Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Лев Петражицький (1867-1931)
Російський цивіліст, теоретик і філософ права. Він є автором багатьох наукових праць про державу і право: “Розподіл прибутків, отриманих при користуванні” (1892), “Учення про прибуток” (1893, 1895), “Передмова і вступ до науки політики права” (1896), “Звичаєве право на народний дух” (1899), “Нариси філософії права” (1900), “Вступ до вивчення права і моральності” (1907), “Теорія права і держави у зв’язку з теорією моральності” (1907), “До питання про соціальний ідеал та відродження природного права” (1913).
Л. Петражицький розробив теорію права, згідно з якою реальність є дуалістичною і охоплює, з одного боку, фізичні об’єкти та живі організми, а з іншого – психологічні феномени. Право він розглядав як особливу форму психічних переживань, покликану виконувати дистрибутивну (спрямовану на розподіл предметів, наділених певною економічною цінністю) та організаційну функції (передбачає право одних осіб наказувати іншим). Крізь призму пізнання психології людини Петражицький пояснював і сутність держави. Він, зокрема, розробив концепцію державної влади як явища, заснованого на психологічних проекціях прав і обов’язків, що продукують відносини влади між правлячими особами і підлеглими. Держава, на його погляд, – це лише ідея, яка спонукає до суспільно корисної поведінки і знесилює поведінку суспільно шкідливу.
Право Петражицький поділяв на інтуїтивне та позитивне. Інтуїтивне право є особистісним психологічним явищем, що полягає у переживанні імперативно-атрибутивного обов’язку, який кореспондується “праву” іншої особи. При цьому імперативну природу автор вбачав в усвідомленні свого обов’язку, атрибутивну – в усвідомленні свого права. У наявності атрибутивності полягає відмінність права від моралі. Мораль, за Петражицьким, є узагальнювальним поняттям, право – завжди конкретне, тому він ставив його вище від моралі. Інтуїтивним правом регулюються певні відносини між людьми. Натомість позитивне право обмежене дією правових норм і тому є універсальним. Перевагу Петражицький надавав інтуїтивному праву, наголошуючи на пріоритеті усвідомлення правових явищ (у їх психологічному розумінні) над формальним вивченням правових норм.
Related posts:
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – В’ячеслав (Вацлав-Вікентій) Липинський (1882- 1931) Трагічні наслідки Першої світової війни, поразка Української Народної Республіки і встановлення в Україні радянської влади стали потужними каталізаторами, що спричинили масштабне переміщення за межі країни десятків тисяч людей. Так народилася українська політична еміграція. На відміну від російської, для якої більшовики були ворогом лише соціальним, українська еміграція мала національно-політичний характер. Важливою об’єднувальною особливістю української політичної еміграції […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1. Предмет і методологія історії вчень про державу і право У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.1. Історія вчень про державу і право як наука і навчальна дисципліна У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.2. Методологія пізнання історії вчень про державу і право Історія вчень про державу і право належить до соціально-гуманітарних наук, які послуговуються широким спектром методів вивчення, що у сукупності формують методологію (грец. methodos – спосіб пізнання і logos – вчення) – систему дослідження об’єкта пізнання. Історія вчень про державу і право є не лише одним з основних шляхів оволодіння теоретичними основами розвитку різноманітних суспільств, а […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Джон Остін (1790-1859) Соціаліст-утопіст. У 1817 р. Р. Оуен запропонував план радикальної перебудови суспільства шляхом утворення самоврядних поселень без приватної власності, класів, суперечностей між розумовою і фізичною працею. У 1825-1827 рр. він сформував комуністичні колонії у США (“Нова Гармонія”) та Великій Британії (Орбістон, Гармоні-Холл). Однак намагання Оуена втілити в них на практиці свої ідеї про економічний лад без […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Роберт Оуен (1771-1858) Соціаліст-утопіст. У 1817 р. Р. Оуен запропонував план радикальної перебудови суспільства шляхом утворення самоврядних поселень без приватної власності, класів, суперечностей між розумовою і фізичною працею. У 1825-1827 рр. він сформував комуністичні колонії у США (“Нова Гармонія”) та Великій Британії (Орбістон, Гармоні-Холл). Однак намагання Оуена втілити в них на практиці свої ідеї про економічний лад без […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Іммануїл Кант (1724-1804) Один із фундаторів німецької класичної філософії, політичної і правової думки, автор праць “Критика чистого розуму” (1781), “Пролегомени” (1783), “Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?” (1784), “Ідеї загальної історії з космополітичного погляду” (1784), “Основи метафізики моралі” (1785), “Критика практичного розуму” (1788), “Критика здатності до судження” (1790), “До вічного миру” (1795), “Метафізичні начала вчення про право” (1797), […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Михайло Рейснер (1868-1928) Фундатор радянської ідеї пролетарського інтуїтивного права як революційної правосвідомості. Своє вчення він виклав у таких працях: “Християнська держава” (1898), “Нариси з історії права вільного віросповідання” (1899), “Мораль, право і релігія за російським законом” (1900), “Що таке правова держава” (1903), “Суспільне благо і абсолютизм” (1904), “Боротьба в Росії за права і свободи” (1905), “Занепад абсолютизму” (1905), […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Богдан Кістяківський (1868-1920) Український правознавець, філософ, історик, син правознавця, історика, археографа і громадського діяча О. Кістяківського. Він є автором юридичних соціально-філософських праць “Права людини і громадянина” (1905), “Держава правова і соціалістична” (1906), “Як здійснити єдине народне представництво?” (1907), “М. П. Драгоманов. Його політичні погляди, літературна діяльність і життя” (1908), “На захист права. (Інтелігенція і правосвідомість)” (1909), “До питання […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Йосип Покровський (1868-1920) Український правознавець, філософ, історик, син правознавця, історика, археографа і громадського діяча О. Кістяківського. Він є автором юридичних соціально-філософських праць “Права людини і громадянина” (1905), “Держава правова і соціалістична” (1906), “Як здійснити єдине народне представництво?” (1907), “М. П. Драгоманов. Його політичні погляди, літературна діяльність і життя” (1908), “На захист права. (Інтелігенція і правосвідомість)” (1909), “До питання […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Христіан Томазій (1655-1728) Німецький філософ, теоретик природного права. Свої правові і політичні погляди Томазій виклав у працях “Установлення божественної юриспруденції” (1688), “Історія мудрості і глупоти” (1693), “Про право євангелічних князів у богословських спорах” (1696), “Основи природного права і права народів” (1705), “Серйозні, але добрі і розумні думки та спомини Томазія з приводу різних вибраних судових суперечок” (1720), “Розумні […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Джорджіо Дель-Веккіо (1878-1970) Французький історик і соціолог права, представник школи правового “солідаризму”. Він обгрунтував розуміння права на основі теорії колективних уявлень і солідарності як основного соціального фактора. На його думку, право – це сукупність обов’язкових норм, за якими суспільні відносини виражають колективну волю групи в певний момент. Як прихильник соціолого-позитивістського напряму в межах школи “правового солідаризму” він наполягав […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Анрі Леві-Брюль (1884-1964) Французький історик і соціолог права, представник школи правового “солідаризму”. Він обгрунтував розуміння права на основі теорії колективних уявлень і солідарності як основного соціального фактора. На його думку, право – це сукупність обов’язкових норм, за якими суспільні відносини виражають колективну волю групи в певний момент. Як прихильник соціолого-позитивістського напряму в межах школи “правового солідаризму” він наполягав […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 4.4. Вчення про державу Жана Бодена Французький філософ, юрист, економіст і державний діяч Жан Боден (1530-1596) увійшов в історію державно-правової думки як теоретик державного суверенітету. Основні ідеї він виклав у працях “Метод легкого вивчення історії” і “Шість книг про республіку”. Ж. Боден першим у Європі сформулював світську концепцію суверенітету, визначив його як незалежну і абсолютну владу щодо створення і втілення в […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Костянтин Неволін (1806-1855) Досліджував проблеми держави і права. У 1837-1843 рр. він був ректором Київського університету Св. Володимира. Свої ідеї виклав у працях “Енциклопедія законознавства” (т. 1-2, 1839- 1840), “Формування управління в Росії від Івана III до Петра Великого” (1844), “Історія російських цивільних законів” (т. 1-3,1851), “Про п’ятини і погости новгородські в XVI ст.” (1853). Неволін був послідовником […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Євген Трубецькой (1863-1920) На початку XX ст. російська і українська державно-правова думка глибоко сприйняла та засвоїла ідеї провідних західних мислителів. Водночас бурхливі революційні події в Російській імперії піддали суттєвій корекції погляди вітчизняних дослідників. Євген Трубецькой (1863-1920) Російський правознавець і релігійний філософ. Вчення про державу і право він виклав у працях “Рабство у Давній Греції” (1886), “Релігійно-суспільний ідеал західного […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Поль Рікер (1913-2005) Сучасні дослідження розвитку державно-правової сфери засвідчують, що реальна свобода людини та найважливіші її права забезпечують лише взаємодія суспільства й Держави, гарантії соціальної справедливості у сферах трудової і наукової діяльності, зайнятості, освіти, соціального забезпечення, охорони здоров’я. Розвиток держави на сучасному етапі виявляє тенденцію до розширення участі громадянських структур в управлінні різними сферами суспільного життя, а також […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Рудольф Штамлер (1856-1938) Фундатор школи “нового природного права”. Теорію права з позицій власного праворозуміння він сформулював у працях: “Виклад кримінально-правового значення надзвичайного стану з урахуванням джерел більш раннього права й сучасних законодавств” (1878), “Право користування у боргових зобов’язаннях” (1880), “Розробка римського права для юридичних студій” (1885), “Про історичний метод у теорії права” (1888), “Теорія анархізму” (1894), “Господарство і […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Іван Ільїн (1883-1954) Філософ, правознавець, літературний критик і публіцист. Йому належать праці “Поняття права і сили. Досвід методологічного аналізу” (1910); “Основи законодавства. Загальне вчення про право та державу” (1915); “Вчення про правосвідомість” (1919); “Про опір злу силою” (1925); “Шлях духовного оновлення” (1935); “Творча ідея нашого майбутнього” (1937); “Основи боротьби за національну Росію” (1938); “Криза безбожництва” (1951); “Про монархію […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Коран Найважливішим джерелом шаріату був Коран – священна книга мусульман, яка містить притчі, молитви, проповіді, приписані пророку Мухаммеду. Дослідники знаходять у Корані положення, запозичені з більш ранніх правових пам’яток Сходу і зі звичаїв доісламської Аравії. Канонізація змісту Корану і створення остаточної редакції відбулися за халіфа Омара (Османа) (644-656). В самому Корані його правова значущість визначається як […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Аль-Фарабі Найважливішим джерелом шаріату був Коран – священна книга мусульман, яка містить притчі, молитви, проповіді, приписані пророку Мухаммеду. Дослідники знаходять у Корані положення, запозичені з більш ранніх правових пам’яток Сходу і зі звичаїв доісламської Аравії. Канонізація змісту Корану і створення остаточної редакції відбулися за халіфа Омара (Османа) (644-656). В самому Корані його правова значущість визначається як […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Леон Дюгі (1859-1928) Французький соціолог і теоретик права. У своєму вченні про право Л. Дюгі виступив проти індивідуалістичної доктрини і “старого” розуміння природного права як незмінного для всіх часів і народів, єдиного і справедливого. Власні міркування він розкрив у працях “Функції сучасної держави” (1894), “Держава, об’єктивне право і позитивний закон” (1901), “Соціальне право, індивідуальне право і перетворення держави” […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – “Федераліст” Засновник радикально-демократичного напряму республіканізму і конституціоналізму, соціальний мислитель, громадський і державний діяч. Свої правові та політичні погляди він виклав у працях: “Серйозна думка” (1775), “Здоровий глузд. Про походження і призначення державної влади з короткими зауваженнями з приводу англійської конституції” (1776), “Американська криза” (1776-1783), “Права людини” (1791-1792), “Вік розуму” (1794), “Аграрна справедливість” (1797), “Дослідження про основні […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Історична школа права Філолог, філософ, державний діяч і дипломат. Він є автором праць “Ідеї про державний устрій, викликані новою французькою конституцією” (1791), “Ідеї щодо досвіду, який визначає межі діяльності держави” (опублікована 1851). Гумбольдт був представником німецького класичного гуманізму. В основі його вчення – прагнення забезпечити найсприятливіше становище людині у державі. Людина, на думку Гумбольдта, повинна прагнути свободи розвитку […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 7.3. Російська і українська державно-правова думка в революційну добу вітчизняної історії На початку XX ст. російська і українська державно-правова думка глибоко сприйняла та засвоїла ідеї провідних західних мислителів. Водночас бурхливі революційні події в Російській імперії піддали суттєвій корекції погляди вітчизняних дослідників. Євген Трубецькой (1863-1920) Російський правознавець і релігійний філософ. Вчення про державу і право він виклав у працях “Рабство у Давній Греції” (1886), “Релігійно-суспільний ідеал західного […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Конфуцій (прибл. 551-479 до н. е.) Концептуальні погляди і міркування китайських мислителів І тис. до н. е. щодо держави і права започаткували оригінальні напрями у політико-правових дослідженнях усього людства. Заслугою давньокитайських мислителів є те, що вони першими в історії правових і політичних учень почали переводити державно-правові доктрини від міфологічного світорозуміння, винятково божественних настанов на раціональний грунт, земну основу. Хоча Небо в […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Томас Гоббс (1588-1679) Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький); радикально-конституційний (революційно-демократичний); ліберально-конституційний (ліберально-демократичний). Загалом представники державно-правової думки тогочасної Англії виходили з того, що для визволення народу необхідне гарантування свободи підприємництва, слова, інформації, права на працю, соціальний захист, забезпечення недоторканності особи та її власності. Деякі філософи (дигери) вимагали ще й скасування приватної […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 5.3. Державно-правові вчення в Англії Розвиток новітніх державно-правових учень англійських мислителів XVII-XVIII ст. мав кілька напрямів: консервативно-охоронний (авторитарно-державницький); радикально-конституційний (революційно-демократичний); ліберально-конституційний (ліберально-демократичний). Загалом представники державно-правової думки тогочасної Англії виходили з того, що для визволення народу необхідне гарантування свободи підприємництва, слова, інформації, права на працю, соціальний захист, забезпечення недоторканності особи та її власності. Деякі філософи (дигери) вимагали ще й скасування приватної […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Станіслав Дністрянський (1870-1936) Правознавець і громадський діяч. Він є автором праць “Чоловік і його потреби в правній системі; “Розвідка з австрійського права” (1900); “Звичаєве право та соціальні зв’язки” (1902); “Про природу звичаєвого права” (1904); “Природні засади права” (1911); “Україна і мирова конференція” (1919); “Цивільне право” (1919); “Зв’язок і сполука народів” (1920); “Нові проекти української конституції” (1920); “Будівництво держави […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Микола Порш (1877-1944) Український державний діяч і теоретик соціал-демократії, правознавець, економіст, публіцист. Свої правові і політичні погляди висвітлив у написаних ним особисто у 1903-1905 рр. програмних документах РУП, УСДРП, їх статутах, резолюціях тактично-організаційного характеру, публіцистичних статтях, зокрема: “З приводу існуючого питання” (1905), “Національні організації пролетаріату” (1906), “Автономія України у світлі соціал-демократичної критики” (1906), “Робітнича партія і економічна боротьба […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Карл-Гайнц Ладер (нар. 1943) Німецький правознавець з питань правової теорії, публічного права, зокрема медіа-права, права навколишнього середовища та європейського адміністративного права. У багатьох своїх працях вчений обгрунтовує постмодерністський підхід до розуміння теорії права в умовах глобалізації. Серед них: “Постмодерністська теорія права” (1992), “Постмодерністська конституційна теорія. Проспект для самоорганізованого суспільства” (1997), “Теорія автопойєзису як підхід, що дозволяє краще зрозуміти право […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 3. Розвиток державно-правових учень у середні віки Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія була стрижнем світогляду феодального суспільства. Упродовж усього середньовіччя існувало жорстке протистояння між римо-католицькою церквою і світськими феодалами за панівну роль у суспільстві. Однак, незважаючи на релігійно-богословський характер державно-правових учень, відбувалися їх поступова раціоналізація і десакралізація. Середньовічні мислителі забезпечили […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ганс Кельзен (1881-1973) Австрійський юрист, засновник правового нормативізму, теоретик правового позитивізму, професор Віденського, Кельнського, Женевського, Каліфорнійського університетів. Він є автором більше 600 наукових праць, зокрема “Проблема суверенітету і теорія міжнародного права” (1920), “Основні проблеми теорії державного права” (1923), “Загальна теорія держави” (1925), “Соціологічні та правові поняття державності” (1928), “Чисте вчення про право” (1934), “Загальна теорія права і держави” […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 3.1. Особливості державно-правової думки середньовічного суспільства Державно-правові вчення Західної Європи у середні віки розвивалися під впливом християнства і римо-католицької церкви. Середньовічна християнська релігія була стрижнем світогляду феодального суспільства. Упродовж усього середньовіччя існувало жорстке протистояння між римо-католицькою церквою і світськими феодалами за панівну роль у суспільстві. Однак, незважаючи на релігійно-богословський характер державно-правових учень, відбувалися їх поступова раціоналізація і десакралізація. Середньовічні мислителі забезпечили […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Микола Огарьов (1813-1877) Публіцист, поет і громадсько-політичний діяч, видавець (разом з О. Герценом) першої російської революційної газети “Колокол” у Лондоні та Женеві, один з організаторів і член ЦК таємного товариства народників “Земля і воля”. Свої правові і політичні погляди виклав у працях “Російське питання” (1856), “Записка про таємне товариство” (1857), “Конституція і Земський собор”, “Аналіз книги Корфа” (1858), […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап народження політичної юриспруденції, започаткування емпірико-теоретичного підходу до вивчення політичних проблем Він пов’язаний з ім’ям мислителя, ученого-енциклопедиста Арістотеля. Арістотель (384-322 до н. е.). Його державно-правові погляди зумовлені власним уявленням про людську природу. Людину він розглядав як “політичну тварину”, об’єктивне начало всіх політичних явищ. Звідси і постулат, що держава – передусім організація людей, але не всіх, а лише тих, хто може брати участь у законотворчій, судовій і […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Бенедикт Спіноза (1632-1677) У другій половині XVI – на початку ХУЛ ст. в Нідерландах було встановлено республіканський державний устрій, що позначилося на характері національної державно-правової думки, яка поступово формувала ідейно-теоретичну основу революційних перетворень, нових раціоналістичних ідей і принципів, спрямованих на вдосконалення соціальних і політико-правових форм людського життя. Для концепцій голландських мислителів були характерними спрямованість проти теологічних уявлень, релігійно-схоластичних […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ассирія У період, коли в Єгипті вже панував політичний режим жорстокої деспотії, у сусідніх з ним найдавніших містах-державах Шумеру (Лагаш, Ур, Кіш, Урук та ін.) ще існували елементи первісної демократії – зібрання вояків, народні зібрання, ради старійшин тощо. Саме на них опирається у своїх рішеннях правитель Уруку Гільгамеш (XXVIII ст. до н. е.). Давні пам’ятки свідчать […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Гуго Гроцій (1583-1645) У другій половині XVI – на початку ХУЛ ст. в Нідерландах було встановлено республіканський державний устрій, що позначилося на характері національної державно-правової думки, яка поступово формувала ідейно-теоретичну основу революційних перетворень, нових раціоналістичних ідей і принципів, спрямованих на вдосконалення соціальних і політико-правових форм людського життя. Для концепцій голландських мислителів були характерними спрямованість проти теологічних уявлень, релігійно-схоластичних […]...
- Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 5.2. Державно-правові вчення в Нідерландах У другій половині XVI – на початку ХУЛ ст. в Нідерландах було встановлено республіканський державний устрій, що позначилося на характері національної державно-правової думки, яка поступово формувала ідейно-теоретичну основу революційних перетворень, нових раціоналістичних ідей і принципів, спрямованих на вдосконалення соціальних і політико-правових форм людського життя. Для концепцій голландських мислителів були характерними спрямованість проти теологічних уявлень, релігійно-схоластичних […]...