Економіка підприємства – Гетьман О. О. – 13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
Перелік питань для розгляду і засвоєння:
13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції.
13.2. Поняття якості продукції та методи її оцінки.
13.3. Поняття конкурентоспроможності продукції і методи її оцінки.
13.4. Поняття доходу та прибутку як основних показників виробничо-господарської діяльності.
13.5. Особливості здійснення багатофакторного аналізу прибутку.
13.6. Поняття фінансової діагностики підприємства та оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
13.7. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства в ринковому середовищі.
13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
Виробнича програма визначає обсяг виготовлення продукції за номенклатурою, асортиментом і якістю в натуральному і вартісному відтворенні. Важливими в системі показників виробничої програми є натуральні показники, які характеризують уречевлену сторону виробництва і дають можливість визначити безпосередні зв’язки між товаровиробниками і споживачами. Обсяг виробітку кожного виду продукції в натуральному вираженні є валовим випуском.
Для розрахунку виробничої програми у вартісному відтворенні необхідно обчислити показник валової продукції (ВП), який представляє собою вартість готових виробів і напівфабрикатів (виготовлених як з власної сировини, так і з матеріалів замовників) (Qi) з урахуванням встановлених на них виробничих цін (ЦЦ. До валової продукції включають вартість робіт промислового характеру (Рпх). але вираховують вартість продукції власного виробництва (ВПВп), яка йде на промислово-виробничі потреби всередині конкретного підприємства. Вона розраховується за формулою (13.1):
Іншим рівнем оцінки виробничої програми є показник товарної продукції. Товарною вважають продукцію, яка призначена для відпуску споживачам. ДО неї відноситься:
– готова продукція, включаючи вироби широкого вжитку (виготовлені як з повноцінної сировини, так і з відходів), призначена для постачання споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (ГПшв)’,
– продукція підсобних і допоміжних цехів, в тому числі електроенергія, пара і вода, вироблені на конкретному підприємстві і призначені для відпуску споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (Ппи)’,
– продукція промислового характеру, виготовпена на замовлення споживача (Пз);
– напівфабрикати, заплановані до відпуску споживачам (НФР);
– продукція учбових майстерень, що реалізується підприємством на сторону (Пум),
– тара впасного виробництва, якщо у відпускній ціні не врахована її вартість (Твл).
Товарна продукція обчислюється за формулою (13.2):
До показника реалізованої продукції (РП) включається вартість всіх відвантажених матеріалів, які були оплачені споживачами.
Обсяг валової продукції підприємства можна розраховувати на основі даних про валовий оборот (ВО) і внутрішньозаводський виробничий оборот (ВНО) як різницю Між ними, тобто за формулою (13.3):
Валовий оборот (ВО) представляє собою сукупну вартість валового випуску всіх видів продукції незалежно від того, використовуються вони в переробці на тому ж підприємстві чи призначені для відпуску споживачам, а також вартість робіт промислового характеру і послуг, наданих споживачам і впасним цехам. Однак на практиці до складу валового обороту включають тільки ту частину продукції допоміжних цехів і робіт промислового характеру, яка призначена для відпуску на сторону. В цьому разі продукція і послуги допоміжних цехів, призначені для внутрішньозаводського споживання, не повинні включатися до складу внутрішньозаводського обороту.
Під внутрішньозаводським виробничим оборотом (ВНО) розуміють вартість продукції і послуг цехів підприємства, споживаних дня власних потреб підприємства. До його складу включають:
– вартість переробки на підприємстві напівфабрикатів власного виробництва;
– вартість електроенергії, пари, води, стисного повітря і холоду власного виробництва для технологічних цілей, вентиляції, освітлення і опалення цехів, заводських складів, будівель заводоуправління тощо;
– вартість використовуваних для виробничих потреб інструментів, пристосувань, моделей, запасних частин, допоміжних матеріалів власного виготовлення;
– вартість матеріалів власного виробництва, витрачених під час поточних ремонтів і під час обслуговування обладнання (змащення, чищення тощо);
– вартість тари власного виготовлення, призначеної для упакування продукції підприємства, якщо її вартість включена до оптових цін на цю продукцію.
Взаємозв’язок між валовою продукцією (ВП) і товарною продукцією (ТП) відображається формулою (13.4):
Де НФКР, НФПР – залишок напівфабрикатів відповідно на кінець і на початок звітного періоду.
Обсяг реалізованої продукції (РП) відрізняється від обсягу товарної продукції на різницю залишків готової продукції на складі на кінець (ЗГПКр) і на початок звітного періоду (ЗГППр ) у вартісному відтворенні. Його можна обчислити за формулою (13.5):
Як видно з формули (13.5), в розрахунках реалізованої продукції враховується зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду. Запишок нереалізованої продукції на початок періоду складається із залишків готової продукції на складі і в неоформлених відвантаженнях; відвантажених товарів, строк оппати яких не настав, а також відвантажених товарів, не оплачених в строк покупцями. Запишок нереалізованої продукції на кінець періоду складається із залишків готової продукції на складі, в тому числі неоформлених відвантажень; залишків відвантажених товарів, строк оплати яких не настав.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)