Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Дисконтна політика
Дисконтна політика, яка в основному передбачає зміни у дисконтній ставці, впливає на пропозицію грошей через впливи на обсяг отриманих дисконтних позичок і грошову масу. Зростання обсягу дисконтних позичок збільшує грошову масу і розширює пропозицію грошей, в той час як падіння обсягу дисконтних позичок зменшує грошову масу і звужує пропозицію грошей. Служба ФРС, через яку здійснюються дисконтні позички банкам, називається дисконтним віконцем. Як і в випадку операцій на відкритому ринку, вплив ФРС на обсяг дисконтних позичок найлегше зрозуміти, розглядаючи, як працює дисконтне віконце.
Операції дисконтного віконця
ФРС може впливати на обсяг дисконтних позичок двома шляхами: впливаючи на ціну позички (облікову ставку) або впливаючи на кількість позичок через управління дисконтним віконцем 1.
Механізм, через який дисконтна ставка ФРС впливає на обсяг дисконтних позичок, простий. Вища дисконтна ставка підвищує вартість отримання позички у ФРС, тому банки менше позичатимуть біля віконця; нижча облікова ставка робить дисконтні позички привабливішими для банків, і обсяг позичок зростає.
Щоб дослідити, як ФРС впливає на кількість дисконтних позичок, керуючи дисконтним віконцем, нам доведеться ретельно з’ясувати той спосіб, з допомогою якого ці позички здійснюються.
Дисконтні позички ФРС банкам бувають трьох видів: вирівнюваний кредит, сезонний кредит та пролонгований кредит. Вирівнювані кредитні позички призначаються для використання банками, щоб допомогти їм впоратися з короткостроковими проблемами ліквідності Вирівнюваний кредит, який можна отримати і по телефону, більшістю банків повертається досить швидко, до кінця наступного ділового дня. Сезонний кредит надається з метою задоволення тимчасових потреб в ресурсах певної кількості банків у періоди відпусток та сільськогосподарських робіт. Ці потреби мають сезонний характер. Пролонгований кредит надається банкам, що відчувають серйозні проблеми з ліквідністю внаслідок відпливу депозитів. Очікують, що цей кредит не буде швидко повернений. Банкам, які отримують кредит цього типу, доводиться подавати на розгляд прохання, що мотивує потребу у пролонгованому кредиті, і план відновлення ліквідності даного банку. Найважливішим прикладом пролонгованого кредиту банку є позичка ФРС у 1984 p. “Continental Illinois”, що перевищувала 5 млрд. дол.
ФРС керує дисконтним віконцем у декілька способів, щоб не допускати неправильного використання власних кредитних ресурсів та обмежити позички цього виду. В останні роки, як видно із графіка 19.1,
Графік 19.1. Ринкові проценті ставки і дисконтна ставка: 1970-1990.
Дисконтна ставка була часто нижчою за ринкові процентні ставки, тому існує велика спокуса для банків отримувати позички від ФРС під низьку дисконтну ставку і використовувати ці суми для надання кредитів або купівлі цінних паперів за вищими процентними ставками. (Графік 16.3 з розділу 16 показує, що обсяг дисконтних позичок різко зростає, коли дисконтна ставка падає нижче ринкових процентних ставок). Банки не мають права отримувати прибутки з дисконтних позик, і ФРС намагається запобігти цьому шляхом встановлення правил для індивідуальних банків, що обмежують частоту отримання ними дисконтних позичок. Якщо банк приходить до дисконтного віконця надто часто, то ФРС надалі відмовлятиме йому в позичці Річ у тім, що підхід до дисконтного віконця є привілеєм, а не правом.
Банк стикається із трьома видами витрат, коли бере у позичку біля дисконтного віконця: 1) витрати на оплату процентів, що визначаються обліковою ставкою; 2) витрати, що пов’язані з переговорами з ФРС про платоспроможність банку, коли він позичає біля дисконтного віконця; 3) втрати, що ймовірно матимуть місце в майбутньому (банку відмовлять у позичці) через надто часті відвідини дисконтного віконця. Встановлення ФРС правил дисконтного віконця частіше стосується “моральної спонуки”, хоча це знаряддя монетарної політики має мало спільного з моральністю.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)