Криміналістика: питання і відповіді – Кофанов А. В. – 5. Поняття, завдання та значення судової фотографії
Фотографія у судочинстві є одним з найбільш універсальних, об’єктивних, оперативних і точних способів фіксації, збереження, одержання і передачі інформації.
Фотографія в криміналістиці відрізняється від загальної фотографії і наукової фотографії своїми об’єктами, цілями, умовами застосування та оформлення, методами і прийомами.
Судова фотографія Як один з розділів криміналістичної техніки, являє собою систему наукових положень і розроблених на її основі фотографічних методів, прийомів і засобів, що використовуються для фіксації і дослідження криміналістичних об’єктів з метою розкриття і розслідування злочинів.
Завдання судової фотографії:
– забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
– здійснювати об’єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів;
– вдосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів;
– забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.
Суб’єкти застосування судової фотографії:
– слідчий у процесі розкриття та розслідування злочинів;
– оперативний працівник під час виконання оперативно-розшукової роботи;
– експерт під час здійснення експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст.
Предметом Судової фотографії є фотографічні методи і прийоми, що використовуються для виявлення, фіксації та дослідження судових доказів.
Система криміналістичної фотографії Складається з двох частин: оперативної і дослідницької, диференційованих за сферами застосування.
Криміналістична оперативна фотографія є засобом фіксації слідів, речових доказів та інших криміналістичних об’єктів, зовнішні особливості і місце розташування яких мають значення для розкриття та розслідування злочинів. Фотознімки являють собою наочний матеріал, що дозволяє точно сприймати описане в протоколі, візуально сприймати форму, розміри і розташування об’єктів.
Типовими об’єктами криміналістичної оперативної фотографії є: різні сліди, що несуть інформацію про подію злочину та особу злочинця; обстановка на місці вчинення злочину чи виявлення його слідів; загальний вигляд, ознаки і властивості знарядь злочинного посягання та предметів, причинно зв’язаних з ним; ознаки зовнішності людини для її впізнання, розшуку і реєстрації; слідчі дії. Об’єктами можуть бути й інші предмети та явища, що представляють криміналістичний інтерес для розслідуваної кримінальної справи.
Криміналістична дослідницька фотографія покликана вирішувати завдання з виявлення ознак, які невидимі або слабопомітні за звичайних умов спостереження. До методів дослідницької фотографії відносяться: макрозйомка, репродукційна і мікрозйомка, контрастуюча фотозйомка, фотографування у невидимих променях спектра, а також кольорофотографічні методи дослідження криміналістичних об’єктів та деякі інші. Експертиза за допомогою фотографічних засобів і методів дозволяє виявити слабопомітні і невидимі ознаки криміналістичних об’єктів, їх розходження за кольором та яскравістю, механізм утворення мікронакладань.
Методи і прийоми криміналістичної дослідницької фотографії дозволяють виявляти та аналізувати дрібні ознаки об’єктів, відновлювати за попелом зміст спалених документів, читати витравлені, змиті, залиті барвником тексти, вирішувати багато інших експертних завдань. За допомогою дослідницької зйомки експерт одержує нові докази і фіксує їх у спеціальному документі – висновку.
Типовими об’єктами криміналістичної дослідницької фотографії є приховані, неочевидні властивості та ознаки слідів і речових доказів.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)