Економіка підприємства – Гетьман О. О. – РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Перелік питань для розгляду і засвоєння:
12.1. Основні положення теорії організації виробництва.
12.2. Виробничий процес І принципи його організації.
12.3. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика.
12.4. Виробничий цикл і його структура.
12.5. Методи розрахунку виробничого циклу.
12.6. Організація потокового виробництва.
12.7. Організація автоматизованого виробництва.
12.8. Гнучке інтегроване виробництво.
12.1. Основні оложення теорії організації виробництва
З моменту виникнення праці як свідомої діяльності людини з метою створення матеріальних і духовних благ накопичився значний досвід організації виробничого процесу. Аналіз цього досвіду дав можливість узагальнити надбання суспільної практики і на цій основі сформулювати ряд наукових положень, дати наукове пояснення, встановити закономірності розвитку явищ у сфері організації виробництва.
Теорія організації виробництва пов’язана з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. На основі узагальнень набутого досвіду і діалектики розвитку виробництва формулюються закони, які відкривають перспективи розвитку виробничих відносин на підприємстві.
Загальна теорія організації виробництва грунтується на таких положеннях:
1. Будь-який виробничий процес є функціонуючою сукупністю фізичних дій людини, засобів праці, предметів праці і власне трудових процесів з метою виготовлення заданого продукту для задоволення певних потреб.
2. Основні елементи праці знаходяться у взаємозв’язку між собою та з технологічним змістом процесу.
3. Зазначені елементи праці знаходяться між собою у певному якісному співвідношенні, тобто вони повинні відповідати заданому кінцевому результату, отримуваному в процесі виробництва.
4. Засоби праці, предмети праці і виконавці повинні знаходитися у визначеному кількісному співвідношенні, обумовленому обсягом виробництва і часовими обмеженнями.
5. У виробничому процесі сукупність елементів праці повинна знаходитися не тільки в певному якісному і кількісному, але й у просторовому співвідношенні, тобто кожний елемент праці, трудового процесу та їх сукупність повинні займати певний простір, мінімально необхідний для їх нормального функціонування.
6. Виробничий процес відбувається не тільки в просторі, але і в часі. Кожна стадія, операція або їх сукупність має здійснюватися у чітко визначений період часу. Отже, здійснення трудового процесу та його елементів повинно відбуватися у певному часовому співвідношенні.
Розглянуті співвідношення обумовлені технологічним змістом виробництва. Закономірності суспільного виробництва:
1) кооперація виконавців, тобто трудовий контакт, що викликає своєрідне змагання, яке збільшує індивідуальну продуктивність окремих осіб; 2} концентрація знарядь виробництва і праці;
3) якісний розподіл процесів виробництва на складові частини в залежності від його характеру;
4) пропорційність-між його частинами виробничого процесу;
5) ритмічність виробничого процесу;
6) паралельність здійснення окремих процесів;
7) безперервність процесу виробництва.
12.2. Виробничий процес і принципи його організації
Промислове виробництво – це складний процес перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших предметів праці на готову продукцію, що задовольняє вибагливі потреби окремих споживачів і ринку в цілому.
Виробничий процес – процес, в якому люди, знаходячись в певних виробничих відносинах і використовуючи знаряддя і предмети праці, створюють необхідні суспільству товари (роботи, послуги) виробничого і особистого споживання.
В цілому виробничі процеси поділяються на взаємопов’язані основні, допоміжні та обслуговуючі процеси.
Основні процеси – це технологічні процеси, в результаті яких відбуваються зміни геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей продукції.
Допоміжні процеси – це процеси, що забезпечують безперебійне протікання основних процесів (виготовлення та ремонт інструментів; ремонт устаткування; забезпечення виробництва електроенергією, теплом, парою, водою, стислим повітрям тощо).
Обслуговуючі процеси – це процеси, пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних процесів, які забезпечують ЇХ нормальний перебіг. До них відносять збереження продукції, складські операції, внутрішньозаводське транспортування, технічний контроль тощо.
В умовах автоматизованого, автоматичного і гнучкого інтегрованого виробництв допоміжні й обслуговуючі процеси в певній мірі поєднуються з основними і стають невід’ємною частиною процесів виробництва продукції.
Структура виробничих процесів представлена на рис. 12.1.
Будь-який виробничий Процес грунтується на складових технологічних процесів.
Технологічні процеси, у свою чергу, поділяються на фази.
Фаза – комплекс робіт, виконання яких характеризує завершення певної частини технологічного процесу і пов’язане з переходом предмета праці з одного якісного стану в інший. Наприклад, у машинобудуванні і приладобудуванні технологічні процеси в основному поділяються на три фази:
– заготівельна;
– обробна;
– складальна.
Фазна структура технологічних процесів представлена на рис. 12.2.
Технологічний процес складається з послідовно виконуваних над визначеним предметом праці технологічних дій – операцій. Під операцією слід розуміти частину технологічного процесу, здійснювану на одному робочому місці, яка полягає у виконанні спеціальних дій над кожним предметом праці чи групою оброблюваних предметів.
Рис. 12.2. Фазна структура технологічних процесів
Операції, що не ведуть до зміни геометричних форм, розмірів, фізико-хімічних властивостей предметів праці, не відносяться до технологічних операцій (транспортні, завантажувально-розвантажувальні, контрольні, випробувальні, комплектувальні).
Залежно від застосовуваних засобів праці розрізняють такі операції:
– ручні, виконувані працівниками власноруч без застосування машин, механізмів і механізованого інструмента;
– машинно-ручні, виконувані за допомогою машин чи ручного інструмента під наглядом працівника;
– машинні, виконувані на верстатах, установках, агрегатах при обмеженій участі робітника;
– автоматизовані, виконувані на автоматичному устаткуванні чи автоматичних лініях.
Основні принципи організації виробничого процесу
Принципи – це вихідні положення, на основі яких здійснюється побудова, функціонування і розвиток виробничого процесу. Дотримання принципів організації виробничого процесу є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.
Основні принципи організації виробничого процесу наведений в табл. 12.1.
Таблиця 12.1
Основні принципи організації виробничого процесу
| Принципи | Зміст принципів |
| 1. Принцип пропорційності | Пропорційна продуктивність в одиницю часу усіх виробничих підрозділів підприємства (цехів, дільниць) і окремих робочих місць |
| 2. Принцип диференціації | Поділ виробничого процесу виготовлення однойменних виробів між окремими підрозділами підприємства (наприклад, створення виробничих дільниць чи цехів за технологічною чи предметною ознакою) |
| 3. Принцип комбінування | Об’єднання усіх чи частини різнохарактерних процесів з виготовлення певного виду виробів в межах однієї дільниці, цеху, виробництва |
| 4. Принцип концентрації | Зосередження виконання визначених виробничих операцій з виготовлення технологічно однорідної продукції чи виконання функціонально однорідних робіт на окремих дільницях, робочих місцях, в цехах |
| 5. Принцип спеціалізації | Форма поділу праці на підприємстві, в цеху, яка полягає в закріпленні за кожним підрозділом підприємства виконання обмеженої номенклатури робіт, операцій чи виробів |
| 6. Принцип універсалізації | Протипежний принципу спеціалізації, який передбачає, ідо на кожному робочому місці (у виробничому підрозділі) виготовляються вироби і деталі різного асортименту чи виконуються різні виробничі операції |
| 7. Принцип стандартизації | Розробка, встановлення і застосування однакових умов протікання виробничого процесу |
| 8. Принцип паралельності | Одночасне виконання окремих технологічних процесів чи операцій, що призводить до істотного скорочення виробничого циклу виготовлення виробів і, як наслідок, до скорочення потреби в оборотних коштах |
| 9. Принцип прямоточності | Зимога прямолінійного руху предметів праці в ході техно-погічного процесу, тобто забезпечення найкоротшого дляху проходження виробом усіх фаз виробничого процен :у без перебоїв у його русі |
| 10. Принцип безперервності | Зведення до мінімуму різних перерв у процесі виробництва конкретного виробу |
| 11. Принцип ритмічності | Рівномірний випуск продукції у рівні проміжки часу |
| 12. Принцип втоматичності | Максимально можливе й економічно доцільне звільнення робітника від витрат ручної праці на основі застосування втоматичного устаткування |
| 13. Принцип відповідності норм виробничого процесу його техніко-економічному змісту | Формування виробничої структури підприємства з ураху-анням особливостей виробництва та умов протікання те-нологічних процесів, що є передумовою отримання най-эащих економічних показників |
Ще однією умовою ефективного протікання виробничих процесів є гнучкість їх організації, яка полягає у спроможності швидко пристосовуватися до змін зовнішнього середовища.
Економічна ефективність раціональної організації виробничого процесу виражається в скороченні тривалості виробничого циклу виробів, у зниженні витрат на виробництво продукції, поліпшенні використання основних виробничих фондів і збільшенні оборотності обігових коштів.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)