Економічний аналіз торговельної діяльності – Гринів Б. В. – 2.6. Аналіз сезонності роздрібної реалізації товарів
Одним із завдань економічного аналізу роздрібного товарообороту є вивчення його сезонності. Під сезонністю розуміють стійку закономірність внутрішньорічної динаміки реалізації окремих груп товарів. Для різних товарів інтенсивність сезонних коливань товарообороту і їх характер можуть суттєво відрізнятись.
Причини сезонних коливань товарообороту пов’язані головним чином із особливостями пропозиції товарів і попиту покупців у різні періоди року. Що стосується сезонності пропозиції, то вона зумовлена сезонністю виробництва окремих товарів і в першу чергу сільськогосподарських продуктів.
В той же час сезонні коливання попиту на товари відбуваються під впливом наступних груп факторів: сезонних змін грошових доходів населення; змін потреб населення у товарах в залежності від кліматичних умов різних пір року; соціально-побутових факторів.
Яскраво виражену сезонність мають грошові доходи сільського населення, що обумовлено сезонністю сільськогосподарського виробництва. Із соціально-побутових факторів значний вплив на попит мають різноманітні свята. Відомо, що в передсвяткові дні попит на товари зростає. Сезонні коливання роздрібного товарообороту пов’язані також із сезонними змінами в структурі попиту, сезонними міграціями населення.
За умов конкуренції в діяльності торговельних підприємств спостерігається тенденція до найбільш повного врахування сезонних особливостей попиту населення з метою задоволення потреб покупців і росту товарообороту.
В галузі пропозиції, особливо продовольчих товарів, спостерігається тенденція до подолання впливу сезонних факторів і ослаблення пов’язаних з ними коливань товарообороту. Це досягається шляхом подолання сезонності виробництва, розвитку імпорту, створення запасів товарів, вдосконалення технології їх зберігання.
Отже, якщо сезонні коливання в реалізації продовольчих товарів можуть бути зведені до мінімуму, то по непродовольчих товарах вони зростатимуть.
Сезонні коливання товарообороту, як правило, негативно впливають на такі показники господарської діяльності торговельних підприємств як продуктивність праці, ефективність використання матеріально-технічної бази, якість обслуговування покупців, витрати на зберігання сезонних товарів, природні втрати. Для ослаблення цих негативних впливів торговельні підприємства повинні більш широко застосовувати сезонну диференціацію торгових націнок (знижок) на деякі товари, що в певній мірі впливає на регулювання попиту і пропозиції, проводити сезонний розпродаж товарів.
В процесі аналізу внутрішньорічної динаміки товарообороту необхідно виявити закономірність відхилень показників по окремих місяцях від середньорічних або вирівняних показників. При цьому в розрахунок прийнято брати дані не менше як за три роки.
Існують різноманітні статистичні методи вивчення сезонності в динамічних рядах: простої середньої, відносних чисел, аналітичного вирівнювання, ковзної середньої і ін. Для виявлення сезонних коливань товарообороту, коли в рядах динаміки немає яскраво виражених тенденцій росту чи зниження, а внутрішньорічні коливання протягом всього періоду відбуваються навкруг якогось відносно постійного рівня, використовують методи простої середньої або відносних чисел. Вони не вимагають попередньої обробки даних.
Розглянемо на прикладі аналіз сезонності товарообороту методом простої середньої. В табл. 2.15 наведені дані про реалізацію споживчим товариством взуття за три роки.
Таблиця 2.15
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ СЕЗОННОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЗУТТЯ СПОСОБОМ ПРОСТОЇ СЕРЕДНЬОЇ
Місяці | Товарооборот у порівнянних цінах, тис. грн | Сезонна хвиля (індекси се-зоннос-ті), % | ||||
Перший рік | Другий рік | Третій (звітний) рік | Сума за три роки | Багаторічна середня одного місяця | ||
Січень | 0,29 | 0,32 | 0,27 | 0,88 | 0,293 | 88,0 |
Лютий | 0,31 | 0,34 | 0,29 | 0,94 | 0,313 | 94,0 |
Березень | 0,37 | 0,39 | 0,35 | 1,11 | 0,370 | 111,1 |
Квітень | 0,32 | 0,36 | 0,33 | 1,01 | 0,337 | 101,2 |
Травень | 0,32 | 0,35 | 0,29 | 0,96 | 0,320 | 96,1 |
Червень | 0,33 | 0,35 | 0,30 | 0,98 | 0,327 | 98,2 |
Липень | 0,34 | 0,37 | 0,31 | 1,02 | 0,340 | 102,1 |
Серпень | 0,35 | 0,39 | 0,31 | 1,05 | 0,350 | 105,1 |
Вересень | 0,33 | 0,36 | 0,32 | 1,01 | 0,337 | 101,2 |
Жовтень | 0,36 | 0,37 | 0,33 | 1,06 | 0,353 | 106,0 |
Листопад | 0,33 | 0,36 | 0,30 | 0,99 | 0,330 | 99,1 |
Грудень | 0,35 | 0,35 | 0,28 | 0,98 | 0,327 | 98,2 |
За рік | 4,00 | 4,32 | 3,68 | 11,99 | 0,333 | 100,0 |
– | І У І | І У2 | І У3 | Е2> | У -11У 12 o 3 | І – І У |
Із даних табл. 2.15 видно, що річні рівні товарообороту в динамічному ряді не мають ясно вираженої тенденції росту чи зниження, що свідчить про можливість застосування методу простої середньої для аналізу сезонності реалізації взуття. Використовуючи цей метод, сезонну хвилю, яку характеризують індекси сезонності (іС), визначають за формулою:
ІС – й – 100, (2.11)
У
Де у, – середній рівень обороту окремого місяця за 3-5 років;
У – середньомісячний товарооборот за весь період, що аналізується, прийнятий за 100 %.
Для знаходження середнього рівня обороту кожного місяця (уІ)
Дані за місяць додають за три роки і ділять на кількість років (в даному випадку на 3). Загальний середньомісячний товарооборот за три роки (У ) розраховано діленням товарообороту за весь період на
Загальну кількість місяців у ньому (У – .) Індекси сезонності
Визначені як відношення цих показників за кожен місяць у відсотках. Так, в нашому прикладі значення індексу сезонності реалізації взуття за січень становить:
0 293
ЇС = —100 – 88,0%.
0,333
Сезонна хвиля товарообороту із табл. 2.15 показана на рис. 2.4.
Вона свідчить, що вище від середнього рівня спостерігається реалізація взуття в березні і квітні (весняний підйом) і з серпня по жовтень (осінній підйом). Найбільший спад товарообороту мав місце в грудні-січні, а також у травні.
Використання середньої за декілька років дає можливість нейтралізувати вплив випадкових коливань товарообороту в кожному окремому році. Для знаходження індексів сезонності в нашому прикладі можна також використати метод відносних чисел, який є різновидом методу простої середньої і має ті самі застереження відносно умов застосування. Разом з тим метод відносних чисел вимагає дещо складніших розрахунків порівняно з методом простої середньої. Однак це не приводить до більш точних результатів, що і є причиною нечастого його використання в аналізі сезонності товарообороту.
Якщо в динамічних рядах проглядається чітко виражена тенденція росту чи зниження, необхідно спочатку виключити вплив факторів, які визначають поступальну динаміку товарообороту, а потім проводити аналіз сезонності. Для цього використовують уже розглянуті в §2.2 методи аналітичного вирівнювання, ковзної середньої.
Так, за допомогою методу аналітичного вирівнювання емпіричний ряд динаміки товарообороту замінюють умовним (теоретичним), розрахованим на основі певної лінії, яка відображає тенденцію динамічного ряду. Цим елімінують вплив поступальної тенденції розвитку товарообороту на сезонні коливання. Потім знаходять процентне відношення членів динамічного ряду до вирівняного їх рівня. Показники сезонної хвилі товарообороту визначають як середні значення із цих процентних відношень по місяцях.
Виявлені на основі такого аналізу загальні закономірності внутрішньорічних коливань товарообороту дозволяють більш обгрунтовано планувати товарооборот і його товарне забезпечення по місяцях і кварталах. Аналіз відхилень сезонних коливань товарообороту у звітному році від стійкої тенденції зміни товарообороту протягом попередніх років і виявлення причин цих відхилень сприяють пошуку резервів покращення організації торгівлі.
Слід також зауважити, що ритм сезонних коливань товарообороту не залишається постійним. З часом змінюється розмах сезонних хвиль, можуть зміщуватись періоди сезонних коливань. Тому індекси сезонності необхідно періодично перевіряти і уточнювати, використовуючи нові дані про внутрішньорічну динаміку товарообороту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)