Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції – Ліпкан В. А. – 4. Нормативно-правова основа політики національної безпеки в інформаційній сфері
Зазначимо, що в Україні вже розроблено проект Концепції національної інформаційної політики, в якому визначені правові, економічні та організаційні засади національної інформаційної політики та інформаційної безпеки держави. Розглянувши даний Проект, Верховна Рада України доручила Комітету з питань свободи слова та інформації його доопрацювати та внести його на розгляд у другому читанні.
За основу даної Концепції взято ряд важливих та цікавих для розгляду указів Президента України.
Так, на підставі Указу Президента України від 21 червня 1997 року “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України
“Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин” від 17 червня 1997 року” Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України та Міністерству оборони, Міністерству зв’язку України, Міністерству інформації Україні, Міністерству закордонних справ України та іншим міністерствам, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення були покладені ряд завдань, виконання яких сприятиме розвитку інформаційної політики в сфері забезпечення інформаційної безпеки, а саме: І. Кабінету Міністрів України:
– подати пропозиції щодо реформування системи державного управління;
– розробити та запровадити план заходів щодо реформування інформаційно-аналітичної системи органів державної влади;
– розробити концепцію розвитку і використання інформаційного простору України;
– внести пропозиції щодо створення єдиної системи формування, використання і захисту національних інформаційних ресурсів та інформаційного простору;
– розробити та затвердити державну програму здійснення інформаційної політики та розвитку національного інформаційного простору з урахуванням наявного соціально-економічного, науково-технічного і промислово-виробничого потенціалу держави, її матеріально-технічних, трудових, інформаційних ресурсів;
– вжити заходів до вдосконалення державної реєстрації суб’єктів інформаційної діяльності;
– підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо встановлення відповідальності посадових осіб за протизаконне обмеження конституційного права на свободу слова або дії, спрямовані на поширення інформації, що не базується на достовірних даних, обмежує права громадян, завдає шкоди їх репутації чи державним інтересам України;
– вивчити питання про відповідність тарифів на розповсюдження друкованих періодичних видань реальній вартості цих послуг і в разі можливості здійснити заходи щодо їх здешевлення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних газет та журналів;
– проаналізувати прибутковість засобів масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, підготувати та внести пропозиції щодо сприяння підвищенню ефективності їх економічної діяльності, забезпеченню реальної незалежності, в тому числі від тіньового капіталу;
– забезпечити систематичне вивчення рівня популярності серед населення друкованих видань, заснованих за участю державних органів, і вжити невідкладних заходів щодо підвищення впливовості цих видань на формування громадської думки;
– розглянути питання про надання цільової підтримки державним книжковим видавництвам;
– вжити невідкладних заходів для вирішення проблем, пов’язаних з функціонуванням бібліотек усіх рівнів;
– розробити і затвердити план заходів щодо забезпечення скоординованої діяльності у сфері виготовлення і розповсюдження інформаційних та рекламних матеріалів про Україну, її економічний потенціал, науку і культуру;
– Проаналізувати рівень захисту державних інформаційних ресурсів та інформаційного середовища, систем зв’язку і теле-комунікацій, комп’ютерних інформаційних систем та здійснити необхідні заходи для створення національної інфраструктури інформаційної безпеки;
– визначити головну організацію, яка матиме право контролювати стан захисту державної таємниці в центральних органах державної влади, установах, на підприємствах, що виконують роботи, пов’язані з державною таємницею, або зберігають її носії;
2. Службі безпеки України та Міністерству оборони України Подати пропозиції щодо порядку здійснення криптографічних заходів охорони державної таємниці.
3. Міністерству інформації України, Національній раді України. і питань телебачення і радіомовлення разом з Міністерс швом закордонних справ України Підготувати план заходів щодо забезпечення необхідної присутності України у світовому інформаційному просторі, насамперед, шляхом розвитку за кордоном мережі державних кореспондентських пунктів і створення державного супутникового каналу мовлення з визначенням джерел фінансування цієї діяльності.
4. Міністерству інформації України разом з Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством України у справах науки і технологій, Національним агентством України з реконструкції та розвитку, Іншими центральними органами виконавчої влади розробити спільний план ДІЙ щодо забезпечення державної підтримки національних теле – і радіовиробників, друкованих засобів масової інформації.
5. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення та Міністерству фінансів України Розробити та подати пропозиції щодо розповсюдження реклами товарів (робіт, послуг) вітчизняного виробництва по ефірним і кабельним каналам мовлення на пільгових умовах.
6. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерству інформації України, Міністерству зв’язку України, Головному управлінню з питань радіочастот при Кабінеті міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України разом з Генеральною прокуратурою України Вжити невідкладних заходів до припинення діяльності суб’єктів інформаційної діяльності, які порушують Конституцію України та закони України.
Наступним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини в сфері інформаційної політики став Указ Президента України від 6 грудня 2001 року “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення Інформаційної політики” Від 31 жовтня 2001 року”.
Згідно з цим Указом був визнаний незадовільним стан виконання Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державним комітетом зв’язку та інформатизації України Указів Президента України від 21 липня 1997 року “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року “Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин”, від 14 липня 2000 року “Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади”, від 31 липня 2000 року “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” та ряду інших нормативно-правових актів.
Внаслідок чого, Кабінету Міністрів України доручили провести службове розслідування причин невиконання зазначених нормативно-правових актів і доручень Президента України та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних у цьому осіб, а також з метою удосконалення інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки були поставлені наступні завдання:
1. Подати на розгляд Верховної Ради України проект Концепції національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України, проект Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, розробити пропозиції щодо кодифікації законодавства в галузі інформаційних відносин та проект Стратегії впровадження національної інформаційної політики, а також розробити проект Національної програми розвитку вітчизняної теле – та радіоіндустрії з урахуванням довгострокових потреб розвитку телекомунікаційних мереж, засобів зв’язку, національного сегмента мережі Інтернет,
Супутникових систем передачі інформації, супутникового та кабельного телебачення та вирішити в установленому порядку питання про її затвердження;
2. Розробити заходи щодо оптимізації системи державних органів, які реалізують інформаційну політику, забезпечивши чітке розмежування повноважень і налагодження їх взаємодії та координації, створення організаційної структури системи забезпечення інформаційної безпеки;
3. Проаналізувати виконання Національної програми інформатизації, переглянути проекти програм в інформаційній сфері, які фінансуються з Державного бюджету України, вжити заходів щодо першочергової реалізації та повноцінного фінансування найактуальніших із них;
4. Подати пропозиції щодо розвитку кабельного телебачення і проводового мовлення в регіонах України, створення Центру безпеки українського сегмента мережі Інтернет і Центру анти-вірусного захисту інформації;
5. Підготувати законопроект про внесення змін до законодавства, передбачивши в ньому ліцензування діяльності провайдерів на території України щодо надання доступу до мережі Інтернет;
6. Подати пропозиції стосовно створення системи стандартів щодо захисту інформації про озброєння, військову техніку та військово-промислові об’єкти та організаційно-методичного забезпечення системи захисту інформації у сферах взаємодії управлінь Озброєння Міністерства оборони України з оборонно-промисловим комплексом;
7. Вжити заходів щодо реалізації Положення про державне замовлення на створення і розповсюдження теле – та радіопрограм з урахуванням нагальної потреби підвищення якості інформаційної продукції;
8. Подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до законодавства, що регулює питання боротьби з комп’ютерною злочинністю, та про створення відповідного міжвідомчого центру;
9. Вивчити питання стосовно права іноземців і осіб без громадянства на заснування друкованого засобу масової інформації, одержання фізичними особами свідоцтва про державну реєстрацію періодичного друкованого видання лише в разі створення ними редакції як юридичної особи та заборони заснування і діяльності засобів масової інформації, у статутному фонді яких більш як ЗО відсотків іноземних інвестицій, та в разі необхідності подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення відповідних змін до законодавства України;
10. Опрацювати заходи щодо дальшого розвитку національного інформаційного ринку на конкурентних засадах, створення сприятливого інвестиційного клімату для розвитку вітчизняних засобів масової інформації та книговидання;
11. Розробити пропозиції щодо створення захищеної інформаційно-телекомунікаційної системи органів державної влади, яка б надавала телекомунікаційні послуги, передбачивши заходи щодо прискорення розробки вітчизняних засобів криптографічного та технічного захисту інформації;
12. Затвердити Програму створення та розгортання вітчизняного виробництва засобів захисту інформації, національної захищеної інформаційної системи, захищених систем електронного документообігу та електронного цифрового підпису, сертифікації технічних і програмних засобів інформатизації на відповідність вимогам інформаційної безпеки;
13. Розробити Єдину систему класифікації та кодифікації продукції оборонного та подвійного призначення, що експортується Україною;
14. Визначити механізм реалізації повноважень Генерального штабу Збройних сил України щодо участі в організації і контролі за інформаційним простором держави та його здійснення в особливий період;
15. Створити міжвідомчу робочу групу з представників заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавмої влади для розроблення Національної геоінформаційної системи.
Даним Указом також покладені досить серйозні завдання й на інші державні інституції, а саме:
1. Проведення Антимонопольним комітетом України перевірки додержання регіональними телерадіоорганізаціями антимонопольного законодавства України;
2. Опрацювання заходів щодо запобігання контрабандному ввезенню на територію України видавничої продукції та її незаконному розповсюдженню Державною митною службою України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Міністерством внутрішніх справ України;
3. Вжиття заходів щодо розвитку зовнішньої інформаційної діяльності, інформування світової громадськості про Україну з метою формування позитивного її сприйняття у світі, щодо організації та фінансування теле – і радіомовлення за кордон Міністерством закордонних справ України, Державним комітетом зв’язку та інформатизації України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України;
4. Вдосконалення роботи з протидії інформаційним агресіям та спеціальним інформаційно-пропагандистським операціям, здійснюваним проти України іноземними спецслужбами Службою безпеки України;
5. Опрацювання Міністерством освіти і науки України разом з Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації Служби безпеки України заходів щодо підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері інформаційної безпеки; підготувати типові навчальні програми для середніх і вищих навчальних закладів з навчальної дисципліни “Інформаційна культура”; опрацювання разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Українською Академією державного управління при Президентові України, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка заходів щодо підвищення рівня підготовки управлінських, журналістських та технічних кадрів для інформаційної сфери, в тому числі працівників державних органів, урахування сучасних погреб при формуванні державного замовлення на підготовку молодих фахівців.
Особливо важливою є норма даного Указу про створення Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, завданням якої координація виконання заходів щодо забезпечення формування і захисту національного інформаційного простору, безпеки у цій сфері, розроблення і підготовка проектів відповідних нормативно-правових актів.
Вже через рік Указом Президента України “Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України” від 22 січня 2002 року було затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.
У даному Положенні зазначається, що зазначена Міжвідомча комісія є консультативно-дорадчим органом, на яку покладаються такі завдання, як:
1. Аналіз стану можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері та узагальнення міжнародного досвіду щодо формування та реалізації інформаційної політики;
2. Аналіз здійснення галузевих програм і виконання заходів, пов’язаних із реалізацією міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади державної політики в інформаційній сфері;
3. Розроблення і внесення Президентові України та Раді національної безпеки і оборони України пропозицій щодо:
– визначення національних інтересів України в інформаційній сфері, концептуальних підходів до формування державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки держави;
– здійснення системних заходів, спрямованих на вдосконалення інформаційної політики України, реалізацію державної стратегії розвитку і захисту національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір;
– удосконалення системи правового та наукового забезпечення інформаційної безпеки України;
– розвитку інформаційної інфраструктури держави, зокрема з питань модернізації її матеріально-технічної бази та належного фінансового забезпечення;
– організації та порядку міжвідомчої взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки;
– удосконалення системи оперативного інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України (в тому числі альтернативною інформацією) у сфері національної безпеки і оборони.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)