Економіка підприємства – Гетьман О. О

Становлення ринково орієнтованої системи господарювання та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб’єктами в Україні вимагають впровадження одночасно керівного і керованого організаційно-економічного механізму, здатного забезпечити стабільне ефективне високоприбуткове функціонування найважливіших структурних одиниць – підприємств

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 1.1. Поняття і характерні риси підприємства, основні види його діяльності. 1.2. Нормативно-правові основи функціонування підприємств. 1.3. Види підприємств, їх характеристика. 1.4. Об’єднання підприємств. 1.5. Роль і місце підприємств

Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог ст.62-71 Господарського Кодексу України, якщо інше щодо підприємств окремих видів не передбачено цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до нього. Якщо законом не встановлено

Відповідно до ст.59 ГКУ припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом: – реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); – ліквідації – за рішенням власника чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання

При здійсненні будь-якого виду діяльності суб’єктом господарювання на ринку великого значення набувають такі його ознаки як форма власності, правовий статус і обрана сфера господарювання, галузева приналежність, розмір, а також мета і характер діяльності з

Активність підприємства в структурованому конкурентному ринковому середовищі можна відтворити графічно, взявши за основу моделі кругообігу підприємств у відкритому ринковому середовищі, розглянуті найвідомішими зарубіжними теоретиками ринкових відносин, зокрема такими як К. Р. Макконнелл і С.

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 2.1. Зміст і поняття підприємницької діяльності. 2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності. 2.3. Форми здійснення підприємницької діяльності. 2.4. Характеристика цілей, завдань, суб’єктів і об’єктів підприємництва. 2.5. Особливості формування внутрішнього

Аналізуючи різні точки зору щодо визначення сутності підприємництва, можна зробити висновок, що як соціально-економічний феномен підприємницька діяльність представляє собою реалізацію особливих здібностей індивіда, що виражається в раціональному поєднанні факторів виробництва на основі інноваційного ризикового

У підприємництві доцільно розглядати два основних елементи: – інноваційну діяльність як підприємницьку функцію; – дії підприємця як носія і втілювача даної функції. Результатом кожного типу підприємницької діяльності є досягнення сформульованих цілей. Основними цілями підприємницької

Одним з факторів впливу на формування належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні, є культура. Культурне середовище структурно підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє культурне середовище

Невід’ємною складовою співробітництва в сфері підприємництва є угода, тобто економіко-правова форма досягнення підприємницької мети. Згідно зі СТ.41 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), угодами визнаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 3.1. Сутність процесу управління підприємством. 3.2. Функції управління, їх характеристика. 3.3. Методи і моделі управління підприємством. 3.4. Організаційні структури управління підприємствами, їх види і детальна характеристика. 3.5. Принципи

Під методами управління розуміють способи впливу на окремих працівників (членів трудового колективу) чи трудові колективи в цілому, необхідні для досягнення поставлених цілей підприємства. При цьому слід чітко усвідомлювати призначення делегування повноважень і відповідальності, які

Р. Лайкерт розробив альтернативну систему, порівнюючи групи з високою продуктивністю праці і групи з низькою продуктивністю в різних організаціях. Він вважав, що різницю в продуктивності може пояснити стиль лідерства. Аналогічно континууму за теоріями “X”

Управлінська модель Блейка і Моутона відображає 5 основних стилів управління, які представлені на рис. 3.2. Вертикальна вісь цієї схеми відображає “турботу про людину” за шкалою від 1 до 9. Горизонтальна вісь відображає “турботу про

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління. Сутність лінійного управління полягає в тому,

Лінійно-функціональний (комбінований) тип організаційної структури повинен усувати недоліки окремого лінійного та функціонального типів структур управління, зокрема таких: функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців; вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий

При використанні регіонального типу організаційної структури передбачається, що відповідальність за будь-яку діяльність підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках розподіляється між самостійними регіональними підрозділами. Ці підрозділи за змістом і характером діяльності можуть бути виробничими відділеннями

При використанні регіонального типу організаційної структури передбачається, що відповідальність за будь-яку діяльність підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках розподіляється між самостійними регіональними підрозділами. Ці підрозділи за змістом і характером діяльності можуть бути виробничими відділеннями

В попередньому параграфі охарактеризовано безліч організаційних структур управління підприємством, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Отже, на практиці слід зважено підходити до вибору будь-якої з них, застосовуючи найпростіші правила (принципи). Нижче наведені

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 4.1. Поняття персоналу, його класифікація. 4.2. Характеристика персоналу підприємства за професійно-кваліфікаційною ознакою. 4.3. Особливості встановлення норм і нормативів праці на підприємстві. 4.4. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві.

Співвідношення працівників за категоріями характеризує структуру персоналу підприємства. У залежності від характеру трудової діяльності персонал підприємства підрозділяють за професіями, спеціальностями і рівнем кваліфікації. Основою для розгляду структури персоналу підприємства є Державний класифікатор професій України

Розрахунок чисельності працюючих є найважливішим завданням визначення обгрунтованої потреби в кадрах для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві. Планові розрахунки кожної категорії працюючих здійснюються із застосуванням різних методів визначення їх необхідної чисельності. Для характеристики

Рух (оборот) працівників на підприємстві характеризують такі показники: – коефіцієнт обороту за прийомом (kОп) – це відношення чисельності всіх прийнятих працівників за даний період (Чпр) до середньоспискової чисельності працівників (Чсп) за той же період

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 5.1. Поняття мотивації праці, її зміст і види. 5.2. Методи підвищення вмотивованості праці. 5.3. Теорії мотивації. 5.4. Соціально-економічна сутність заробітної плати. 5.5. Особливості організації оплати праці не підприємстві.