Після загибелі Сасанідської держави зороастрійські громади зазнавали збоку мусульман численних утисків, були великі труднощі в переписуванні Авести, тому ті її частини, які не мали безпосереднього відношення до культу, тобто не були текстами обрядового значення,

Іудаїзм – одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Вона не стала світовою релігією з ряду причин, про які ми скажемо далі, але здобула світове поширення, повторивши долю свого

Основні принципи іудейського віровчення викладені в “13 засадах іудаїзму”, які ще в XII ст. сформулював Маймонід. Перші чотири засади містять іудейське розуміння Бога: “1. Я вірую неподільною вірою в те, що Творець, благословенне ім’я

Стародавній ізраїльський культ був нескладним – різноманітне поклоніння Ягве. Форми цього поклоніння могли бути запозичені в інших релігій, зокрема з культу Ваала. Головне в ньому – жертвоприношення. Це була своєрідна спільна трапеза з божеством.

У феодальну епоху іудаїзм увійшов як релігія народу у вигнанні, яке тривало майже 1800 років, аж до середини XX ст. н. е. Весь цей час іудейське віровчення і культ зазнавали змін. Правда, не докорінних,

В умовах самодержавної Росії життя єврейських громад було дуже обмежене – і матеріальними нестатками, і релігійно-політичними заборонами. Проте ідейний розвиток продовжувався. Саме в Україні склалася одна із сучасних впливових течій в іудаїзмі – хасидизм

Індійська цивілізація – одна з найдавніших на планеті. На території Індії знайдено чимало пам’яток раннього палеоліту. Розкопки поселень Хараппської цивілізації (суч. Пакистан), початок середини III тис. до н. е., свідчать, що вже тоді міста

Ведична релігія містить яскраво виражені патріархальні риси, струнку ієрархію богів, напівбогів, які уособлюють сили та явища природи. Головними її особливостями є обожнення сил природи, анімізм, первісна магія. За своїм характером вона була обрядовою: стрижневим

Написання текстів Брахмана звичайно відносять до VIII-VI ст. до н. е. і вважають їх найяскравішими зразками давньоіндійської прози. У Брахмані містяться міфи і перекази, які мають ведичне коріння. Є чимало і про історію та

Головним мотивом віровчення, як і в брахманізмі, в індуїзмі залишається концепція переселення, перевтілення людської душі. Вона ускладнюється міркуваннями про те, що індивідуальна людська душа Атман (це людське “Я”) весь час хоче з’єднатися з духовним

Шиваїзм, як і вішнуїзм, має давнє коріння в індуїстській релігійній традиції. Деякі дослідники вважають Шиву одним з богів корінного населення Індії, яке жило в басейні Гангу ще до приходу арійців. Але шиваїзм, як напрям

Тенденція до реформування індуїзму, яка проявилася зокрема в сикхізмі, супроводилася невпинною появою великої кількості сект. Утворення сект пов’язане з особливостями соціального і національного розвитку народів Індії, а також з поширенням давно вже існуючого в

Сикхізм виник наприкінці XV – початку XVI ст. на північному заході Індії в районі П’ятиріччя (“панджаб” – “п’ять річок” – п’ять великих приток Інду). Сикхізм склався на грунті індуїзму, об’єднавши міські торговельно-ремісничі верстви: він

Сикхізм виник наприкінці XV – початку XVI ст. на північному заході Індії в районі П’ятиріччя (“панджаб” – “п’ять річок” – п’ять великих приток Інду). Сикхізм склався на грунті індуїзму, об’єднавши міські торговельно-ремісничі верстви: він

Релігійні пошуки середини І тис. до н. е. привели до виникнення нової релігії – буддизму, якому судилося стати першою світовою релігією. Засновником її був давньоіндійський мислитель Сіддхартха Гаутама, якому дали ім’я Будда, що означає

Ще за життя Будди його послідовники намагалися доповнити і прокоментувати його вчення. Були у Будди і явні противники. Так, колишній учень і навіть родич Будди Девадата відділився від Будди, створив свою секту, що вимагала

Історію буддизму ми простежимо, розглядаючи суть і розвиток його віровчення. Центральною тезою буддійського віровчення є його оригінальна анімістична концепція. Як відомо, в анімістичних побудовах усіх релігій основою виступає вчення про Бога і душу. У

Ранній буддизм виступав з критикою і запереченням складного брахманістського культу з жертвоприношеннями, та ще й з допущеннями до нього лише вищих вари. Він практикував простий доступний усім культ. Ллє такий уже закон розвитку всякої

Перші проявлення цивілізації в Китаї звичайно відносять до XIV ст. до н. е. Це початок епохи Шан (Інь). Тоді існувала держава Інь в середній течії р. Хуанхе. Державу очолював спадковий монарх Ван, вже було

Великий китайський вчений, філософ і релігійний реформатор Конфуцій (Кунцзи, Кун Цю, Кун Фуцзи, Кунг Ксю, ще одне ім’я – Чхун Ні) народився в 551 р. до н. е. в місті Цюй-фу князівства Лоо (Лу).

Провідна ідея даосизму полягає в тому, що природа і суспільство, кожна людина окремо – усі вони підлягають не Небу, а загальному закону, дао, який вносить порядок у хаос речей. Дао має об’єктивний характер. Порушення

Війни китайських держав VI-III ст. до н. е. завершилися утворенням централізованої імперії династії Цінь (221-207 р. до н. е.). Потім існувала династія Хань (206 р. до н. е. – 220 р. н. е.). Перехід

Синтоїстський культ теж має на собі відбиток незавершеності. Він майже цілком зведений до поклоніння конкретним камі і духам конкретних предків, які живуть у храмі. Синтоїстський храм мав дві обов’язкові частини: хондсн – святилище, де

Як уже було сказано, буддизм прийшов у Японію з Китаю ще в VI ст. Але буддійський вплив з Китаю мав місце і в подальшому. І коли в період Суньської династії в X – XIII

Релігія крито-мікеноької культури Наше дослідження історії релігії переноситься до Європи. Саме тут відбувся розвиток цивілізації, яка була безпосереднім предком сучасної Європи і безпосереднім грунтом розквіту християнств – релігії, яка наклала найбільший відбиток на історію