Економічний аналіз торговельної діяльності – Гринів Б. В. – 2.8. Особливості аналізу товарообороту оптового торговельного підприємства
Оптова торгівля товарами народного споживання – це форма організації товарного обігу, що забезпечує економічні зв’язки між підприємствами виробниками і роздрібною торгівлею. Вона покликана зблизити виробництво і споживання товарів як у часі, так і просторі. Як незалежний комерційний посередник, оптова ланка торгівлі відіграє важливу роль у забезпеченні збалансованості внутрішнього ринку країни.
Суб’єктами господарської діяльності в оптовій торгівлі товарами народного споживання є самостійні оптові підприємства (оптові бази, торгові будинки, оптові магазини, магазини-склади, дилерські фірми, дистрибютори, комерційно-посередницькі фірми). Оптову торгівлю товарами народного споживання здійснюють також окремі підприємства роздрібної торгівлі, промислові, транспортно-експедиційні підприємства та інші суб’єкти господарювання. Активно розвивається мережа оптових ринків і дрібнооптова торгівля, яку здійснюють середні й малі підприємства різних організаційно-правових форм.
Організаторами оптового обороту виступають товарні біржі, оптові аукціони, оптові ярмарки і виставки. В оптовій торгівлі діють також інформаційно-посередницькі структури, такі як агенти зі збуту, комісіонери, торгові агенти, оптовики-консигнанти, брокери й ін., які практично не здійснюють виробничих чи торговельних функцій, а лише надають клієнтам посередницькі послуги, за що отримують комісійні.
Основною ланкою оптової торгівлі є оптові бази з повним циклом обслуговування, що торгують товарами широкого або вузького асортименту. Головними функціями оптових баз є закупівлі і складування товарів, формування товарного асортименту, розбивка великих партій товарів на дрібні, їх збут, надання транспортно-експедиційних і посередницьких послуг клієнтам.
Основним показником, який характеризує обсяг діяльності оптового торговельного підприємства, є оптовий товарооборот. Однак в умовах ринкових перетворень і зростання конкуренції значна частина оптових баз з метою виживання створила свою роздрібну торговельну мережу. Тому серед показників діяльності таких підприємств, крім оптового товарообороту, є і показник роздрібного товарообороту власної мережі магазинів, а також сукупний (валовий) товарооборот. Останній розраховують як суму оптового й роздрібного товарообороту підприємства.
За визначенням Держкомстату України оптовий товарооборот – це перепродаж товарів без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для їх використання або наступного продажу як в Україні, так і на експорт. Звичайними для торгівлі операціями є фа-сування, сортування, пакування, розділення, перемішування і т. ін.
За напрямами реалізації розрізняють:
O оптовий продаж товарів підприємствам роздрібної торгівлі і ресторанного господарства, промисловим та іншим підприємствам;
O продаж іншим оптовим посередникам;
O продаж за межі держави (експортні операції).
Відпуск оптовою базою товарів у магазини власної роздрібної мережі до оптового продажу не належить. Обов’язковою ознакою оптової торговельної операції є наявність рахунку-фактури.
Залежно від організації товаропросування оптовий товарооборот поділяється на складський і транзитний. Останній здійснюється повз склади оптової бази. Водночас він передбачає обов’язкову участь оптового підприємства у розрахунках за товари.
Співвідношення складського і транзитного товарообороту на кожному підприємстві оптової торгівлі залежить від профілю його діяльності, асортименту товарів, стану матеріально-технічної бази та інших особливостей. Можливості використання транзитного обороту обмежуються нормами відвантаження і потребами в товарах у підприємств роздрібної торгівлі. На цю обставину необхідно зважати, оцінюючи участь транзитного обороту в оптовому товарообороті підприємства.
Методика аналізу оптового товарообороту має багато спільного з методикою аналізу роздрібного товарообороту. Однак підхід до оцінки окремих показників тут дещо інший. Особливості методики аналізу оптового товарообороту випливають із специфічних завдань оптової торгівлі товарами народного споживання, яка відіграє допоміжну роль відносно роздрібної торгівлі.
Перед економічним аналізом оптового товарообороту стоять такі основні завдання:
Вивчення динаміки оптового товарообороту для виявлення тенденцій і закономірностей його зміни як за загальним обсягом, так і за формами руху товарів, напрямами їх збуту, покупцями;
Оцінка відхилень товарообороту від індикативно-планових показників за загальним його обсягом, видами обороту, групами товарів та виявлення впливу факторів на ці відхилення;
Вивчення надходження товарів від постачальників і його відповідності договірним умовам за кількістю, асортиментом, якістю і термінами постачання;
Дослідження стану товарних запасів і їх відповідності потребам розвитку товарообороту;
Оцінка виконання договірних зобов’язань з відвантаження товарів покупцям за кількістю, асортиментом і термінами відвантаження;
Виявлення внутрішніх резервів вдосконалення роботи оптового торговельного підприємства й збільшення обсягу товарообороту.
Для аналізу оптового товарообороту використовують планову документацію, статистичну, фінансову і оперативну звітність, дані поточного бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного обліку руху товарів на складах), дані оперативного обліку виконання договорів на постачання товарів, матеріали вибіркових обстежень та ін.
Дані про фактичний обсяг оптового товарообороту наводяться у статистичній звітності “Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі” (форма № 1-опт). Вона складається суб’єктами господарювання, основним видом діяльності яких є оптова торгівля, щоквартально, наростанням підсумку з початку року. Крім оптового товарообороту, у першому розділі цієї форми статзвітності показується роздрібний товарооборот, оборот від посередницької діяльності, а також оборот від інших видів діяльності як складники загального обороту оптового торговельного підприємства без ПДВ і акцизу.
Для аналізу асортиментної структури оптового обороту використовують другий розділ форми № 1-опт, де у вартісному і натуральному виразі наводиться оптовий продаж за групами товарів з виокремленням продажу підприємствам оптової торгівлі, а також показуються запаси товарів на кінець звітного періоду. У третьому розділі річного статзвіту форми 1-опт наводяться дані про фактичний обсяг оптового товарообороту за кварталами звітного року.
Як уже зазначалося, оптові торговельні операції здійснюють і деякі підприємства роздрібної торгівлі зі своїх розподільчих складів. Фактична сума їх оптового товарообороту наводиться у першому розділі квартальної і річної статзвітності форми 3-торг “Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства”.
Розглянуті джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу оптового товарообороту. Тоді як його оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку. Для проведення прогнозного аналізу оптового товарообороту залучають матеріали маркетингових досліджень, інформацію про альтернативні джерела надходження товарів, стан логістичних функцій оптового торговельного підприємства та ін.
Аналіз оптового товарообороту здійснюють у такій же послідовності, як і роздрібного. Спочатку аналізують оптовий продаж товарів за загальним обсягом і асортиментом з виокремленням складського і транзитного оборотів. Потім аналізують товарні запаси на початок і кінець звітного періоду, надходження товарів. Так само як у роздрібній торгівлі, розраховують показники виконання плану, динаміки і структури оптового товарообороту. Однак в оптовій торгівлі, на відміну від роздрібної, ведеться кількісно-сумовий облік руху товарів у місцях їх зберігання. Це дає можливість аналізувати оптовий продаж і запаси окремих товарів і товарних груп не тільки у вартісних, але й натуральних показниках.
Аналіз динамічних рядів оптового товарообороту проводиться з використанням математико-статистичних методів аналогічно, як і роздрібного товарообороту. При цьому найчастіше застосовують метод аналітичного вирівнювання, розглянутий у §2.2. Результати такого аналізу дозволяють визначити основну тенденцію розвитку оптового товарообороту підприємства за ряд років і на її основі методом екстраполяції прогнозувати обсяг продажу товарів на наступні роки.
Для аналізу виконання плану товарообороту оптової бази за загальним його обсягом і видами обороту за квартал, півріччя, 9 місяців і рік складають аналітичну таблицю наступної форми (табл. 2.16).
Таблиця 2.16
ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ТОВАРООБОРОТУ МІЖРАЙОННОЮ ОПТОВОЮ БАЗОЮ ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ У ЗВІТНОМУ РОЦІ
(тис. грн)
Показники | Фактично у попередньому році | Звітний рік | Звітний рік у % до попереднього | ||||||
Сума | Питома вага, % | За планом | Фактично | % Виконання плану | |||||
Сума | Питома вага, % | У діючих цінах | У порівнянних цінах | Питома вага, % | |||||
1 .Оптовий товарооборот всього | 2730,6 | 100/80,7 | 3000,1 | 100/79,6 | 3281,2 | 2858,2 | 100/81,7 | 109,4 | 104,7 |
У тому числі: 1.1. Складський товарооборот | 2468,5 | 90,4 | 2661,0 | 88,7 | 2930,1 | 2552,4 | 89,3 | 110,1 | 103,4 |
1.2. Транзитний оборот | 262,1 | 9,6 | 339,0 | 11,3 | 351,1 | 305,8 | 10,7 | 103,6 | 116,7 |
2. Роздрібний товарооборот власної торговельної мережі | 654,7 | 19,3 | 770,0 | 20,4 | 737,1 | 643,7 | 18,3 | 95,7 | 98,3 |
3. Валовий товарооборот (ряд. 1 + ряд. 2) | 3385,3 | 100,0 | 3770,0 | 100,0 | 4018,3 | 3501,9 | 100,0 | 106,6 | 103,4 |
4. Продано оптом продтоварів | 1414,5 | 51,8 | 1560,0 | 52,0 | 1749,3 | 1523,8 | 53,3 | 112,1 | 107,7 |
5. Продано оптом непрод-товарів | 1316,1 | 48,2 | 1440 | 48,0 | 1531,9 | 1334,4 | 46,7 | 106,4 | 101,4 |
Дані цієї таблиці позитивно характеризують розвиток оптового товарообороту міжрайбази облспоживспілки. У звітному році план оптового товарообороту підприємство виконало на 109,4 %. Обсяг оптового товарообороту, перерахованого у порівнянні ціни (3281,2 : 1,148), зріс до попереднього року на 4,7 %. Перевиконані планові завдання й забезпечена позитивна динаміка оптово-складського і транзитного оборотів, а також оборотів з оптового продажу продовольчих і непродовольчих товарів.
У звітному році темп зростання транзитного обороту міжрайба-зи був вищим від складського, що зумовило збільшення його частки у загальному обсязі оптового товаробороту з 9,6 % до 10,7 %. Це свідчить про деяку активізацію оптово-транзитних операцій.
Частка продовольчих товарів у загальному обсязі оптового товарообороту у звітному році зросла порівняно з попереднім роком на 1,5 % і відповідно знизилась частка непродовольчих товарів. Такі зміни у структурі товарообороту є характерними для підприємств як оптової, так і роздрібної торгівлі у періоди загальних економічних криз, коли попит на непродовольчі товари знижується.
Необхідно також зауважити зростання у звітному році частки оптового обороту у валовому товароообороті міжрайбази, що було зумовлене негативною динамікою фізичного обсягу роздрібного товарообороту магазинів власної мережі. Очевидно, що такі результати роботи роздрібної мережі міжрайбази заслуговують негативної оцінки. Однак загалом збільшення у валовому товарообороті оптового підприємства частки обороту від основного виду діяльності явище позитивне.
Поглиблюючи аналіз оптового товарообороту, вивчають виконання планових завдань складами оптової бази. Для цього використовують аналітичну таблицю такої самої форми, як і для аналізу виконання плану товарообороту магазинами та іншими підрозділами самостійного підприємства роздрібної торгівлі (табл. 2.5). її складають за підсумками першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року. Значну увагу приділяють аналізу ритмічності виконання завдань з оптово-складського обороту кожним із складів оптового підприємства. Для цього розраховують коефіцієнти ритмічності виконання плану товарообороту за методикою, розглянутою у §2.3. Це дає можливість оцінити результативність роботи складів та їх роль у забезпеченні динамічного розвитку загального обсягу складського обороту оптового підприємства.
Деякі особливості має аналіз асортиментної структури оптового товарообороту. Він покликаний виявити: рівномірність виконання плану оптового товарообороту за товарними групами; за рахунок яких товарів досягнуто перевиконання плану і за якими він невиконаний; дотримання установлених схем завезення товарів: невикористані резерви збільшення обсягів товаропостачання та задоволення потреб клієнтів.
Для виявлення можливостей збільшення обсягів оптового товарообороту аналізують виконання договорів постачання товарів окремим покупцям за видами товарів, термінами їх постачання, способами відвантаження; вивчають заявлені претензії, вишукують напрями вдосконалення логістичних функцій на оптовому торговельному підприємстві.
На багатьох оптових базах досягнуто високого рівня автоматизації оптово-складських операцій, диспетчеризації і експедирування, обліку і контролю товарних та розрахункових операцій, що дає можливість щоденно отримувати й аналізувати інформацію про надходження, відвантаження і запаси товарів, про виконання договорів постачання, стан розрахунків за товари.
Під час аналізу оптового товарообороту значну увагу приділяють раціоналізації схем завезення товарів, розвитку централізованої їх доставки і особливо тим клієнтам, які знаходяться порівняно недалеко від оптової бази. Розрахунок оптимальних параметрів організації постачання товарів з оптових баз в магазини та іншим клієнтам є одним з основних завдань менеджменту підприємства оптової торгівлі.
Для кількісної оцінки ролі оптової бази в організації товаропостачання відомчої торговельної мережі споживчої кооперації використовується коефіцієнт складської ланковості товаропросування. Його розраховують як відношення оптово-складського товарообороту до роздрібного обороту торговельної мережі, яку обслуговує оптова база. Однак за умов конкуренції, коли оптові бази споживчої кооперації перестали бути основними постачальниками товарів у відомчу роздрібну мережу, цей показник не часто використовується в аналітичних розрахунках.
Для оцінки ролі оптової бази в організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі складають аналітичну таблицю (табл. 2.17).
Дані таблиці показують, що у звітному році порівняно з попереднім частка оптово-складського товарообороту міжрайонної оптової бази у роздрібному обороті обслуговуваних торговельних підприємств знизилася з 28,3 % до 26,7 %. Тоді як частка централізованої доставки товарів в оптово-складському обороті міжрайбази за цей же період зросла з 37,1 % до 41,5 %, а частка магазинів у районі діяльності оптової бази, охоплених централізованою доставкою товарів збільшилась з 38,4 % до 45,1 %. Це свідчить про хоч і не дуже значні але позитивні зміни у розвитку централізованої доставки товарів з оптової бази у роздрібну мережу, що перебувають у районі її діяльності. Однак це не завадило зниженню показника складської ланковості товаропросування в зоні діяльності міжрайбази.
Таблиця 2.17
УЧАСТЬ МІЖРАЙОННОЇ ОПТОВОЇ БАЗИ ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ У ЗВІТНОМУ РОЦІ
Показники | Фактично за рік | ||
Попередній | Звітний | Зміна показників (+, -) | |
Роздрібний товарооборот споживчих товариств та інших підприємств, які обслуговує оптова база, тис. грн | 8722,6 | 10974,1 | +2251,5 |
Оптово-складський товарооборот оптової бази, тис. грн | 2468,5 | 2930,1 | +461,6 |
Частка оптово-складського обороту бази у роздрібному товарообороті обслуговуваних підприємств, % | 28,3 | 26,7 | -1,6 |
Обсяг централізованої доставки товарів, тис. грн | 915,8 | 1216,0 | +300,2 |
Частка централізованої доставки в оптово-складському обороті, % | 37,1 | 41,5 | +4,4 |
Кількість магазинів у зоні діяльності оптової бази, од. | 138 | 142 | +4,0 |
З них кількість магазинів, у які товари доставляються централізовано, од. | 53 | 64 | +11,0 |
Частка магазинів, охоплених централізованою доставкою товарів, % | 38,4 | 45,1 | +6,7 |
Оптовий товарооборот, як і роздрібний, аналізують у тісному зв’язку з вивченням товарних запасів. Це вивчення проводиться з метою систематичного контролю та оцінки відповідності запасів товарів плановим показникам розвитку оптового товарообороту підприємства. Якщо оптова база має власну роздрібну мережу, аналіз товарних запасів проводять окремо в оптовій і роздрібній ланках. За наявності на складах запасів товарів сезонного зберігання чи цільового призначення їх аналізують окремо від товарних запасів поточного зберігання. Дані кількісно-сумового обліку товарів дають можливість аналізувати запаси товарів на оптових складах за окремими їх видами у вартісних і натуральних показниках.
Аналітичні процедури методики аналізу товарних запасів на оптовому торговельному підприємстві значних відмінностей не мають. Є тільки деякі особливості розрахунку показників стану товарних запасів поточного зберігання у днях на певну дату, тривалості одного обороту середніх товарних запасів у днях, коефіцієнта оборотності товарів за звітний період у разах. Для розрахунку цих показників беруть не весь оптовий товарооборот торговельного підприємства, а тільки оптово-складський разом з дрібнооптовим оборотом.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)