Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап народження політичної юриспруденції, започаткування емпірико-теоретичного підходу до вивчення політичних проблем

Related posts:

1. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап формування філософського підходу до державно-правових і політичних процесів Він припадає на творчість “семи мудреців” (кінець VII – початок VI ст. до н. е.), Піфагора, Геракліта, Демокріта. “Сім мудреців”. До них зараховують групу давньогрецьких мислителів (переважно державних діячів і найдавніших законодавців), яким належить пріоритет у формулюванні раціональних, світських за своїм змістом правил, логічних та етичних принципів державного управління і законотворення, що стали першими цеглинками […]...
2. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап логіко-понятійного аналізу державно-правових інститутів і політичних процесів та створення наукових основ політичної моралі і політичної філософії Характеризується він виходом на духовну арену раціоналістичних інтерпретацій політичного і державно-правового розвитку. Представниками цього етапу були софісти Протагор (481-411 до н. е.), Горгій (483-375 до н. е.), Гіппій (460-400 до н. е.), Антіфонт (V ст. до н. е.), Фрасімах (V ст. до н. е.) та ін. Вони зробили вагомий внесок в олюднення суспільно-політичних явищ, започаткування […]...
3. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап злету політичної етики Він припадає на III – II ст. до н. е. Започаткована Арістотелем політична етика, об’єктом вивчення якої стали основи політичної моралі, її природи і внутрішньої структури, місця у системі державно-правових відносин і суспільному житті загалом, стала основою творчості Епікура, стоїків, Полібія. Епікур (341 -270 до н. е.). Він учив жити розумно, дотримуючись моралі, заради приємності, […]...
4. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап античної міфічної ідеології Античне суспільство на півдні Балкан, у Малій Азії та на островах Егейського моря, починаючи від виникнення царств ахейців та іонійців, зародження егейської культури (III-П тис. до н. е.), поділялось на вільних і рабів. Із часом кількість рабів значно перевищувала кількість вільних. Однак із зародженням синойкізму (творення полісів), поділу громадян Аттики на євпатридів, геоморів та деміургів, […]...
5. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Етап еволюції еллінської суспільної думки Характеризується він виходом на духовну арену раціоналістичних інтерпретацій політичного і державно-правового розвитку. Представниками цього етапу були софісти Протагор (481-411 до н. е.), Горгій (483-375 до н. е.), Гіппій (460-400 до н. е.), Антіфонт (V ст. до н. е.), Фрасімах (V ст. до н. е.) та ін. Вони зробили вагомий внесок в олюднення суспільно-політичних явищ, започаткування […]...
6. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Михайло Грушевський (1866-1934) Український мислитель і політичний діяч, творець новітньої схеми політичної історії України, кількох конституційних проектів. Йому належать праці “Громадський рух на Україні-Русі в 13 ст.” (1891), “Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава Мудрого до кінця 14 ст.” (1891), “Розвідки і матеріали до історії України-Русі. Т. І-V” (1895-1902), “Джерела до історії України-Русі. Т. І-II” (1895-1897), “Історія […]...
7. Історія вчень про державу і право – Кормич А. І. – III. Методи вивчення історії вчень про державу і право Предметом цієї дисципліни є ідеї і вчення, що стосуються держави, її суті, її форми та бажаної організації і, відповідно, права. Політичні та правові погляди тісно пов’язані між собою, а інколи навіть невіддільні. Політико-правові вчення та ідеї спрямовані передусім на з’ясування генезису, суті, тенденцій та перспектив розвитку права і закону, ролі правових норм у суспільстві та […]...
8. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1. Предмет і методологія історії вчень про державу і право У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
9. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.1. Історія вчень про державу і право як наука і навчальна дисципліна У системі юридичної освіти історії вчень про державу і право належить особливе місце. Водночас універсальний характер систематизованих у цьому навчальному курсі знань дає змогу використовувати його потенціал при вивченні споріднених із правознавством соціально-гуманітарних дисциплін, таких як філософія, політологія, культурологія, релігієзнавство, соціологія. Масштабність охоплення правових знань і специфіка цього предмета допоможуть синтезувати течії і напрями розвитку […]...
10. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 1.2. Методологія пізнання історії вчень про державу і право Історія вчень про державу і право належить до соціально-гуманітарних наук, які послуговуються широким спектром методів вивчення, що у сукупності формують методологію (грец. methodos – спосіб пізнання і logos – вчення) – систему дослідження об’єкта пізнання. Історія вчень про державу і право є не лише одним з основних шляхів оволодіння теоретичними основами розвитку різноманітних суспільств, а […]...
11. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 4.4. Вчення про державу Жана Бодена Французький філософ, юрист, економіст і державний діяч Жан Боден (1530-1596) увійшов в історію державно-правової думки як теоретик державного суверенітету. Основні ідеї він виклав у працях “Метод легкого вивчення історії” і “Шість книг про республіку”. Ж. Боден першим у Європі сформулював світську концепцію суверенітету, визначив його як незалежну і абсолютну владу щодо створення і втілення в […]...
12. Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 1. НАУКОВІ ОСНОВИ І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ 1.1. Предмет історії політичних та економічних вчень Предметом історії політичних та економічних вчень Є вивчення історичного процесу виникнення і розвитку економічних ідей, течій, шкіл, поглядів формування і розвиток економічної науки на різних ступенях розвитку суспільства як особливої системи знань, вивчення закономірностей виникнення і розвитку теоретичних знань про державу та право, які мали місце в історії […]...
13. Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – Тема 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. НІМЕЦЬКА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ 8.1. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині Критичне переосмислення деяких основоположних принципів класичної школи пов’язане з ідеями ще одного напрямку в економічній науці, який сформувався у першій половині XIX ст. Представники цієї течії звернули увагу на надмірну абстрактність і необгрунтований універсалізм класичної школи, що претендувала на розкриття єдиних і загальних для всіх часів і […]...
14. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Сергій Булгаков (1871-1944) Після Жовтневої революції 1917 р. багато російських ‘ вчених емігрувало з країни й продовжило наукову діяльність у зарубіжних навчальних та наукових центрах, утворивши наукове й громадське середовище, що увійшло в історію під назвою “російська політична еміграція”. Це С. Булгаков, М. Бердяєв, І. Ільїн, М. Алексєєв, П. Сорокін та ін. Вони були вже достатньо відомими і […]...
15. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 4. Державно-правові вчення епохи Відродження і Реформації В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності кожної людини, створення умов для їі вільного розвитку, У цей період формувалися духовні передумови для становлення буржуазного суспільства. Важливе значення в розвитку політичної думки пізнього середньовіччя мали твори Н. Макіавеллі з його раціоналістичним підходом до політичної […]...
16. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 4.1. Особливості ідеології та світорозуміння епохи Відродження і Реформації В епоху Відродження і Реформації утвердилися нові стандарти людського буття, засновані на ідеї самоцінності особистості, визнання гідності й незалежності кожної людини, створення умов для їі вільного розвитку, У цей період формувалися духовні передумови для становлення буржуазного суспільства. Важливе значення в розвитку політичної думки пізнього середньовіччя мали твори Н. Макіавеллі з його раціоналістичним підходом до політичної […]...
17. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Кирило-мефодіївці У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції. Програму товариства виклав М. Костомаров у праці “Книга буття українського народу”, що є одним із найяскравіших документів української політичної думки XIX ст. […]...
18. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 2.4. Державно-правові вчення Давньої Греції Античне суспільство на півдні Балкан, у Малій Азії та на островах Егейського моря, починаючи від виникнення царств ахейців та іонійців, зародження егейської культури (III-П тис. до н. е.), поділялось на вільних і рабів. Із часом кількість рабів значно перевищувала кількість вільних. Однак із зародженням синойкізму (творення полісів), поділу громадян Аттики на євпатридів, геоморів та деміургів, […]...
19. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ібн Сіна Взірцем середньовічного “інтелектуала” був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним учителем. Він мав глибокі знання у галузі медицини (був лікарем), але арабський світ знає його як філософа, що перебував у постійних пошуках одночасно інтелектуального, інтуїтивного й експериментального знання. Найвизначнішими його філософськими працями є “Книга […]...
20. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 7.6. Державно-правові вчення представників російської еміграції Після Жовтневої революції 1917 р. багато російських ‘ вчених емігрувало з країни й продовжило наукову діяльність у зарубіжних навчальних та наукових центрах, утворивши наукове й громадське середовище, що увійшло в історію під назвою “російська політична еміграція”. Це С. Булгаков, М. Бердяєв, І. Ільїн, М. Алексєєв, П. Сорокін та ін. Вони були вже достатньо відомими і […]...
21. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ібн Хальдун Взірцем середньовічного “інтелектуала” був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним учителем. Він мав глибокі знання у галузі медицини (був лікарем), але арабський світ знає його як філософа, що перебував у постійних пошуках одночасно інтелектуального, інтуїтивного й експериментального знання. Найвизначнішими його філософськими працями є “Книга […]...
22. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Ібн Рушд Взірцем середньовічного “інтелектуала” був Абу Алі аль-Хусейн Ібн Сіна (лат. Авіценна, прибл. 980- 1037). Для арабських країн Ібн Сіна є духовним учителем. Він мав глибокі знання у галузі медицини (був лікарем), але арабський світ знає його як філософа, що перебував у постійних пошуках одночасно інтелектуального, інтуїтивного й експериментального знання. Найвизначнішими його філософськими працями є “Книга […]...
23. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Іван Ільїн (1883-1954) Філософ, правознавець, літературний критик і публіцист. Йому належать праці “Поняття права і сили. Досвід методологічного аналізу” (1910); “Основи законодавства. Загальне вчення про право та державу” (1915); “Вчення про правосвідомість” (1919); “Про опір злу силою” (1925); “Шлях духовного оновлення” (1935); “Творча ідея нашого майбутнього” (1937); “Основи боротьби за національну Росію” (1938); “Криза безбожництва” (1951); “Про монархію […]...
24. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Тарас Шевченко (1814-1861) У січні 1846 року в Україні виникла перша політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство, яке очолював М. Костомаров. До неї входили також М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький та інші представники інтелігенції. Програму товариства виклав М. Костомаров у праці “Книга буття українського народу”, що є одним із найяскравіших документів української політичної думки XIX ст. […]...
25. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Станіслав Дністрянський (1870-1936) Правознавець і громадський діяч. Він є автором праць “Чоловік і його потреби в правній системі; “Розвідка з австрійського права” (1900); “Звичаєве право та соціальні зв’язки” (1902); “Про природу звичаєвого права” (1904); “Природні засади права” (1911); “Україна і мирова конференція” (1919); “Цивільне право” (1919); “Зв’язок і сполука народів” (1920); “Нові проекти української конституції” (1920); “Будівництво держави […]...
26. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Іммануїл Кант (1724-1804) Один із фундаторів німецької класичної філософії, політичної і правової думки, автор праць “Критика чистого розуму” (1781), “Пролегомени” (1783), “Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?” (1784), “Ідеї загальної історії з космополітичного погляду” (1784), “Основи метафізики моралі” (1785), “Критика практичного розуму” (1788), “Критика здатності до судження” (1790), “До вічного миру” (1795), “Метафізичні начала вчення про право” (1797), […]...
27. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Остап Терлецький (1850-1902) Український правознавець і політичний діяч, доктор права Віденського університету. Свої юридичні погляди виклав у працях “Першопричини великоруського народу” (1873), “Галицько-руський народ і галицько-руські народовці” (1874), “Лихва на Буковині” (1878), “Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872” (1895), “Галицько-руське письменство у 1848-1865 рр.” (видана у 1903), “Історія української держави: Княжа доба” (видана у 1923), “Історія […]...
28. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Конфуцій (прибл. 551-479 до н. е.) Концептуальні погляди і міркування китайських мислителів І тис. до н. е. щодо держави і права започаткували оригінальні напрями у політико-правових дослідженнях усього людства. Заслугою давньокитайських мислителів є те, що вони першими в історії правових і політичних учень почали переводити державно-правові доктрини від міфологічного світорозуміння, винятково божественних настанов на раціональний грунт, земну основу. Хоча Небо в […]...
29. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Мо-цзи (479-400 до н. е.) Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм – політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх людей, тобто на любові. Її засновник – Мо-цзи. У своєму однойменному трактаті (IV ст. до н. е.) він обгрунтував теорію суспільного договору щодо виникнення держави, ідею федеративного устрою, принципи державного управління, практичні пропозиції щодо побудови жорсткої […]...
30. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Максим Ковалевський (1851-1916) Український правознавець і політичний діяч, доктор права Віденського університету. Свої юридичні погляди виклав у працях “Першопричини великоруського народу” (1873), “Галицько-руський народ і галицько-руські народовці” (1874), “Лихва на Буковині” (1878), “Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872” (1895), “Галицько-руське письменство у 1848-1865 рр.” (видана у 1903), “Історія української держави: Княжа доба” (видана у 1923), “Історія […]...
31. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Цицерон (106-43 до н. е.) У 146 р. до н. е. Греція цілковито була підпорядкована Римові, й могутня інтелектуальна енергія мислителів Еллади, яка завдяки Александру Македонському вже майже два століття передавалась на завойовані ним землі, визначально вплинула і на Римську республіку. У свою чергу, давня політична і правова думка римлян, починаючи з царського періоду (754-510 до н. е.), розвивалась і […]...
32. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 6.3. Розвиток державно-правової думки у Німеччині Велика французька революція (1789-1794) суттєво вплинула і на державно-правову думку в Німеччині XIX ст. Однак до практичного втілення демократичних, республіканських ідеалів країна не була готовою. Зміст державно-правових вчень у Німеччині визначила необхідність досягнення національної єдності, демократизації державного устрою, ліквідації феодальних пережитків. Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770-1831) Філософ, автор систематичної теорії діалектики. Його погляди мали особливе значення у […]...
33. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Самуель Пуфендорф (1632-1694) Німецькі філософи XVII ст. відверто захищали сучасні їм поліцейські держави, пригнічення ними індивіда, заперечували радикальні та ліберальні доктрини. Однак уже в першій половині ХУШ ст. з’явилася тенденція до заперечення необмеженого свавілля абсолютизму, обстоювання прагнення людини до щастя як першого природного права. Водночас під виглядом турботи про добробут громадян визнавалося право держави найсуворішим чином регламентувати всі […]...
34. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – 5.5. Державно-правові вчення в Німеччині Німецькі філософи XVII ст. відверто захищали сучасні їм поліцейські держави, пригнічення ними індивіда, заперечували радикальні та ліберальні доктрини. Однак уже в першій половині ХУШ ст. з’явилася тенденція до заперечення необмеженого свавілля абсолютизму, обстоювання прагнення людини до щастя як першого природного права. Водночас під виглядом турботи про добробут громадян визнавалося право держави найсуворішим чином регламентувати всі […]...
35. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Станіслав Оріховський (1513-1566) Священик-гуманіст, публіцист, філософ, історик, письменник. На основі еллінських філософських уявлень, вчення Арістотеля він першим серед українських мислителів вдався до дослідження державно-правових інститутів. Вчення про державу і право першого періоду (40-ві – кінець і середина 50-х років XVI ст.) С. Оріховський виклав у латиномовнихтворах “Відступництво Риму”, “Про турецьку загрозу” (дві промови), “Целібат”, “Повчання (напучення) королю польському […]...
36. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Шан Ян (400/390-338 до н. е.) Ще однією потужною течією давньокитайської державно-правової думки був моїзм – політична філософія, що грунтувалася на однаковому ставленні до всіх людей, тобто на любові. Її засновник – Мо-цзи. У своєму однойменному трактаті (IV ст. до н. е.) він обгрунтував теорію суспільного договору щодо виникнення держави, ідею федеративного устрою, принципи державного управління, практичні пропозиції щодо побудови жорсткої […]...
37. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Лев Петражицький (1867-1931) Російський цивіліст, теоретик і філософ права. Він є автором багатьох наукових праць про державу і право: “Розподіл прибутків, отриманих при користуванні” (1892), “Учення про прибуток” (1893, 1895), “Передмова і вступ до науки політики права” (1896), “Звичаєве право на народний дух” (1899), “Нариси філософії права” (1900), “Вступ до вивчення права і моральності” (1907), “Теорія права і […]...
38. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Шістдесятники У післясталінський період національне питання в СРСР постало дуже гостро. Зокрема, в Україні вступили в нерівну боротьбу за право українського народу на незалежне існування на своїй землі дисиденти-шістдесятники. Серед них були письменники, журналісти, історики, психологи, юристи: С. Вірун, М. Горинь, І. Дзюба, І. Драч, І. Кандиба, С. Караванський, Л. Костенко, Л. Лук’яненко, В. Мороз, Є. […]...
39. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Державно-правові вчення у країнах Арабського Сходу Епоха середніх віків була періодом розвитку і становлення ідейного потенціалу арабських мислителів. Поштовхом для еволюції цих учень послугували історичні умови розвитку Арабського Сходу: на початку УП ст. розпадались держави, змінювались торгові шляхи, змішувались старі і нові соціальні групи. Традиційні племінні культури втрачали значення під тиском ідей монотеїстичних релігій (іудаїзму та християнства). За таких історичних умов […]...
40. Історія вчень про державу і право – Мироненко О. М. – Поль Рікер (1913-2005) Сучасні дослідження розвитку державно-правової сфери засвідчують, що реальна свобода людини та найважливіші її права забезпечують лише взаємодія суспільства й Держави, гарантії соціальної справедливості у сферах трудової і наукової діяльності, зайнятості, освіти, соціального забезпечення, охорони здоров’я. Розвиток держави на сучасному етапі виявляє тенденцію до розширення участі громадянських структур в управлінні різними сферами суспільного життя, а також […]...