Криміналістика: питання і відповіді – Кофанов А. В. – 2. Зв’язок методики розслідування з іншими галузями знань
Як розділ науки криміналістики, методика розслідування накопичує наукові дані попередніх розділів криміналістики: загальної теорії, криміналістичної техніки, судової експертизи криміналістичної тактики та криміналістичної методики.
Питання міжнаукових зв’язків криміналістики має особливе значення. Розділи криміналістики в залежності від об’єктів та завдань дослідження поряд з внутрішньонауковою взаємодією має цільові зв’язки з відповідними галузями знань. Виходячи з цього методика розслідування, маючи предметом широке коло об’єктів, що відносяться до різних сфер життя та діяльності використовує багатосторонні наукові зв’язки криміналістики. До таких галузей знань, належать наукові дані, необхідні для розкриття різних видів злочинів. Ці данні позичаються з таких наук – біології, судової медицини, які дозволяють на підставі ДНК-аналізу ідентифікувати підозрюваного у вбивстві, встановити особу невпізнаного трупа тощо. Виняткового значення для розвитку методики розслідування набувають найновіші дані в галузі економічних знань, математико-кібернетичних методів, що застосовуються в розкритті економічних злочинів та пов’язаних з ними службових діянь.
3. Криміналістична класифікація злочинів
Криміналістична класифікація злочинів грунтується на основі поєднання кримінально-правових та криміналістичних критеріїв. В основі такої класифікації злочинів за класами, групами, підгрупами, видами та різновидами мають бути перш за все кримінально-правові ознаки.
Види класифікації:
– родова (за групами злочинів, об’єднаних однією главою КК України);
– видова Кримінально-правова класифікація злочинів, що використовується в криміналістиці як основна ознака при розробці окремих криміналістичних методик.
Можливі також Інші класифікації, до яких належать класифікації: А) за способом вчинення злочину; б) за ступенем приховання, маскування злочину; в) за злочинним досвідом особи, яка вчинила злочин; г) за місцем їх вчинення: злочини, місце вчинення яких локалізується в просторі; злочини, місце вчинення яких не має певного територіального характеру, а пов’язане з якою-небудь організаційною структурою, системою.
У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування: А) криміналістична характеристика даного виду злочину; б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування; в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи; г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню; г) організація і планування розслідування; д) початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи; є) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (криміналістичних операцій); є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян; ж) заходи криміналістичної профілактики.
4. Криміналістична характеристика злочинів
Криміналістична характеристика – це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.
Сутність криміналістичної характеристики Полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв’язки слідів, виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, апробованих слідчою практикою. Такі дані складають основу для побудови систем типових версій, які використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій.
Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів Розкривається в рекомендаціях зі встановлення і застосування криміналістично значущих ознак злочинів різного ступеня єдності, які характеризують: найширші множинності злочинів, наприклад, злочини проти життя і здоров’я людини, злочини проти власності тощо; групи злочинів, наприклад, вбивства, розкрадання тощо; види злочинів, наприклад, вбивства (при виявленні трупа); розкрадання шляхом присвоєння, розтрати чи зловживання службовим становищем тощо, різновиди злочинів, наприклад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена); розкрадання на підприємствах того чи іншого виробництва тощо.
Структура криміналістичної характеристики злочинів.
Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов’язаних складових елементів. Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі, тому структура криміналістичної характеристики будується на обставинах, які входять у предмет доказування (ст. 64 КПК України) і елементах складу злочину, передбачених відповідними статтями КК України.
Криміналістична характеристика злочинів розглядається як система, що складається з елементів, які включають у себе компоненти:
– особа злочинця, Яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;
– Способи вчинення злочинів (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення залишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину, маскування злочинних дій;
– Особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки і стосунки, ознаки ві-ктимності тощо);
– Предмет посягання: Грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок надлишку, який надійшов зі сторони, від співучасників, майно, приховане від оподаткування);
– Типова “слідова картина” злочину: Місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів.
Джерелами інформації При побудові криміналістичної характеристики злочинів є:
– Люди (потерпілі, підозрювані, обвинувачені, засуджені, спеціалісти, працівники правоохоронних органів тощо);
– Документи (письмові, графічні, статистичні, звукові, фото – та відеоматеріали).
Методи Які використовуються при побудові криміналістичної характеристики злочинів:
– метод спостереження;
– метод опитування;
– документальний метод;
– метод експертних оцінок;
– метод оцінки та аналізу результатів дослідження;
– біографічний метод;
– метод вивчення колективів і груп.
5. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
Окремі методики розслідування є підсумковим елементом криміналістики в цілому. У них накопичуються дані всіх частин криміналістики, трансформовані з урахуванням криміналістичної специфіки різних видів злочинів, ситуаційних та інших особливостей діяльності по їх розслідуванню. Їх основу складає система науково обгрунтованих типових методичних рекомендацій з розслідування окремих видів злочинів, що дозволяє при ретельному обліку індивідуальних особливостей кожного такого діяння розкривати і розслідувати його в різних типових і атипових слідчих ситуаціях.
Конкретна цілеспрямованість та типовість методик розслідування відрізняє їх від іншого структурного елементу методики розслідування – її загальної теорії, яка має у більшій мірі загальний інформаційно-методичний характер.
Методика розслідування окремого виду злочину або окрема методика становить систему положень та наукових рекомендацій, які визначають порядок діяльності слідчого під час розслідування окремого виду злочину.
Кожний злочин індивідуальний і розслідування його характеризується специфічними та індивідуальними особливостями.
У криміналістиці розроблена Структура окремих методик розслідування злочинів, Яка складається з:
– криміналістичної характеристики даного виду злочину;
– типових слідчих ситуацій на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;
– криміналістичних питань порушення кримінальної справи;
– слідчих версій, обставин, що підлягають з’ясуванню;
– організації і планування розслідування;
– початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;
– особливостей проведення окремих слідчих дій;
– забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян;
– заходів криміналістичної профілактики.
Методична рекомендація – є головним елементом усіх частин криміналістичної методики розслідування і представляє собою науково обгрунтовану пораду про найбільш доцільний спосіб дії слідчого в тій чи іншій типовій ситуації в процесі розкриття, розслідування і попередження злочинів.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)