Фінанси – Лондар С. Л. – 14.3. Основні форми страхування, їх класифікація

За формою проведення страхування буває:

– добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України ” Про страхування”.

– обов’язкове – це страхування, яке здійснюється відповідно до законодавчих норм, згідно з яким страховик зобов’язується страхувати відповідні об’єкти, а страхувальники – вносити належні страхові платежі (страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування пасажирів і військових). Видами добровільного страхування можуть бути:

– страхування життя;

– страхування від нещасних випадків;

– медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

– страхування здоров’я на випадок хвороби;

– страхування залізничного транспорту;

– страхування наземного транспорту (крім залізничного);

– страхування повітряного транспорту;

– страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

– страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

– страхування від вогнегасних ризиків та ризиків стихійних явищ;

– страхування інвестицій;

– страхування фінансових ризиків;

– фінансування судових витрат;

– страхування медичних витрат;

– страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

– інші види згідно зі ст. б Закону України “Про страхування “. В Україні здійснюють такі види обов’язкового страхування:

– страхування спортсменів вищих категорій;

– особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

– авіаційне страхування цивільної авіації;

– страхування засобів водного транспорту;

– страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інцеденту;

– страхування об’єктів космічної діяльності;

– інші види згідно з ст. 7 Закону України “Про страхування “.

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін. Натомість в обов’язковому страхуванні відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповіних законодавчих актів, якими передбачено перелік об’єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи; страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Право на здійснення обов’язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію.

Залежно від об’єкту страхування поділяється на майнове (обов’язкове і добровільне), особисте (добровільне) та страхування відповідальності.

Майнове страхування. Об’єктами цієї галузі є матеріальні цінності у широкому понятті – майно громадян, основні й оборотні засоби підприємств, організацій та установ, транспортні засоби тощо. Призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитку, що виражається при загибелі й ушкодженні яких-небудь предметів через настання стратегічного випадку. Страхувальником виступає власник майна. Максимальний розмір страхового відшкодування визначається страховою сумою і виплачується при повній загибелі майна. При ушкодженні майна відшкодування складає частину страхової суми, в залежності від ступеня ушкодження і методу відшкодування витрат.

Методи відшкодування втрат бувають такими:

– метод пропорційного відшкодування збитку. Страхове відшкодування становить таку частину збитку, яку страхова сума складає стосовно страхової оцінки майна;

– метод “першого ризику”. Всі збитки, що не перевищують страхову суму, відшкодовуються цілком, а інші не відшкодовуються зовсім.

Особове страхування. Об’єктом є життя, здоров’я і працездатність населення. Його призначення – виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні визначеної події в їхньому житті.

Особисте страхування підрозділяється на:

1. Страхування від нещасних випадків:

– індивідуальне страхування громадян;

– страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;

– страхування дітей і школярів;

– страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту.

2. Страхування життя:

– змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору;

– страхування дітей;

– весільне страхування;

– страхування пенсій;

– страхування на випадок смерті застрахованого;

– страхування на випадок втрати працездатності.

Страхування відповідальності. При страхуванні відповідальності об’єктом виступають зобов’язання страхувальників виконувати договірні умови з поставок продукції, погашення заборгованості кредиторам чи відшкодування матеріального або іншого збитку, якщо він був заподіяний іншим особам. При страхуванні відповідальності необхідне відшкодування за винного виплачує, згідно із законодавством, організація.

Щоб окреслити інтереси партнерів у страхуванні, в його галузях необхідно визначити підгалузі й конкретні види страхування.

Названі елементи розташовуються таким чином, що кожний наступний є частиною попереднього в підпорядкованості від вищого – галузі до підгалузі й виду. Такий метод класифікації застосовується як до обов’язкового, так і до добровільного страхування.

У майновому страхуванні виділяються підгалузі:

– страхування майна підприємств (юридичних осіб);

– страхування колективного майна (у господарських товариствах, кооперативах

Тощо);

– страхування приватного майна.

В особистому страхуванні виділяються підгалузі:

– страхування життя;

– страхування від нещасних випадків;

– медичне страхування.

У Страхуванні відповідальності виділяються підгалузі:

– страхування заборгованості;

– страхування на випадок відшкодування збитку.

Інтереси двох сторін прямо пов’язані з величиною страхових тарифів, що лежать в основі страхових внесків, та з відповідним обсягом страхового відшкодування. Саме цим зумовлено необхідність розподілу підгалузей на конкретні види страхування


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси – Лондар С. Л. – 14.3. Основні форми страхування, їх класифікація