Календар християнських свят пов’язаний з християнським літочисленням, яке бере свій початок від народження Христа, дату якого (приблизно 525 р.) обчислив римський чернець Діонісій Малий. Воно запроваджене більшістю європейських країн у XVI ст. замість літочислення

Одночасно із становленням віровчення відбувався процес формування християнського культу – сукупності таїнств, ритуалів, свят, звичаїв, обрядів. Релігійні свята і обряди походять від первісних вірувань та магічних дій. Безсилі перед могутньою природою первісні люди, намагаючись

Християнство, як і кожна релігія, у певні дні календаря вшановує святих або відзначає події в житті церкви. Християнські свята закорінені в давні обрядові традиції, пов’язані з конкретними етапами, видами господарської діяльності, річним астрономічним або

Православ’я є одним з основних відгалужень у християнстві, що офіційно оформилося на території Візантії після розколу церкви в 1054 р. на Східну та Західну. Має мільйони послідовників, переважно в країнах Східної Європи, Близького Сходу.

Вірування давніх українців були політеїстичними: вони поклонялися річкам, німфам, різноманітним божествам, жертвуючи їм усячину та ворожачи під час жертвоприношень. Серед усіх божеств найвищим визнавали рога, який, за уявленнями, посилав блискавку, уособлювали його з вогнем.

Християнство на Русі мало особливу підтримку держави. Митрополити були керівниками церковної організації в релігійно-канонічних справах і радниками князя у справах громадських. Після поділу церков (1054) на православну і католицьку руські священнослужителі залишилися в підпорядкуванні

Ідея відновлення християнської єдності не покидала окремих представників як католицизму, так і православ’я з часу церковного розколу в 1054 р. В Україні подібні спроби робилися ще в XIII ст., а двома століттями пізніше, після

Реформація в Європі. Розклад феодального способу виробництва й поступове визрівання капіталізму в надрах феодального ладу спричинило в Європі ідеологічний рух у формі боротьби проти католицизму. Феодальні відносини освячувалися католицизмом і, цілком природно, “для того

Ассирійська церква сходу Коли з’явилось християнство у верхній Месопотамії точно не відомо, але достовірно можна сказати, що християни присутні в Месопотамії вже з середини ІІ століття. В III столітті ця територія була завойована персами.

Стародавня Вірменія перебувала на території східної Туреччини та у прикордонних районах колишнього Радянського Союзу и Ірану. Ця країна першою прийняла християнство як державну релігію після того, як Св. Григорій Просвітитель на початку IV століття

Відповідно до древнього переказу, першим великим християнським просвітителем ефіопів був Св. Фрументій, римський громадянин з Тиру, що зазнав корабельної аварії на африканському узбережжі Червоного моря. Він отримав довіру імператора Аксума і незабаром привернув до

У середині XVII століття в більшості християн Апостола Фоми в Індії (див. І. Ассірійська Церква Сходу) латинізація Церкви португальцями викликала все зростаюче обурення. Це призвело до того, що 16 січня 1653 року тисячі віруючих

На території Еритреї на південно-західному узбережжі Червоного моря колись перебувало християнське царство Аксум. Воно занепало в VII столітті після мусульманської навали, і на його місці виникло нове Ефіопське царство. Цей регіон зберігав певною мірою

Протягом сторіч Білорусія була частиною Російської імперії, а потім Радянського Союзу. Все це час більшість її православних віруючих входило в Російську Православну Церкву. Коли влада Москви ослабнула в часи хаосу після революції 1917 року,

Розрив між латинською й візантійською Церквами, символом якого виявилося взаємне відлучення єпископів Риму й Константинополя в 1054 році, простим людям на Сході став очевидний після захоплення в 1204 році латинянами-хрестоносцями Константинополя. Спроби відновити єдність

До цим Церквам ставляться дві Східно-католицькі Церкви, у силу особливих історичних обставин не мають паралелей серед Східних Церков. Маронітськая Католицька Церква Історія ліванських маронітів сходить до кінця IV століття, коли навколо Св. Марона зібралася

У стародавності Південна Італія й Сицилія мали тісний зв’язок із Грецією, довгий час багато їхніх мешканців говорили грецькою мовою. На початку християнської епохи (хоча більшість християн належало до візантійської традиції) ця область виявилася в

Ця Церква походить від християн Апостола Фоми, яких португальці зустріли в 1498 році, відкриваючи для себе Малабарське узбережжя Індії (нині штат Керала). Як говорилося (див. І. Християні Апостола Фоми), ці християни перебували в повнім

Формально унія між Католицькою і і Коптською Церквами була укладена на Флорентійському соборі, де коптська делегація підписала 4 лютого 1442 року документ Cantate Domino. Однак цей документ у Єгипті не підтримали, і тому ніяких

В епоху хрестових походів між католицькими й сірійськими єпископами нерідко встановлювалися теплі відносини. Деякі сірійські єпископи, схоже, прихильно ставилися до ідеї унії з Римом, хоча нічого конкретного тут досягнуто не було. Відомий декрет про

Найбільша група Східно-Католицьких Церков – Церкви, що дотримуються візантійської літургічної, духовної і богословської православної традиції, з якої вони походять. У зв’язку з грецьким походженням цієї традиції багато Церков воліють називати себе “греко-католицькими.” – така

Українці одержали віру від Візантії, і їхня Церква була з самого початку пов’язана з Константинопольським Патріархатом. До XIV століття більшість українців опинились під владою католицької Литви. Митрополит Київський Ісидор був присутній на Флорентійському соборі

На початку XI століття Трансільванія, нині одна з головних (поряд з Валахією і Молдавією) провінцій Румунії, стала частиною Угорщини. На цій території жило чимало угорців і німців латинського віросповідання, більшість населення складали православні. У

Виникнення католицької громади візантійського обряду в Османській імперії стало можливим тільки після 1829 року, коли султан Мохам мед II скасував старі заборони. У 1856 році латинський священик батько Іоанн Маран-гос почав місіонерську діяльність серед

Релігійна історія греко-католиків у Словаччині тісно пов’язана з історією русинів (див. ІV. D. З. Русинська Католицька Церква). Дійсно, віками їхні історії перепліталися, оскільки Ужгородська унія 1646 року була майже одностайно прийнята на території сучасної