Історія релігій – Лубський В. І

Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводиться кризовими явищами, які охоплюють усі сфери людського буття, особливо соціально-економічну; вони впливають на суспільну свідомість, насамперед, на релігійно-духовне життя народу.

Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію першим людям відкрив безпосередньо сам Бог. У християнстві ця концепція виглядає як біблійна оповідь про спілкування перших людей – Адама і Єви в

У другій половині XIX ст. в російському богослов’ї виникла школа академічної філософії, засновником якої був професор Московської духовної академії Ф. О. Голубинський (1796-1854), який розробляв онтологічні проблеми, а також проблеми богопізнання. Його учень В.

Підготуйте на засіданні гуртка обговорення теми: “Стародавні мислителі: Платон, Демокріт, Арістотель, Епікур про релігію”. Розвиток науки і культури, особливо поглиблення досліджень у галузі вивчення людини і суспільства, дали поштовх у розвитку релігієзнавства. Але його

Теза багатьох дослідників XIX – першої пол. XX ст. про історичний характер релігії досягненнями сучасної історичної науки є незаперечним фактом. Доведено, що релігія має свій початок, вона виникла на певному етапі історії суспільства, її

Релігія – дуже складне явище духовного життя суспільства, вона виникала в непростих умовах становлення людства, створення ним цивілізації. Відбувалось це внаслідок дії різних причин, а не якоїсь однієї, до того ж у складних, змінних

Сукупність названих елементів утворюють форми первісних релігійних вірувань, зумовлених природними, виробничими, історичними та етнічними особливостями розвитку окремих племен і народів. Оскільки такі особливості вкрай різноманітні і численні, то такими є й форми вірувань. Усі

Власних понять, категорій релігієзнавство виробило мало, послуговуючись у своїх студіях як загальнофілософськими, коНкретно-науковими (психологічними, правовими та ін.), так і спеціальними теологічними категоріями. До загальнофілософських належать категорії “буття”, “свідомість”, “пізнання”, “відображення”, “символ”, “істина”, “омана”, “фантазія”,

Релігієзнавство не ставить за мету узгодити погляди на релігію віруючого і невіруючого чи віруючих різних конфесій, воно дає певний обсяг наукових знань і прагне навчити самостійно й об’єктивно оцінювати релігійні явища, релігію як суспільний

Релігія є невід’ємним елементом суспільного життя, важливим чинником суспільних відносин, її місце і роль у соціальній системі визначають і функції релігії в суспільному житті. Зрештою, релігія як соціальний феномен самовиражається через свої функції. Функції

Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі Сучасна історична наука має в своєму розпорядженні переконливі докази того, що починаючи з кінця IV тис. до н. е. відбувався перехід від первісного суспільства і утворення

Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі Сучасна історична наука має в своєму розпорядженні переконливі докази того, що починаючи з кінця IV тис. до н. е. відбувався перехід від первісного суспільства і утворення

Заселення території Дворіччя відбувалося ще в IV тис. до н. е.: зі сходу йшли шумери, із заходу і північного заходу – семіти. Вони швидко злилися з нечисленними аборигенами і утворили два різних народи: шумерський

У шумеро-аккадській релігії, відповідно до анімістичних і міфологічних концепцій, склався релігійний культ з численними магічними і фетишистськими положеннями. Головним актом цього культу були жертвоприношення численним богам з безлічі приводів. Відбувались ці жертвоприношення в храмах

Після розгрому Ассирійської держави її спадщину розділили Вавилон і Мідія. Вавилон став володарювати майже всім Дворіччям. Ще з 626 р. до н. е. у Вавилоні утвердився халдейський правитель Набопаласар, який правив до 605 р.

Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії Країна Єгипет розташована в північній частині африканського континенту в нижній частині Нілу, від Асуанського водоводу до Середземного моря. Ніл тече в межах Єгипту понад 1200 км без

У цей період, протягом більше як 700 років, давньоєгипетська релігія перетворилася на стабільну, вдосконалену національно-державну релігію. Давньоєгипетська релігія характерна стійкою спадковістю релігійних уявлень. Анімістичні уявлення, міфологія, фетишизм і магія весь час удосконалювали і нагромаджували

Ось тут настав час розповісти ще про один внесок давніх єгиптян в історію релігії: вони винайшли специфічну форму релігійної організації, церкви – храмову. Релігія як цілком сформоване соціальне явище набирає свого повного значення в

Поряд з Дворіччям і Стародавнім Єгиптом територія Малої і Передньої Азії, зайнята численними горами, нагір’ями та пустелями, – це місце найстародавнішого розселення людства. На території Малої Азії в II – І тис. до н.

Східне Середземномор’я має дуже сприятливі умови для людського життя: теплий клімат, родючі грунти, можливість штучного зрошування, багата флора і фауна. Це підштовхнуло розвиток землеробства і тваринництва, а також різних ремесел. Працьовиті народи Східного Середземномор’я

Виникнення зороастризму Іранське нагір’я – це обширні степові простори, бідні на воду і рослинність, обмежені горами, біля яких і виникали життєві центри племен, що з III тис. до н. е. переходили до осілого землеробства

Особа засновника зороастризму, Заратуштри, спричинила дуже багато різних версій про його існування – від цілковитого заперечення до створення фантастичного образу надприродної істоти. Заратуштра (Заратустра) – це іранська форма імені пророка; існує інша, грецька –

Зороастризм, як і всяка сформована релігія із своїм сакральним писанням, має повний комплект анімістичних, міфологічних, фетишистських і магічних уявлень та ідей. З них і формується віровчення й культ. Розглянемо спочатку віровчення зороастризму. Віровчення Зороастра

Порівняно з релігіями, які передують зороастризмові, він набагато переконливіший у справі обгрунтування і захисту загальнолюдських норм моралі. Попередні релігії обмежувались соціальними нормами, вони визначали; насамперед, ставлення людини до своїх суспільних обов’язків, а потім уже

У стародавньому Ірані, поряд з зороастризмом, досить значного поширення набрав культ Мітри (Міффи). Мітра – один з індо-іранських богів, що шанувався в Стародавній Індії і Мітанні. Він висловлював доброзичливе ставлення до людини, був богом