попиту на ексклюзивний товар при підвищенні ціни.

Ефект сноба – це зростання попиту при зростанні ціни, на основі намагання виділятися.

Ефект приєднання до більшості – це залежність попиту від загальноприйнятою мотивацією покупців.

Ефект унікальної цінності – це зниження цінової чутливості, якщо товар є унікальним.

Ефект ціни-якості – коли товар є високоякісним, престижним чи ексклюзивним цінова чутливість споживача суттєво знижується.

Ефект участі у витратах – визначає, якщо покупцям відшкодовують частину витрат їхня цінова чутливість знижується.

Ефект поінформованості про субститути – це зниження цінової чутливості, у разі, якщо покупці не знають про товари-замінники.

Ефект труднощів порівняння – коли покупцям важко порівняти якості товарів-замінників їхня цінова чутливість знижується.

Ефект безповоротних інвестицій – коли товар використовується в комплекті з раніше придбаним товаром, цінова чутливість споживача знижується.

Ефект сумарних витрат – коли частка витрат на товар в сукупних витратах покупців відносно мала, їхня цінова чутливість знижується.

Єдині ціни – ціни, які встановлюються на єдиному рівні з включенням до її складу транспортних витрат незалежно від місця знаходження покупця.

Закриті (трансфертні) знижки – знижки, які встановлюються у внутрішньовиробничої кооперації підприємства.

Закупівельні ціни – це ціни за якими підприємства сільськогосподарського виробництва реалізують товари державі, іншим юридичним особам.

Залікові знижки “трейд-ін” (товарообмінний залік) – знижки, які встановлюються на новий товар у разі повернення аналогічного старого товару.

Запобігання можливості виникнення цінових ризиків – це відмова від дій або впровадження заходів по нейтралізації виникнення ефектів, які можуть супроводжуватися ціновим ризиком і викликати втрату прибутку.

Зональні ціни – ціни, які встановлюються на різних рівнях для різних зон в залежності від величини транспортних витрат. Покупці однієї зони платять однакову ціну. Ціна збільшується по мірі віддаленості зони від продавця

Змінні витрати – це витрати, які залежать від обсягів випуску продукції (матеріальні витрати, оплата електроенергії, витрати на рекламу, відсоток за кредит тощо).

Знижка – сума, на яку зменшується ціна і, одночасно, сума, якою продавець дотує покупця для стимулювання збуту.

Знижки “сконто” – знижки, які надаються за оплату товару готівкою або за дострокове здійснення платежів.

Знижки для заохочення продажів товарів-новинок – знижки, які надаються посередникам, якщо вони беруть на реалізацію нові товари, просування яких вимагає додаткових видатків.

Знижки на уторговування – знижки, які встановлюються на завершальному етапі узгодження ціни.

Індексний метод – узагальнюючий показник рівня цін, який характеризує рівень цін на різні види товарів між різними територіями.

Імпортне (ввізне) мито – це мито, яке виплачують при ввезенні товарів на митну територію країни.

Індикативні ціни – це різновид державних фіксованих цін, які встановлюються Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України на основі дійсних цін, що склалися на даний товар на ринку на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків.

Інтернаціональна вартість – це суспільно необхідні витрати на виробництво товару при середньосвітових нормативних умовах виробництва та середньосвітовому рівні продуктивності праці.

Імпортні квоти – це кількісне обмеження до обсягу закордонної продукції, ввезення якої підлягає обов’язковому ліцензування.

Ковзні ціни – ціни, які встановлюються на вироби з тривалим циклом виробництва. Розраховуються на момент закінчення дії договору шляхом перегляду початкової проектної ціни з врахуванням незапланованих витрат в процесі виробництва.

Комбіноване мито – це мито, яке, поєднує адвалорний і специфічний спосіб розрахунку.

Компенсаційне мито використовується в разі вивозу за межі митної території України товарів, при виробництві і експорті яких прямо або побічно використовувалися субсидії та якщо такий експорт може завдати збитку.

Клубні знижки – знижки, які надаються членам дисконтних клубів на придбання товарів.

Кількісні знижки – знижки, які надаються за покупку певної кількості товарів.

Лімітування цінових ризиків – це встановлення системи економічних нормативів лімітування цінових ризиків (наприклад: визначення мінімального рівня торгової надбавки, максимального рівня знижок покупцям або визначення нормативу товарів, на які будуть встановлені знижки й т. ін.).

Максимально прийнятна ціна – це ціна, при якій покупець отримує мінімальну вигоду.

Мінімально прийнятна ціна – це ціна, при якій покупець отримує максимальну вигоду.

Маржинальні (граничні) витрати – це приріст витрат у результаті виробництва та реалізації додаткової одиниці товару.

Маркетингова цінова політика – це сукупність принципів та методів ціноутворення. Її сутність полягає у створенні оптимального рівня та структури цін по товарам і ринкам. Вона є складовою маркетингової політики, важливим інструментом комплексу маркетингу і діє у взаємозв’язку з товарною, збутовою та комунікативною політиками. Домінантою маркетингової цінової політики продавця є рівень цін, прийнятний для покупців.

Маркетингова стратегія ціноутворення – це довгостроковий алгоритм формування стартової ціни та її зміни в залежності від прогнозованої дії маркетингових чинників.

Маркетингова тактика ціноутворення – це сукупність заходів разового та короткострокового характеру, які доповнюють стратегічні наміри з метою більш гнучкої адаптації до неспрогнозованих змін маркетингового середовища (підвищення цін, зниження цін, знижки й надбавки до цін). Тактичні заходи спрямовані на усунення деформацій, які виникають в діяльності продавця внаслідок непередбачених змін кон’юнктури ринку, помилок управлінського персоналу.

Методи прямого регулювання цін – це адміністративне втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання. До основних форм державного прямого регулювання відносять: заморожування цін, встановлення фіксованих цін, встановлення граничної норми рентабельності та розміру торговельних надбавок, декларування цін й таке інше.

Методи непрямого регулювання цін – це втручання в ціноутворення через використання сукупності способів, які дозволяють впливати на товарні пропозиції на ринку, рівень доходів населення, попит, регулювати податки.

Митний збір – плата на користь держави, яка стягується при перетині кордону з власника товару іноземного виробництва, що ввозиться в країну для продажу.

Надлишок покупця – різниця між максимальною сумою грошей, яку покупець згоден заплатити за певний обсяг благ, і тією сумою грошей, яку він заплатив.

Надлишок продавця – різниця між сумою грошей, отриманою за продану продукцію, і мінімальною сумою грошей, за яку продавець був готовий її продати.

Невиробничі витрати – це витрати, які не мають відношення до процесу виробництва (торговельні та адміністративні витрати).

Негативні знижки – надбавки до ціни, які встановлюються за невелику партію товару, більш високий рівень якості товару, термінову доставку, доставку безпосередньо до місця використання та інш.

Непрямі витрати – це витрати, які не перебувають в прямій залежності від обсягів випуску продукції (загально виробничі і загальногосподарські витрати).

Нераціональний попит – це попит, пов’язаний з впливом емоціонально-психологічних факторів.

Обмежувальні митні збори – використовуються щодо експорту для обмеження вивозу дефіцитного товару із країни та для стимулювання експорту високотехнологічних товарів.

Оптові ціни – ціни, за якими підприємства реалізують товари великими партіями.

Оптимізація або зниження ступеня негативного впливу цінового ризику – передбачає визначення внутрішніх та зовнішніх засобів зниження ступеню цінового ризику.

Опубліковані ціни – ціни, які доводяться до відома споживачів шляхом публікування в каталогах, проспектах, буклетах, прейскурантах

Оптимізація цінового ризику – передбачає розробку внутрішніх та зовнішніх засобів зниження ступеня ризику, до яких відносять: лімітування цінового ризику, диферсіфікацію, мінімізацію та страхування.

Особливі мита – встановлюються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України та використовуються в окремих випадках.

Паритетні ціни – ціни, які встановлюються державними органами управління для регулювання співвідношення цін між деякими групами товарів.

Персоніфіковані покупці – орієнтовані на високі ціни, характеризуються низькою чутливістю до ціни, готові платити підвищену ціну за відому марку, якісне обслуговування. Ціна товару є важливим чинником, але, одночасно, важливою є і купівля товару. Тому готові витрачати багато часу на пошук товару з найкращим співвідношенням ціна-якість.

Пільгові знижки – знижки, які встановлюються з метою стимулювання пільгових категорій покупців або стимулювання збуту певних видів товару.

Податки – це частина собівартості або процентне нарахування на дохід чи прибуток, що обов’язково перераховується до бюджету та характеризується регламентацією розмірів і термінів внесення.

Податки прямі – встановлюються на дохід, прибуток і майно фізичних і юридичних осіб. До них відносяться: подохідний податок фізичних осіб, податки на прибуток підприємств, на доходи банків, земельний, лісовий тощо.

Податки непрямі – це податки на товари, які отримуються при їх продажу та перераховуються до бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито та інш.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що створюється на всіх стадіях виробництва і обігу, включається у вигляді надбавки в ціну товару, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим покупцем. Податок на додану вартість є формою вилучення в бюджет частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова додана вартість, що визначається як різниця між сумою податку на додану вартість, отриманого за продані товари і, сплаченого за сировину та матеріали.

Покупці, орієнтовані на зручності – рівень ціни не є орієнтиром при прийнятті рішення про покупку, домінантою є зручність купівлі, скорочення зусиль на пошуки. Не цікавляться порівнянням цін та марок, купують те, на що не потрібно витрачати зусилля на пошуки.

Політика вільної торгівлі – митна політика, спрямована на всебічне заохочення імпорту товарів шляхом встановлення мінімального рівня митних зборів.

Політика протекціонізму – це державна політика спрямована на створення пільгових умов діяльності вітчизняним підприємствам у порівнянні з іноземними підприємствами.

Постійні витрати – це витрати, які не залежать від обсягів випуску продукції. Підприємство змушене нести їх навіть при зупинці виробництва (орендна плата, страхові внески, управлінські витрати, амортизаційні відрахування тощо).

Постійне мито – це мито, яке встановлюється відповідно до Єдиного митного тарифу на постійній основі.

Поточні ціни – ціни, які встановлюються в межах довготермінових контрактів і можуть змінюватися в залежності від змін кон’юнктури.

Постійні ціни – ціни, термін дії яких заздалегідь визначено.

Прейскурантні ціни – усереднена кошторисна вартість типового будівельного об’єкту (їм2 жилої площі, 1м2 корисної площі, 1м2 скляних робіт та інш.).

Принцип абсолютних переваг грунтується на використанні природних переваг, які мають країни при виробництві окремих товарів і послуг.

Принцип порівняльних переваг базується на тому, що кожній країні вигідно виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких вона має переваги у витратах виробництва.

Пристосування до можливості виникнення цінового ризику – передбачає проведення заходів по пристосуванню та нейтралізації негативного впливу цінових ризиків на діяльність продавця.

Приховані знижки – знижки, які встановлюються у вигляді безплатних послуг або певної кількості безплатних зразків.

Прогресивні знижки – знижки, які встановлюються в разі певного обсягу покупок.

Протекціоністські митні збори – спрямовані на захист національного товаровиробника і використовуються щодо імпорту.

Прибуток – це різниця між ціною і собівартістю.

Прямі витрати – це витрати, які перебувають у прямій залежності від обсягів випуску продукції (матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальне страхування тощо).

Регульовані ціни – ціни, які встановлюються державними органами управління на товари підвищеного соціального призначення.

Ринкові ціни – ціни, які встановлюються відповідно до ринкової кон’юнктури.

Ринкові ціни з горизонтальним фіксуванням – ціни, які встановлюються на основі домовленості між конкурентами.

Ринкові ціни з вертикальним фіксуванням – ціни, які встановлюються на основі домовленості між виробниками та представниками мережі розподілу.

Ринок монополістичної конкуренції – складається з великої кількості продавців, які пропонують товари з широким діапазоном цінових коливань. Товари не є взаємозамінними, відрізняються якістю, оформленням, перевагами для споживачів. Саме розходження між ними обумовлює широкий діапазон цін. Особливістю в цих умовах є виявлення специфічних потреб різних сегментів ринку.

Ринок олігополістичної конкуренції – виникає між кількома великими продавцями, товари яких можуть бути як однорідними та взаємозамінними, так і диференційованими.

Ринок монополії – це панування тільки одного продавця.

Роздрібні ціни – ціни, за якими роздрібні торгівельні підприємства реалізують товари в невеликому обсязі покупцям.

Розрахункові ціни – ціни, які розраховуються за формулою ціни, що зафіксована в договорі та коректуються в залежності від його умов.

Розподіл податкового тягарю – розміщення податку між кінцевими платниками.

Рухливі ціни – ціни, які встановлюються в договорі та передбачають можливість змін на протязі терміну його дії.

Світова ціна – це грошове вираження інтернаціональної вартості одиниці реалізованого на світовому ринку товару.

Святкові знижки – знижки, які встановлюються із приводу свята.

Сезонні знижки – знижки, які встановлюються за придбання товару в період відсутності попиту. Можуть бути перед сезонними та після сезонними.

Сезонні ціни – ціни, термін дії яких має сезонний характер, визначається шляхом використання знижок до початкової ціни та діє в певний період.

Сезонні мита – встановлюються спеціальними Законами України на термін не більше 4-х місяців.

Середні витрати – це витрати на одиницю товару. Вони визначаються як відношення валових витрат на обсяг реалізації товару.

Середній рівень цін – узагальнюючий показник рівня цін, який характеризує стан цін по товарах за певний період.

Складні знижки – знижки, які передбачають одночасне встановлення кількох видів знижок.

Склад ціни – значення елементів ціни в абсолютнім виразі.

Собівартість – це витрати на одиницю товару в грошовому виразі.

Спекулятивний попит – це попит, пов’язаний з інфляційними очікуваннями підвищення цін.

Соціальний попит – це попит, пов’язаний з впливом соціальних факторів.

Спеціальні знижки – знижки, які встановлюються для постійних та ексклюзивних покупців, у яких продавець зацікавлений.

Специфічне мито – це мито, яке розраховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

Спеціальне мито – використовується як попередня міра для учасників міжнародної торгівлі, які порушують загальнодержавні інтереси, а також як міра протидії недобросовісній конкуренції.

Стратегія престижних цін – передбачає встановлення високих цін на товари високої якості чи товари з унікальними властивостями, які розраховані на ексклюзивні покупки.

Стратегія “зняття вершків” – передбачає встановлення максимально високої ціни при виході на ринок з принципово новим товаром, що не має аналогів.

Стратегія східчастих премій (стратегія ковзної падаючої) – передбачає спочатку встановлення високих цін з поступовим зниженням величини надбавки до ціни, яка забезпечить продажі в сегментах ринку з високою ціновою чутливістю.

Стратегія низьких цін (стратегія проникнення на ринок, стратегія цінового прориву) – передбачає встановлення низьких цін, яке максимізує довготерміновий прибуток. Вона ефективна при виконанні двох умов: а) високому рівні цінової еластичності попиту; б) якщо конкуренти не можуть відповісти аналогічним зниженням цін.

Стратегія середніх цін (нейтральна стратегія) – передбачає встановлення цін на рівні середньо галузевих чи середньо ринкових, має на меті отримання прибутку в довготерміновій перспективі. Стратегія може використовуватися на всіх стадіях життєвого циклу товару, крім стадії спаду.

Стратегія диференційованих цін – передбачає встановлення шкали знижок і надбавок до середнього рівня цін для різних покупців, їх місцезнаходження, часу покупки, модифікації товарів.

Стратегія пільгових цін – передбачає встановлення низьких цін інколи нижче собівартості (демпінгові ціни) для пільгових категорій покупців або як тимчасовий метод стимулювання збут.

Стратегія дискримінаційних цін – передбачає встановлення високих цін для покупців, що проявляють надзвичайну зацікавленість в придбанні товару, причому собівартість товару практично не змінюється.

Стратегія єдиних цін – передбачає встановлення єдиної ціни для всіх покупців.

Стратегія гнучких (еластичних) цін – передбачає встановлення ціни, рівень якої залежить від динаміки кон’юнктури ринку.

Стратегія стабільних цін – передбачає встановлення постійної ціни на тривалий час.

Стратегія “психологічних” цін – передбачає встановлення ціни, дещо нижчої круглої суми, що створює психологічне враження більш низької ціни.

Стратегія цінового лідерства (слідування за лідером) – передбачає встановлення ціни на рівні галузевого лідера. Використовується в умовах олігополії, коли на ринку є домінуючий продавець.

Стратегія конкурентних цін – передбачає встановлення цін нижчих ніж у конкурентів. Продавець намагаючись зайняти монопольне становище чи збільшити ринкову частку зменшує ціни нижче середньо ринкового рівня.

Стратегія преміальних націнок – характеризується пропозицією товарів високої якості за високою ціною.

Стратегія глибокого проникнення – характеризується пропозицією товарів високої якості за середньою ціною.

Стратегія підвищеної ціннісної значимості – характеризується пропозицією товарів високої якості за низькою ціною.

Стратегія завищеної ціни – характеризується пропозицією товарів середньої якості за високою ціною.

Стратегія середнього рівня цін – характеризується пропозицією товарів середньої якості за середньою ціною.

Стратегія доброякісності – характеризується пропозицією товарів середньої якості за низькою ціною.

Стратегія пограбування – характеризується пропозицією товарів низької якості за високою ціною.

Стратегія показного блиску – характеризується пропозицією товарів низької якості за середньою ціною.

Стратегія низької ціннісної значимості – характеризується пропозицією товарів низької якості за низькою ціною.

Структура ціни – питома вага елементів ціни у відсотках.

Східчасті ціни – ціни, які послідовно змінюються в певний час за певною шкалою.

Тверді ціни – ціни, які встановлюються в договорі та не передбачають можливість змін на протязі терміну його дії.

Транзитне мито – це мито, яке стягують при транзитному переміщенні товару через митну територію країни.

Торговельна надбавка – це сума витрат і прибутку торгових організацій.

Трансферні ціни – ціни, які встановлюються при розрахунках між підрозділами одного підприємства чи підприємствами, що входять до однієї асоціації.

Управління ціновими ризиками – це діяльність пов’язана із запобіганням, пристосуванням, оптимізацією чи зниженням ступеня цінового ризику.

Фіскальні митні збори – направлені на наповнення державного бюджету.

Фінальні знижки – знижки, які встановлюються на останню партію (одиницю) товару.

Функціональні (торгівельні) знижки – знижки, які надаються торговельному підприємству за виконання функцій щодо продажу, зберігання, ведення обліку, просування.

Фіксовані ціни (тарифи) – це ціни, які фіксуються на певному рівні, вище або нижче якого ціна не може бути встановлена.

Ціни базисного пункту – ціни, які встановлюються в кількох географічних пунктах і базуються на місцевих витратах виробництва.

Ціна беззбитковості – ціна, яка дорівнює витратам виробництва.

Ціни будівництва – ціни, які встановлюються на будівельну продукцію.

Ціна експорту – ціна, яка складається з витрат виробництва підприємства-експортера, до яких нараховуються витрати на транспортування вантажу одержувачем, митні збори, що нараховуються у відсотках від вартості вантажу, експортне мито, розмір якого диференціюється залежно від видів продукції і може навіть дорівнювати самій ціні.

Ціна імпорту – ціна, яка складається з ціни держави-постачальника і тих елементів, які в неї включає держава-одержувач. При цьому, держава-одержувач в ціну імпорту поряд з експортним митом включає і імпортне мито. Ціна імпорту має наступний склад: митна вартість товару, експортне та імпортне мита, інші митні збори, акцизний збір (для підакцизних видів продукції), ПДВ, єдиний збір.

Ціни й тарифи на послуги населенню – роздрібні ціни, за якими підприємства житлово-комунального господарства, побутового й комунального обслуговування, тепло – і енергопостачання реалізують послуги населенню.

Ціни в зовнішньоторговельному обігу – світові ціни чи ціни світового ринку, визначені у вільно конвертованих валютах міжнародними торговими організаціями або середні значення цін на однакові товари в різних країнах.

Ціни в обліку й статистиці – ціни, які використовуються в аналітичних цілях.

Ціна каталогу – ціна, яка публікується в каталогах і проспектах підприємств оптової та роздрібної торгівлі.

Цінова конкуренція – це вид конкурентної боротьби за допомогою зміни цін на товари.

Ціна покупця – ціна, за якою покупець готовий придбати товар.

Ціна попиту – ціна, за якою покупці товару на даному ринку готові купувати товар. Ціна попиту залежить від обсягу попиту, грошових можливостей покупців и низки інших факторів.

Ціна продавця – ціна, за якою продавець готовий продати свій товар з урахуванням витрат виробництва і обігу товарів, прагнення отримати запланованого прибутку від продажу товару з урахуванням цін на аналогічні товари.

Ціна пропозиції – ціна, за якою продавці на даному ринку пропонують товар до продажу.

Ціни фактичних угод – ціни, які відображають конкретні умови реалізації товару та є критерієм для визначення цін у контракті.

Цінове лідерство – ситуація на ринку, коли підприємство – лідер активно впливає на ціну або установлює її.

Ціна рівноваги – це ціна, при який обсяг попиту дорівнює ціні пропозиції.

Ціновий ризик – ризик зміни ціни внаслідок дії різних ринкових факторів на діяльність підприємства.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)