Криміналістика: питання і відповіді – Кофанов А. В. – 19. Поняття та класифікація криміналістичних версій
Слідчий у процесі розкриття злочинів звертається до фактів та подій минулого. Тому у цьому процесі є така формально-логічна категорія як гіпотеза. Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів вона отримала назву криміналістичної версії – обгрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину у цілому, або його окремих обставин.
Криміналістична версія – це обгрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи: версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв’язок між собою й служить цілям встановлення істини у справі.
Криміналістична версія представляє різновид гіпотези. Виділяють наукову, окрему та робочу гіпотези.
Версії поділяються на Два основні види:
– загальні версії – припущення, які охоплюють розкриваємий злочин у цілому;
– окремі версії – припущення, що пояснюють окремі обставини злочину.
Також виділяють:
– робочі версії – припущення стосовно більш дрібних та другорядних обставин злочину);
– розшукові версії – припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця або предметів, речей, які необхідно віднести до різновидів окремої версії.
У криміналістиці існує поняття Типових версій – характерних для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриття злочинів.
Типові версії це результат наукового узагальнення слідчої, судової, експертної та оперативно-розшукової практики, які детально викладено у посібниках з розслідування окремих видів злочинів. Слідчий проводячи розслідування висуває не типові, а Конкретні версії, Які грунтуються на матеріалах справи, але з урахуванням типових версій.
Типові версії також можуть бути загальними та окремими.
Версія, проходить три послідовні стадії, що відображають процес розслідування.
Перша стадія – виникнення (висунення) версії.
Друга стадія – аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів) які логічно витікають із висунутого припущення.
Третя стадія – практична перевірка припустимих наслідків та співставлення їх з тим, що у результаті перевірки встановлено у фактичній дійсності.
Основу версії складають фактичні дані, які поділяються на 2 групи:
1. Отримані з різних джерел дані, які стосуються кримінальної справи (дані які містяться у судових доказах, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах та повідомленнях громадян, повідомленнях ЗМІ та інших джерелах).
2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи (дані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також дані, отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової, експертної практики). Перевіряється версія в такий спосіб.
Слідчі та судові версії перевіряються шляхом провадження слідчих та судових дій, а також використовуються оперативно-розшукові засоби і методи які носять допоміжний характер.
Оперативно-розшукові версії перевіряються з використанням засобів і методів ОРД.
20. Поняття організації і планування розслідування
Повнота, всебічність та об’єктивність розслідування злочинів залежать від чіткої організації і планування процесу розслідування кримінальної справи. Швидке й повне розкриття злочинів є одним із головних завдань слідства, немаловажну роль тут відіграє правильна організація роботи кожного слідчого.
Діяльність по розкриттю злочинів досить складна. Вона не мислима без чіткої організації й планування. Плановість розслідування є одним з найважливіших загальних положень методики розслідування злочинів.
Планування – метод, організації розслідування.
Організувати розслідування означає:
– розробити погоджений план застосування сил та засобів місцевих правоохоронних органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних, надзвичайних подій. У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів тощо;
– у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчим план реалізації матеріалів;
– налагодити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;
– забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;
– чітко визначити розподіл обов’язків між членами СОГ;
– організувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і наступних завдань розслідування;
– налагодити систематичний обмін інформацією;
– спланувати роботу слідчого з урахуванням усіх справ, які є у його провадженні;
– забезпечити технічну забезпеченість СОГ відповідними засобами;
– забезпечити чітке виконання плану розслідування;
– підібрати необхідний нормативний матеріал та забезпечити не-розголошення даних досудового слідства;
– забезпечити діяльність членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.
Організація розслідування грунтується на положеннях НОП (наукової організації праці). Щодо слідчого це стосується режиму та умов його роботи з метою їх оптимізації, вдосконалення нормування праці, обладнання робочих місць, оргтехніки, канцелярського та секретарського обслуговування.
Планування являє собою організаційну та творчу сторони складної розумової роботи слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування до його закінчення (С. А. Голунський).
Під Плануванням розслідування Розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В. О. Коновалова).
Правильне Планування досудового слідства забезпечує:
– найсуворіше дотримання законності;
– правильний напрям слідства і його висока якість, що гарантує встановлення об’єктивної істини;
– мінімальні витрати сил на розслідування злочину шляхом належної організації роботи слідчого й встановлення меж розслідування, що виключає дослідження обставин, які не мають істотного значення для справи, здійснення зайвих слідчих дій й захаращення справи непотрібними матеріалами;
– планування в стадії досудового слідства найбільш дієвих прийомів і методів розслідування;
– максимальна швидкість розслідування. Планування повинне відображати :
– загальну мету й проміжні завдання;
– етапи діяльності;
– конкретні дії на кожному етапі, необхідні для вирішення завдань і досягнення мети та метод їхнього здійснення;
– засоби й умови, необхідні для цих дій;
– строки й місце реалізації;
– склад учасників кожної дії;
– мобілізацію і розміщення сил, розподіл їх обов’язків у кожній дії;
– контроль та облік виконання;
– підведення результатів.