Маркетингова цінова політика – Окландер М. А. – 1.3. Принципи, види ціноутворення та функції ціни
Концепції ціноутворення економічної теорії складають підгрунтя ціноутворення в теорії маркетингу. При цьому, ціноутворення як складова маркетингової діяльності та елемент комплексу маркетингу, набуває нових якісних рис викликаних зменшенням рівня абстракції.
Концепція ціноутворення в теорії маркетингу грунтується на “магічному трикутнику” цінової політики Туккера С. Х. (рис.1.3).
Рис.1.3. “Магічний трикутник” цінової політики Туккера С. Х.
На відміну від економічної теорії, де враховується поведінка двох суб’єктів ринку – продавця і покупця, в маркетинговій концепції ціноутворення з’являється третій суб’єкт – конкуренти. Ідеологія “магічного трикутника” полягає в тому, що ціна знаходиться під впливом ціни пропозиції, ціни попиту та ціни конкурентів. Знаходження цінового компромісу між продавцем і покупцем залежить від цілей продавця. Найбільш розповсюдженими є наступні цілі:
1. Забезпечення виживання;
2. Максимізація прибутку;
3. Збільшення ринкової частки;
4. Завоювання лідерства за якістю товару;
5. Соціальна відповідальність.
Механізмом досягнення цілей продавця є маркетингова цінова політика.
Маркетингова цінова політика – це сукупність принципів та методів ціноутворення. Її сутність полягає у створенні оптимального рівня та структури цін по товарам і ринкам. Вона є складовою маркетингової політики, важливим інструментом комплексу маркетингу і діє у взаємозв’язку з товарною, збутовою та комунікативною політиками. Домінантою маркетингової цінової політики продавця є рівень цін, прийнятний для покупців.
Розрізняють активну та пасивну маркетингову цінову політику. При активній політиці продавець намагається бути “законодавцем моди” на ціну, зайняти лідируючу позицію, виходячи з власних цілей та можливостей. При пасивній політиці продавець “слідує за лідером”, орієнтуючись на ціни конкурентів.
В залежності від обраної маркетингової цінової політики формується стратегія і тактика ціноутворення.
Маркетингова стратегія ціноутворення – це довгостроковий алгоритм формування стартової ціни та її зміни в залежності від прогнозованої дії маркетингових чинників.
Маркетингова тактика ціноутворення – це сукупність заходів разового та короткострокового характеру, які доповнюють стратегічні наміри з метою більш гнучкої адаптації до неспрогнозованих змін маркетингового середовища (підвищення цін, зниження цін, знижки й надбавки до цін). Тактичні заходи спрямовані на усунення деформацій, які виникають в діяльності продавця внаслідок непередбачених змін кон’юнктури ринку, помилок управлінського персоналу.
Раціональна ціна значною мірою визначає прибуток. Саме вона є домінуючим, тобто найбільш ефективним чинником збільшення прибутку (табл.1.2).
Таблиця 1.2. Вплив зміни ціни та інших, чинників на прибуток
Чинник | Збільшення прибутку |
Ціна – збільшення на 1% | На 11,1% |
Обсяг продажів – збільшення На 1% | На 7,8% |
Змінні витрати – зниження на 1% | На 3,3% |
Постійні витрати – зниження На 1% | На 2,3% |
Збільшення обсягу продажів на 1% приводить до збільшення прибутку на 3,3%, а збільшення ціни на 1% приводить до збільшення прибутку на 11,1%. Таким чином, вплив ціни на збільшення прибутку є в 3-4 рази більшим, ніж вплив обсягу продажів. Справедливим є й зворотне твердження – зниження ціни на 1% приводить до зниження прибутку на 11,1%.
1.3. Принципи, види ціноутворення та функції ціни
Ціна є чинником формування відносин між продавцями і покупцями, коли за рахунок її зміни продавці намагаються утримати наявних чи залучити нових покупців. Необхідно розрізняти принципи та види ціноутворення, функції ціни.
Розрізняють два принципи ціноутворення:
O ринковий;
O адміністративний.
Ринкове ціноутворення базуєтся на різноманітності форм власності, свободі вибору продавців та покупців при відповідній динаміці цін, конкуренції, врахуванні приватних інтересів та відсутності державного регулювання цін.
Адміністративне ціноутворення відрізняється від ринкового лише наявністю державного регулювання. При цьому залежно від ступеню впливу держави розрізняють:
1) командну економіку, яка грунтується на тотальному державному контролі над цінами. Рівень регулювання цін – 100%;
2) змішану економіку, яка грунтується на обмеженому державному контролі над цінами. Рівень регулювання цін – від 30 до
100%;
3) ліберальна економіки, яка грунтується на обмеженому державному контролі над цінами. Рівень регулювання цін – до 30%;
В залежності від ступеню участі держави і органів місцевого самоврядування, а також від наявності чи відсутності попередньої домовленості сторін розрізняють наступні види ціноутворення:
O ціноутворення, яке здійснюється під прямим державним чи муніципальним контролем за допомогою фіксування чи граничного обмеження цін, субсидування та ін.;
O ціноутворення в умовах монополії чи олігополії, що обумовлює прийняття однією із сторін нав’язаних умов;
O договірне ціноутворення, яке передбачає наявність попередньої домовленості між продавцем і покупцем і тому діяльність обох сторін обмежується виконанням зобов’язань;
O вільне ціноутворення, яке передбачає відсутність попередньої домовленості між продавцем та покупцем і тому діяльність обох сторін не обмежується виконанням зобов’язань.
Функції ціни характеризують їх роль в діяльності продавця. Вони мають універсальний характер і не залежать від принципів та видів ціноутворення.
Як видно з рис.1.4, виділяють п’ять функцій ціни:
Рис.1.4. Функції ціни
O інформативна;
O стимулююча;
O вимірювальна;
O облікова;
O розподільча;
O регулююча.
Інформативна функція. За рахунок коливання цін продавці отримують інформацію про суспільно-необхідні витрати, суспільно-необхідний товарний асортимент, якість. Отже, за рахунок ціни, з одного боку, виявляються середньозважені витрати, а з іншого – попит. Продавці можуть звіряти рівень собівартості з витратами конкурентів, приймати рішення відносно зниження витрат, зміни товарного асортименту, підвищення якості.
Стимулююча функція. Ціна стимулює збільшення чи скорочення виробництва в залежності від рентабельності товарів. Вона є стимулом до підвищення ефективності виробництва, раціонального використання наявних ресурсів при задоволенні попиту. Зниження роздрібних цін стимулює споживання товарів.
Вимірювальна функція. Ціна є мірилом кількості грошей, які покупець повинен заплатити за товар. Порівнюючи ціни різних товарів, можна здійснити диференціацію на дорогі та дешеві.
Облікова функція. Ціна фіксує скільки коштує продавцю виробництво товару. Це дає можливість контролювати витрати, планувати розмір прибутку, дозволяє розраховувати показники для контролю ефективності використання ресурсів.
Розподільча функція. Ціна перевищує собівартість на величину прибутку, податків та зборів. Зміна співвідношення цих складових ціни дозволяє розподіляти доходи продавця та перерозподіляти доходи в межах держави між секторами і галузями економіки, підприємствами, регіонами, соціальними групами населення. Функція проявляється в межах перерозподілу через акцизи, податок на додану вартість, відрахування до бюджету.
Регулююча функція. Ціна є механізмом встановлення рівноважної ціни, регулятором пропозиції та попиту незалежно від рівня конкуренції на ринку. В межах поліполії це відбувається автоматично, а в межах монополістичної конкуренції, олігополії та монополії відбувається за рахунок комбінованої дії ринкових і адміністративних механізмів.
Контрольні питання
1. Які концепції ціноутворення Ви знаєте?
2. Як формується ціна рівноваги?
3. Назвіть причини які перешкоджають автоматичному поверненню ціни до рівноважного рівня.
4. Вкажіть сутність і види не функціонального попиту.
5. У чому сутність концепції ” магічного трикутника” ?
6. Порівняйте активну та пасивну маркетингову цінову політику.
7. Дайте визначення маркетинговим стратегії і тактиці ціноутворення.
8. Наведіть порівняльні характеристики ринкового та адміністративного принципів ціноутворення.
9. Назвіть і поясніть функції ціни.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)