Економіка підприємства – Гетьман О. О. – 6.3. Особливості обліку й оцінки основних виробничих фондів

Вартісна форма оцінки основних фондів необхідна для планування розширеного відтворення основних фондів; визначення розмірів амортизаційних відрахувань; розрахунків економічних показників ефективності господарської діяльності підприємства. Розрізняють такі види оцінки основних фондів:

– первісна;

– відновлювана;

– залишкова;

– ліквідаційна;

– справедлива.

Первісна вартість – фактична вартість основних фондів у момент їх придбання чи введення в експлуатацію. Згідно з П(С)БО 7 первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих) чи витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Вона складається з елементів витрат, наведених на схемі (табл. 6.1):

Таблиця 6.1

Визначення первісної вартості об’єкта основних виробничих фондів

Елементи витрат, що беруть участь у формуванні первісної вартості основних виробничих фондів, Фк
Контрактна вартість придбання об’єкта основних виробничих фондів
+
Суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)
+
Реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів
+
Суми ввізного мита
+
Суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству)
+
Витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів
+
Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів
+
Інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою
=
Первісна вартість об’єкта основних виробничих фондів, Фп

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Відновлювана вартість основних фондів – вартість їхнього відтворення в сучасних умовах, при сучасному рівні сформованих цін, норм і розцінок (забезпечує більш реальне планування нових капітальних інвестицій).

ПРИКЛАД 6.1. Підприємством придбаний верстат з числовим програмним управлінням. Вартість верстата, сплачена постачальнику, склала 12000 грн (у тому числі податок на додану вартість ПДВ – 2000 грн). При його реєстрації на балансі підприємства були сплачені мито (оскільки верстат було придбано у російського постачальника) в сумі 300 грн, збір за реєстрацію – 50 грн. Витрати на транспортування, установку та монтаж верстата у виробничому цеху склали 120 грн. Необхідно обчислити первісну вартість такого верстата, за якою його візьмуть на баланс.

РІШЕННЯ. Об’єкт основних засобів за первісною вартістю буде оцінений у сумі 10890 грн (тобто 12000 грн – 2000 грн + 720 грн + 50 грн +120 грн).

Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реальну вартість, що не переноситься на вартість виготовленої продукції. Вона визначається як різниця між повною первісною (відновлюваною) вартістю і сумою зносу на певну дату.

Ліквідаційна вартість основних фондів – це сума засобів чи вартість будь-яких активів, що підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) об’єкта основних засобів (необоротного активу) після закінчення терміну її корисного використання за винятком витрат, пов’язаних з таким продажем (ліквідацією), тобто ліквідаційна вартість представляє собою вартість можливої реалізації основних фондів після закінчення терміну їхньої служби. Визначення ліквідаційної вартості є винятково самостійним рішенням підприємства на основі прогнозної оцінки можливої вартості, за якою може бути проданий об’єкт основних фондів з урахуванням його працездатності по закінченні терміну експлуатації.

Під справедливою вартістю основних засобів розуміється сума, за якою може бути здійснений обмін активами в результаті операції між обізнаними зацікавленими і незалежними сторонами. Вона передбачає оцінку за ринковою вартістю для будинків і землі, для машин і устаткування, а також оцінку за відновлюваною вартістю (сучасною вартістю придбання) за винятком зносу для інших об’єктів основних засобів.

ПРИКЛАД 6.2. За договором підприємство передає комп’ютер в обмін на складальний верстат. Первісна вартість переданого комп’ютера складає 3600 грн. Сума нарахованого зносу – 540 грн. Вартість обміну, обговорена в договорі, складає 3000 грн (у тому числі податок на додану вартість – 500 грн). Необхідно визначити справедливу вартість комп’ютера.

РІШЕННЯ. Залишкова вартість переданого об’єкта основних фондів складе 3060 грн (тобто 3600 грн – 540 грн).

Справедлива вартість у даній ситуації дорівнює договірній вартості, що складає 2500 грн (без урахування ПДВ. тобто 3000 грн – 500 грн).

Одержуваний об’єкт основних засобів буде оцінений за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості (суму перевищення залишкової вартості комп’ютера над справедливою вартістю верстата в розмірі 560 грн слід віднести на витрати згідно з п.12 П(С)БО 7.

Для аналітичних розрахунків та оформлення аналітичної звітності використовується показник середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів передбачає оцінку обєктів основних виробничих фондів з урахуванням строку їх введення або вилучення з виробництва. її розраховують за формулою (6.1).

Економіка підприємства   Гетьман О. О.   6.3. Особливості обліку й оцінки основних виробничих фондів

Де Фпп – вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах, грн;

ФВВі – вартість введених у виробництво протягом року основних виробничих фондів по групах, грн;

ФВИБі – вартість вилучених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах, грн;

ТВВі – строк залучення у виробництво (число повних місяців до кінця року) основних виробничих фондів по групах, місяців;

ТВИБі – строк вилучення з виробництва (число повних місяців до кінця року) основних виробничих фондів по групах, місяців.

Тут слід також ураховувати, на яку частину місяця припадає залучення (чи вилучення) основних фондів у виробництво (з виробництва). Адже в практиці функціонування підприємств вкрай рідко зустрічається їх придбання чи списання чітко першого числа поточного місяця. Отже, існує наступна домовленість: якщо об’єкт основних фондів був залучений (чи вилучений) у виробництво (з виробництва) до 15 числа місяця (включно), то слід вважати, що його ввели (чи вилучили) до виробництва (з виробництва) на початок поточного місяця (тобто як на 1 число), якщо ж він був залучений (чи вилучений) у виробництво (з виробництва) після 15 числа місяця, то слід вважати, що його ввели (чи вилучили) до виробництва (з виробництва) на початок наступного за звітним місяця (тобто як на 1 число наступного календарного місяця).

ПРИКЛАД 6.3. Необхідно визначити середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємства з урахуванням ЇХ відновлення протягом звітного періоду згідно з наведеними у таблиці 6.2 даними, а також охарактеризувати їхню структуру. На початок поточного року вартість об’єктів першої групи основних фондів склала 9356 тис грн, об’єктів другої групи – 7588 тис грн, об’єктів третьої групи – 6897 тис грн, об’єктів четвертої групи – 2235 тис грн. По закінченні розрахунків слід зробити відповідні висновки і пояснення.

Таблиця 6.2

Рух основних фондів на підприємстві протягом звітного періоду

Найменування основних виробничих фондівВартість залучених основних фондів, тис грнВартість вилучених основних фондів, тис грнДата введенняДата вибуття
Будівля заводоуправління257614.03
Будівля обробного цеху136416.07
Будівля складу89620.02
Конвеєрна стрічка56911.08
Вантажний автомобіль2317.06
Офісні меблі36701.01
Програмне забезпечення1316.01
Складальні верстати5916.03
Верстати з числовим програмним управлінням46320.04
Інструмент2512.01
Конторські приналежності318.02

РІШЕННЯ. Визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів слід здійснювати по групах відповідно до існуючої класифікації. Для цього слід визначити, до якої з груп належить обладнання, яке залучають (чи вилучають) у виробництво (з виробництва). Відповідно до наведеної класифікації будівля заводоуправління, будівля обробного цеху та будівля складу належать до І групи основних фондів; конвеєрна стрічка, вантажний автомобіль, офісні меблі, інструмент та конторські приналежності – до II групи основних фондів: складальні верстати та верстати з числовим програмним управлінням – до III групи основних фондів: програмне забезпечення – до IV групи основних фондів.

Отже, використовуючи формупу (6.1), отримаємо наступні результати:

Середньорічна вартість об’єктів І групи:

ФсрІ = 9356 тис грн + 2576 тис грн х 10/12 + 896 тис грн х 10/12 – 7364 тис грн х 5/12 = 11637 тис грн.

Середньорічна вартість об’єктів II групи:

ФсрнІІ= 7588 тис грн + 569 тис грн х 5/12 + 367 тис грн х 12/12 + 25 тис грн х 12/12 + 3 тис грн х 10/12 – 23 тис грн х 6/12 = 8208,08 тис грн.

Середньорічна вартість об’єктів III групи:

ФсрІІІ = 6897 тис грн + 463 тис грн х 8/12 – 59 тис грн х 9/12 = 7161,42 тис грн.

Середньорічна вартість об’єктів IV групи:

ФсрІV = 2235 тис грн + 73 тис грн х 11/12 – 2246.92 тис грн.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів в цілому по підприємству:

Фср = ФсрІ + ФсрІІ + ФсрІІІ + ФсрІV = 11631 тис грн + 8208,08 тис грн + 7161,42 тис грн + 2246,92 тис грн = 29247,42 тис грн.

На початок року вартість об’єктів основних фондів дорівнювала:

Фпр = ФпрІ + Фрр ІІ + Фпр ІІІ + ФррІV = 9356 тис грн + 7588 тис грн + 6897 тис грн + 2235 тис грн = 26076 тис грн.

Отже, порівняно з рівнем початку року вартість основних фондів збільшилась на 3 171,42 тис грн (тобто Фср – Фрр = 29247,42 тис грн – 26076 тис грн) чи на 12,2%.

Збільшення вартості основних виробничих фондів свідчить про збільшення реальних виробничих капіталовкладень. Що ж стосується характеристики структури основних виробничих фондів, то пасивна частина складає 39,77% (аПАС = Фср /Фср х 100% = 77637 тис грн / 29247,42 тис грн х 100%). Відповідно, активна частина складає 60,23% (тобто 100% – аПАС = 100% – 39,77%).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Економіка підприємства – Гетьман О. О. – 6.3. Особливості обліку й оцінки основних виробничих фондів