Економічний аналіз торговельної діяльності – Гринів Б. В. – 3.5. Аналіз оборотності товарів
В торгівлі постійно відбувається реалізація товарів і поповнення товарних запасів. Чим швидше здійснюється цей процес, тим менше оборотного капіталу потрібно для його здійснення, тим нижчі витрати обігу. Тому швидкість обертання товарів являється важливим параметром ефективності торговельної діяльності.
Для характеристики оборотності товарів використовують два показники:
– час обертання товарів у днях;
– швидкість обертання товарів у разах.
Ці показники розраховують за наступними формулами:
Де Т – тривалість одного обороту в днях;
К – коефіцієнт оборотності товарів у звітному періоді в разах;
З – середні товарні запаси; Д – кількість днів в періоді; О – товарооборот.
Середньомісячні залишки товарів визначають способом простої середньої за сумою запасів на початок і кінець місяця, поділеною на два. Середньоквартальні і середньорічні запаси розраховують за формулою середньої хронологічної:
Де 3″ – величина запасів на кінець и-го періоду.
Для визначення середньоквартальних запасів використовують дані на чотири місячні дати. Середньорічні визначають за 13 місячними, або 5 квартальними залишками товарів. Чим більша кількість складових використовується для визначення середніх запасів, тим точнішим є розрахунок показників оборотності товарів.
Кількість днів в періодах умовно приймається для місяця – 30, кварталу – 90, року – 360, незалежно від фактичної кількості календарних днів у них.
Показник часу обертання товарів в днях виражає час, за який обернувся середній товарний запас. Тоді як швидкість обертання товарів у разах показує, скільки разів обернувся середній товарний запас за відповідний період.
Ці показники характеризують оборотність товарів в двох аспектах за один і той же період. Тому між ними є взаємозв’язок, який виражається формулами:
Знаючи значення одного показника оборотності товарів, за цими формулами можна розрахувати другий.
В процесі аналізу використовують не тільки фактичні показники оборотності, розраховані за звітний чи попередні до нього періоди (роки, квартали), але і планові показники. Планова оборотність товарів визначається поквартально. Нормативами оборотності служать розраховані по кварталах нормативи запасів в днях. Якщо аналізують дані за рік, то для знаходження планових середньорічних запасів беруть нормативи товарних запасів чотирьох кварталів у сумі і ділять на чотири. Для знаходження планової оборотності товарів у звітному році нормативні середньорічні запаси ділять на плановий одноденний товарооборот цього періоду.
Слід звернути увагу на принципову відмінність змісту показників “оборотність товарів” і “стан товарних запасів у днях до обороту”. Хоч обидва вони виражаються в днях, однак, оборотність товарів розраховується за період і показує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарних запасів, тоді як запаси товарів у днях розраховуються на конкретну дату і показують рівень забезпеченості товарообороту запасами, або на скільки днів торгівлі вистачить цих запасів.
Аналіз оборотності товарів проводять в цілому по роздрібній торгівлі системи райспоживспілки, споживчого товариства чи іншого підприємства, а також у розрізі товарних груп. Під час аналізу фактичні показники оборотності товарів порівнюють з плановими і базисними показниками. Знаходять відхилення і визначають, чим обумовлені ці відхилення, тобто розраховують вплив факторів на зміну оборотності товарів.
Відхилення фактичного часу обертання товарів в днях від планового із знаком “мінус” означає прискорення оборотності, адже зменшується тривалість перебування товарів у стані товарних запасів. І навпаки, відхилення цього показника із знаком “плюс” свідчить про сповільнення оборотності.
Розрахунок оборотності товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства показано в табл. 3.6.
Дані табл. 3.6 показують, що тривалість обертання товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства у звітному році становила 56,1 дня при плані 59,1 дня. Тобто оборотність товарів прискорилась на 3 дні (56,1 59,1). Однак по непродовольчих товарах вона сповільнилась на 0,2 дня, а по продовольчих прискорилась на 1,7 дня. Щоб вияснити причини цих відхилень необхідно вивчити вплив факторів на зміну показників оборотності товарів.
Таблиця 3.6
ОБОРОТНІСТЬ ТОВАРІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ
Товарні групи | Товарооборот, тис. грн | Середньорічні товарні запаси, тис. грн | Оборотність товарів у днях | |||||
За планом | Фактично | За планом | Фактично | За планом | Фактично | Відхилення від плану | ||
Прискорення /-/ | Спові-льнен- Ня /+/ | |||||||
Продово- Льчі товари | 313,7 | 333,2 | 29,6 | 29,7 | 34,0 | 32,3 | -1,7 | – |
Непродо- | 144,3 | 136,7 | 45,4 | 43,2 | 113,5 | 113,7 | – | +0,2 |
Вольчі то- Вари | ||||||||
Всього | 458,0 | 469,9 | 75,0 | 72,9 | 59,1 | 56,1 | -3,0 | – |
Швидкість обертання товарів у днях загалом по торговельному підприємству формується під впливом двох комплексних факторів:
– зміни структури товарообороту;
– оборотності окремих товарів і товарних груп.
Швидкість обертання окремих товарів суттєво відрізняється. Тому збільшення в товарообороті частки товарів з вищим рівнем оборотності за інших однакових умов позитивно впливає на загальний показник оборотності товарів. І навпаки, зростання в обороті частки товарів, термін реалізації яких більший, веде до сповільнення оборотності.
Оборотність продовольчих товарів загалом значно вища, ніж непродовольчих. Тому збільшення частки продтоварів в товарообороті торговельного підприємства сприяє прискоренню оборотності, а непродовольчих – сповільненню.
У той же час оборотність окремих товарів і товарних груп залежить від впливу зміни обсягу товарообороту і середніх запасів цих товарів. Черговість впливу розглянутих факторів на оборотність товарів торговельного підприємства показана на рис. 3.3.
Враховуючи таку черговість факторів, методика розрахунку їх впливу на оборотність товарів включає два етапи. На першому етапі розраховують вплив на зміну оборотності товарів двох комплексних факторів – структури товарообороту і оборотності окремих
Товарів і товарних груп. На другому етапі аналізу визначають вплив на оборотність окремих груп товарів обсягу їх обороту і середніх запасів.
Рис. 3.3. Черговість впливу факторів на оборотність товарів
Слід також відмітити, що серед факторів, які впливають на структуру товарообороту, важливу роль відіграє структура товарних запасів. Вплив цього фактора вивчають в ході аналізу загального обсягу і структури товарообороту.
Щоб визначити вплив перших двох факторів на оборотність товарів по торговельному підприємству загалом, розраховують ско-риговане значення показника оборотності способом процентних чисел за формулою:
Тск = У І^ІІЦ (3.20)
Й 100
Де Тск – час обертання товарів у днях при плановому (базисному) обсязі товарообороту, планових (базисних) середніх товарних запасах і фактичній структурі товарообороту;
Ті0 – планова (базисна) оборотність товарів по /-тій товарній групі;
Сі1 – частка і-тої товарної групи у фактичному обсязі товарообороту;
П – кількість товарних груп.
Вплив факторів на відхилення показника оборотності товарів торговельного підприємства від планових чи базисних показників розраховують наступним чином:
ДТ(с) = Тск – То; (3.21)
ДТ(Т) = Т – Тск , (3.22)
Де ДТ(С) – вплив структури товарообороту;
ДТ(Т.) – вплив оборотності окремих товарів і товарних груп;
Т1 і Т0 – фактична і планова (базисна) тривалість одного обороту в днях.
Розрахунок впливу цих факторів на зміну показників оборотності товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства показаний у табл. 3.7.
Із таблиці видно, що плановий показник оборотності товарів, перерахований на фактичну структуру товарообороту роздрібної торгівлі споживчого товариства, становив 57,1 дня (5713,4 : 100).
На 2,4 % порівняно з планом збільшилась у товарообороті питома вага продовольчих товарів і відповідно зменшилась частка непродовольчих. Ці структурні зміни сприяли прискоренню оборотності товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства на 2 дні (57,1 – 59,1). Тоді як зміна оборотності окремих груп товарів – прискорення її по групі продовольчих товарів на 1,7 дня і сповільнення по непродовольчих на 0,2 дня – сприяли прискоренню оборотності всіх товарів на 1 день (56,1 – 57,1). Отже, обидва фактори мали позитивний вплив на зміну загального показника оборотності товарів.
Як уже відзначалось, швидкість обертання окремих товарів залежить від обсягу їх реалізації і величини середніх запасів. Перевиконання плану товарообороту позитивно впливає на оборотність товарів. Тоді як наявність наднормативних запасів призводить до сповільнення оборотності товарів, а заниження їх щодо нормативу сприяє прискоренню оборотності. Однак занижені товарні запаси можуть позитивно впливати на оборотність тільки тоді, якщо вони не впливають негативно на обсяг товарообороту. А це може бути за умови, якщо занижені запаси компенсувались покращенням постачання товарів за рахунок збільшення частоти їх завозу, забезпечення його ритмічності, виконання заявок магазинів не тільки за обсягом, але і асортиментом.
Якщо занижені товарні запаси утворились у зв’язку з недостатнім надходженням товарів, наявністю перебоїв у постачанні торговельної мережі, звуженням асортименту, то в даному випадку прискорення оборотності товарів за рахунок дії цього фактору не може розглядатись як позитивне явище.
Для вивчення впливу факторів на оборотність окремих товарів або товарних груп складають табл. 3.8.
Таблиця 3.7
РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ОБОРОТНІСТЬ ТОВАРІВ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК
Товарні групи | Структура товарообороту, % до підсумку | Оборотність товарів, дні | Процент-ні числа (гр.3 х гр.5) | Вплив факторів на зміну оборотності товарів у днях | |||||
За планом | Фактично | Відхилення | За планом | Фактично | Відхилення (- прискорення, + Сповільнення) | Структури обороту | Оборотності окремих товарних груп | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Продовольчі товари | 68,5 | 70,9 | +2,4 | 34,0 | 32,3 | -1,7 | 2410,6 | ||
Непродовольчі товари | 31,5 | 29,1 | -2,4 | 113,5 | 113,7 | +0,2 | 3302,8 | ||
Всього | 100,0 | 100,0 | – | 59,1 | 56,1 | -3,0 | 5713,4 | -2,0 | -1,0 |
Таблиця 3.8
РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ОБОРОТНІСТЬ ОКРЕМИХ ГРУП ТОВАРІВ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ
СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК
Товарні групи | Оборотність товарів, дні | |||||
За планом | При фактичних середніх запасах і плановому обороті | Фактично | Відхилення від плану | |||
Всього | В тому числі за рахунок зміни | |||||
Середніх товарних запасів (гр. 3 – Гр. 2) | Обсягу товарообороту (гр. 4 – гр. 3) | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Продовольчі товари | 34,0 | 34,1 | 32,3 | -1,7 | +0,1 | -1,8 |
Непродовольчі товари | 113,5 | 108,0 | 113,7 | +0,2 | -5,5 | +5,7 |
Всього | 59,1 | 57,4 | 56,1 | -3,0 | -1,7 | -1,3 |
Скориговану оборотність товарів при фактичних середньорічних запасах і плановому товарообороті (гр. 3 табл. 3.8) розраховано по кожній групі товарів за даними табл. 3.6.
Із розрахунку видно, що на прискорення оборотності продовольчих товарів позитивно вплинуло перевиконання плану товарообороту, а негативно вплинула – наявність наднормативних запасів. По непродовольчих товарах сповільнення оборотності товарів було допущено за рахунок значного недовиконання плану товарообороту. Тоді як заниження запасів щодо нормативу по цій групі товарів сприяло прискоренню оборотності. Однак цей вплив не можна оцінити позитивно, адже заниження запасів непродовольчих товарів щодо нормативу було однією з причин невиконання плану товарообороту по цій групі товарів у звітному році.
За такою ж методикою аналізують оборотність товарів в окремих магазинах. Однак тут не завжди є дані про обсяги товарообороту і запасів по групах товарів, що обмежує можливості аналізу.
Прискоренню оборотності товарів сприяють заходи, спрямовані на ріст обсягу товарообороту і нормалізацію товарних запасів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)