Економічний аналіз торговельної діяльності – Гринів Б. В. – 3.1. Система факторів формування роздрібного товарообороту
3.1. Система факторів формування роздрібного товарообороту
Одним з основних завдань аналізу роздрібного товарообороту є кількісне вимірювання, узагальнення і оцінка впливу факторів на його відхилення від прогнозованих, індикативно-планових, базисних показників чи інших орієнтирів. Факторний аналіз роздрібного товарообороту дає можливість виясняти причини змін, що в ньому відбулися, а також виявити потенційні можливості його подальшого зростання.
Обсяг роздрібного товарообороту торговельного підприємства, темпи його зростання залежать від цілого комплексу факторів, під впливом яких він формується. Ці фактори за їх змістом можна поділити на економічні, організаційно-технічні, соціальні і інші. З основних економічних факторів, які впливають на обсяг товарообороту торговельного підприємства, можна виділити зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні) фактори. їх ще називають незалежними і залежними від зусиль колективів підприємств.
До зовнішніх відносяться такі: стан платоспроможного попиту населення; зміни роздрібних цін на товари народного споживання і їх співвідношень; рівень конкуренції у районі діяльності торговельного підприємства; виконання постачальниками договорів, дотримання термінів постачання товарів.
У цій класифікації деякі сумніви можуть виникнути відносно змін роздрібних цін на товари, віднесених до незалежних факторів. За нових економічних умов ціни реалізації визначають торговельні підприємства самостійно. Однак роздрібні ціни в торговельній мережі об’єктивно залежать не стільки від політики ціноутворення на підприємствах, як від зовнішніх ринкових факторів, таких як ефективність суспільного виробництва і імпорту, рівень інфляції, конкуренція тощо. Тому приналежність цієї групи факторів до зовнішніх є обгрунтованою.
Внутрішні економічні фактори, які впливають на обсяг товарообороту торговельних підприємств, такі: забезпеченість товарами, що відповідають попиту; укомплектованість штатів та продуктивність праці; стан і ефективність використання матеріально-технічної бази.
До внутрішніх також відносяться фактори організаційно-технічного характеру: організаційно-технічний і технологічний рівень торговельної діяльності; дислокація торговельної мережі; стан менеджменту, маркетингу, рівень комерційної роботи.
Соціальними і іншими факторами, які впливають на товарооборот, є: чисельність, склад, соціальна структура, міграція населення; грошові доходи і заощадження, задоволення потреб за рахунок власного господарства; побутові особливості, традиції, мода, морально-психологічні і інші фактори.
Перераховані фактори за характером впливу на роздрібний товарооборот є зовнішніми незалежними від колективів торговельних підприємств. Однак вони впливають на нього опосередковано, через платоспроможний попит населення на товари, його обсяг і структуру, коливання протягом року. Тому ці фактори необхідно враховувати як у процесі стратегічного аналізу діяльності торговельного підприємства на перспективу, так і в поточному аналізі роздрібного товарообороту.
Розглянуті групи факторів є взаємозумовленими, впливають на роздрібний товарооборот не ізольовано один від одного, а у взаємозв’язку, що слід брати до уваги в процесі проведення комплексного економічного аналізу.
Однак запропоновані в сучасній економічній літературі методики факторного аналізу не передбачають достатнього врахування взаємозв’язків між факторами і черговості їх впливу на товарооборот, що не дозволяє реально оцінити можливості його збільшення.
Напрям впливу і взаємозв’язок факторів, які формують роздрібний товарооборот торговельного підприємства, показано на рис. 3.1.
Із рисунка видно, що всі внутрішні економічні групи факторів впливають на товарооборот безпосередньо. Організаційно-технічні фактори мають на нього вплив як безпосередньо, так і опосередковано – через внутрішні економічні групи факторів. Причому їх вплив на товарооборот виражається опосередковано, через ефективність використання ресурсів підприємства. Тому в процесі аналізу розрахувати вплив організаційно-технічних факторів на зміну обсягу товарообороту майже неможливо. Оцінити їх вплив на товарооборот можна хіба що деякою мірою за допомогою проведення експертних оцінок.
Що стосується зовнішніх факторів, то із них безпосередньо на роздрібний товарооборот торговельного підприємства впливають: платоспроможний попит населення; зміна роздрібних цін і рівень конкуренції в районі діяльності. Однак ці три групи факторів об’єднує система взаємозв’язків, яка виражає також і опосередковані впливи. Так, роздрібні ціни залежать від попиту і одночасно впливають на нього відповідно до дії законів попиту та пропозиції. Вони формуються значною мірою під впливом конкуренції в районі діяльності торговельного підприємства, яка визначає стан пропозиції товарів.
Інші зовнішні фактори мають лише опосередкований вплив. Соціальні і інші фактори, як уже зазначалось, впливають на товарооборот через платоспроможний купівельний попит населення. А виконання постачальниками договорів і дотримання термінів постачання впливає на нього через забезпеченість торговельної мережі товарами.
Однак якщо розглядати черговість впливу факторів на роздрібний товарооборот, то необхідно зауважити, що основними лімітуючими факторами його зростання є: купівельні фонди, які відображають платоспроможний попит населення; рівень конкуренції в районі діяльності торговельної організації; забезпеченість товарами, що відповідають попиту населення.
Обсяг товарообороту торговельного підприємства як господарюючого суб’єкта завжди менший або рівний купівельній спроможності покупців. Ситуація може бути іншою лише при поширенні реалізації товарів в кредит. Крім цього, він не може бути більшим від обсягу товарних запасів, які реалізуються. Тому в окремому населеному пункті чи районі співвідношення між роздрібним товарооборотом (О), купівельними фондами (7**) і запасами товарів (В) таке:
¥ > О < В . (3.1)
Оскільки роздрібною реалізацією товарів, крім мережі магазинів даного торговельного підприємства, займаються і інші конкуруючі підприємства, їх оборот (Ок) також охоплює частину купівельних фондів населення. Тому в умовах конкуренції розглянуте співвідношення між товарооборотом торговельного підприємства і основними лімітуючими його факторами має наступний вигляд:
(¥ – ОК)> О < В. (3.2)
Отже, товарооборот торговельного підприємства як суб’єкта господарювання, що функціонує на ринку, не може бути більшим від грошових доходів населення, призначених для купівлі товарів, які не охоплені конкурентами, а також від наявного обсягу товарних запасів.
Що стосується інших видів ресурсів – матеріально-технічної бази, кадрів, – то їх лімітуючий вплив на товарооборот не є так чітко детермінованим. Крім того, він проявляється тільки тоді, коли розглянуті вище основні лімітуючі фактори не обмежують товарооборот, а навпаки, сприяють його зростанню, тобто, якщо є в наявності незадоволений попит і товари, які йому відповідають.
Якщо попит недостатній, а товарних запасів мало чи завозяться вони невчасно, добрий стан матеріально-технічної бази магазинів і повна укомплектованість їх кваліфікованими кадрами не може забезпечити зростання обсягу товарообороту. І навпаки, якщо у наявності незадоволений платоспроможний купівельний попит і є товари у відповідному обсязі та асортименті, тоді фактори забезпеченості і ефективності використання матеріально-технічної бази, а також праці можуть мати позитивний вплив і навіть виступати як лімітуючі до обсягу роздрібного товарообороту. За такої ситуації товарооборот торговельних підприємств безпосередньо залежить від кількості робочих місць, графіків роботи магазинів, раціональності використання робочого часу, організації торговельно-технологічних процесів, продуктивності праці. У цьому випадку найбільш інтенсивними факторами є постійне підвищення продуктивності праці і раціональне використання робочого часу. Низька продуктивність праці поряд з неукомплектованістю штатів або низьким рівнем трудової дисципліни нерідко являються причиною невиконання плану товарообороту. Постійний ріст продуктивності праці досягається перш за все чіткою організацією праці і матеріального стимулювання.
Слід також відмітити, що певні обмеження в діяльності торговельних підприємств пов’язані також з їх фінансовими ресурсами і станом платіжних засобів. Якщо підприємство має недостатній рівень платоспроможності, то це негативно впливає на стан внутрішніх економічних факторів і перш за все – на забезпеченість торговельної мережі товарами, що не сприяє росту обсягу товарообороту.
Врахування розглянутих взаємозв’язків між факторами і черговості їх впливу дає можливість в процесі комплексного аналізу роздрібного товарообороту виявити “вузькі місця” виробничо-торговельної діяльності, пов’язані із впливом лімітуючих груп факторів. Причому в один і той же період часу в різних магазинах споживчого товариства чи іншого підприємства лімітуючими можуть виступати різні фактори. Поглиблене вивчення цих факторів дозволяє, виходячи із конкретних умов функціонування торговельних підприємств і господарських ситуацій, що склалися, виявити реальні можливості зростання товарообороту, а також намітити систему заходів для їх мобілізації.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)