Економіка підприємства – Іванілов О. С. – 21.2. Основні показники виробничої програми
Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.
Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.
Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції.
Асортимент – це різновидність виробів у межах даної номенклатури.
Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.
Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень.
Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.
Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів.
На основі виробничої програми в натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства.
Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:
Де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;
ОП – обсяг поставок у натуральних одиницях;
Зп – запаси продукції на складі на початок планового року у натуральних одиницях;
Зк – запаси продукції на складі на кінець планового року у натуральних одиницях.
Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.
Найважливішим показником виробничої програми є товарна продукція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:
Де ТП – товарна продукція; ГП – готова продукція;
Н – напівфабрикати, які поставляються на сторону;
Пп. х – послуги промислового характеру;
Тн. с – товари народного споживання;
Рк. б – роботи з капітального будівництва, які виконуються власниками;
Пд. г – продукція допоміжних господарств, призначена для реалізації “на сторону”;
Рс. к.- середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами.
Товарна продукція оцінюється в діючих оптових цінах, по собівартості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутрізаводського планування).
Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності:
Де ВП – валова продукція;
НЗВп – вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду;
НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду;
Іп – вартість інструменту для власних потреб на початок планового періоду;
Ік – вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду.
Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу підприємства.
Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою:
Де ВО – валовий оборот підприємства;
ВЗО – внутрішньозаводський оборот підприємства.
Валовий оборот підприємства – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.
Внутрішньозаводський оборот – це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині його для подальшої переробки.
Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, за собівартістю та в нормо-годинах. За показником валової продукції визначається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об’єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріальні витрати й амортизація), що призводить до повторного розрахунку.
Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі:
Де НЗВ – величина незавершеного виробництва;
Кв – кількість виробів;
С – собівартість одного виробу;
Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу;
Кн. в – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу;
Д – кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розраховується:
Де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу;
С – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат;
Со – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції;
Сі – поточні витрати на виготовлення продукції.
Незавершене виробництво – це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться в процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо.
Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію:
Де РП – реалізована продукція;
Злп – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду;
Злк – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду;
ВЗлп – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав на початок планового року;
ЗЗлк – залишки продукції на відповідальному зберіганні у покупців на кінець планового року.
Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить. Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації – також за собівартістю. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він мас особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах).
Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції.
Обсяг чистої продукції підприємства обчислюють за формулою
Де ЧП – чиста продукція підприємства;
Мв – матеріальні витрати на виробництво продукції;
А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.
Отже, чиста продукція – це вартість, створена на підприємстві, або додана вартість.
Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.
Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно чиста продукція:
Де А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.
Отже, на відміну від чистої продукції, умовно чиста продукція включає амортизаційні відрахування.
Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники:
– нормативна вартість обробки;
– нормативна заробітна платня;
– нормативна чиста продукція.
Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду.
Аналіз виробничої програми проводиться за динамікою обсягу випуску продукції, за номенклатурою й асортиментом, ритмічністю роботи підприємства, якістю продукції, резервах росту виробництва.
Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед виїдена ведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції. За динамікою обсягу випуску продукції аналіз здійснюється так:
Де ОВф – фактичний обсяг випуску продукції;
ОВп – плановий обсяг випуску продукції.
Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції:
Де ОРф – фактичний обсяг реалізації продукції;
ОРп – плановий обсяг реалізації продукції.
Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться зіставленням їх фактичних і планових величин.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)