Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання – Попович П. Я. – 15.2. Інвестиційна діяльність у межах стратегічного розвитку підприємства
Інвестори, як власники, так і персонал підприємства, мають певні цілі: економічні або соціальні.
Під ціллю мають на увазі стан, якого можна досягнути в майбутньому. Для більш точної характеристики цілей і способів їх досягнення необхідно розробити стратегію розвитку підприємства. Отже, стратегія розвитку підприємства – більш широке поняття, яке включає цілі, засоби і стимули їх реалізації. За такого підходу стратегія є інструментом, за допомогою якого власники (акціонери) інвестори і працівники намагаються якнайкраще реалізувати свої цілі.
Так, інвестори вкладаючи в підприємство свої фінансові кошти, отримують певний відсоток (доходи), а інколи й участь в управлінні. Цілі підприємства в цьому разі полягають в одержанні такого рівня доходів від результатів фінансово-господарської діяльності, який би дав змогу сплатити податки і виплатити дивіденди або відсотки за кредитами.
Поряд із цим необхідно створити умови для збереження і розвитку капіталу та повернення кредитів. Також варто надати власникам капіталу можливість брати участь в управлінні підприємством.
Персонал підприємства віддає у розпорядження керівників свою робочу силу, знання, досвід і вимагає достатньої оплати праці, участі у використанні прибутків, створення безпечних умов праці та збереження робочих місць.
Цілі підприємства в цьому випадку мають бути зорієнтовані на забезпечення своєчасної виплати заробітної плати відповідно до тарифних угод і премій з прибутку, а також гарантування збереження робочих місць та створення безпечних умов праці.
Держава забезпечує дотримання податкового і правового порядку та вимагає від підприємств сплати необхідних податків і відрахувань у позабюджетні фонди.
Інвесторів і персонал підприємства, особливо керівників, варто розглядати як головних зацікавлених осіб у реалізації прогнозних цілей.
Збереження, ефективне функціонування й успішний розвиток підприємства, а також найбільш повне задоволення потреб споживачів є головними цілями підприємства, реалізації яких досягають шляхом підвищення дохідності капіталу. Відповідно управління ресурсами, які використовуються на підприємстві, підпорядковано цим цілям.
Цінність капіталу кількісно виражається у перевищенні суми всіх дисконтованих грошових надходжень над витратами, які виникають у процесі фінансово-виробничої діяльності підприємства. Якщо грошові потоки дисконтуються за допомогою норми дисконту, що відображає вимоги як акціонерів, так і кредиторів або інвесторів, щодо ефективності використання фінансових ресурсів, то величина чистого прибутку дасть кількісну характеристику цінності сукупного капіталу підприємства. Вона є важливою цільовою характеристикою як для інвесторів, так і для керівництва підприємства.
Стратегію використання як сукупного в цілому, так і власного, і залученого капіталу мають розробляти підприємства будь-якого типу.
Якщо очікують зниження цінності власного капіталу, тоді керівництву підприємства варто вживати заходи для покращення ситуації і/або обмежено задовольняти потреби акціонерів і працівників підприємства, або реалізовувати інвестиційні проекти. В крайньому разі варто закрити підприємство. Таким чином, підприємство є центром дії інтересів власників, інвесторів, співробітників, постачальників, споживачів, а також держави і може бути визначене як економічна і соціально-технічна система, що функціонує в межах максимальної цінності капіталу. Досягнення цієї основної мети має грунтуватися на врахуванні всього комплексу цілей і завдань, що виникають у процесі фінансово-виробничої діяльності підприємства. До такого комплексу належать: матеріальні (виробничі) цілі – програма випуску продукції або надання послуг певного рівня якості; офісні цілі – прагнення отримати прибуток, забезпечення ліквідності, а також соціальні цілі – бажані в майбутньому взаємовідносини між працівниками на підприємстві, рівень доходів персоналу, цікава робота, культура підприємства, захист навколишнього середовища.
Для підприємства, яке працює в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки, головним завданням може бути досягнення максимального фінансового результату, вираженого в цінності капіталу. Взаємозв’язок стратегії та бізнес-плану можна також визначити як процес конкретизації головної мети підприємства і відображення її в окремих розділах бізнес-плану.
У межах стратегії розвитку підприємства для розробки інвестиційного плану й аналізу інвестиційних проектів можуть бути поставлені та розглянуті способи реалізації таких цілей: досягнення інвестором мінімального відсотка на капітал, зростання вище середньої норми рентабельності залученого капіталу і рентабельності власного капіталу, зменшення терміну окупності інвестицій.
Для аналізу масштабних інвестицій, що мають важливі значення для майбутнього розвитку підприємства, як цільові використовують показники рентабельності продукції, ліквідності та суттєвого оновлення асортименту продукції.
Під час розробки стратегії, бізнес та інвестиційного планів підприємства передусім враховують інтереси власників, інвесторів, постачальників, працівників підприємства, споживачів продукції. На наступному етапі після визначення головної мети і стратегії розвитку підприємства або корпорації формують завдання з використання виробничого потенціалу, включаючи матеріальні, трудові, фінансові ресурси та інвестиції. На завершальному етапі розробляють довготерміновий і оперативний бізнес-плани, складовою яких є інвестиційний план. На кожному з етапів аналізу стратегії доцільно коригувати бізнес та інвестиційний плани, що має бути зумовлено реальним ходом подій.
Отже, аналіз бізнес-плану здійснюють у кілька етапів, які передбачають визначення цілей, вигідної для підприємства ринкової позиції, розробку комплексу заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Бізнес-план необхідно ретельно обгрунтувати. З цією метою його деталізують, тобто розробляють систему окремих завдань: проаналізувати продуктово-ринковий, інвестиційний, фінансовий та інші рівні розвитку виробничого потенціалу, які пізніше реалізують, розробляючи відповідні розділи бізнес-плану.
Завдання з реалізації інвестицій є провідним, оскільки воно визначає комплекс наукових розробок, спрямованих на задоволення потреб споживачів і розвиток науково-технічного та виробничого потенціалу підприємства. Беручи до уваги сформований комплекс наукових розробок, уточнюють очікувані обсяги прибутку, а також потреби в капітальних інвестиціях. Ця інформація вихідна для розробки фінансового та інвестиційного планів розвитку підприємства – основних частин бізнес-плану.
Упровадження інвестицій відбувається на основі складання і розробки інвестиційних проектів, що є складовими інвестиційного плану. Складання і реалізація інвестиційних проектів передбачає низку етапів, ступінь деталізації яких визначається підприємством самостійно. Елементом інвестиційного проекту є календарний план щодо виконання окремих етапів цього проекту, що має містити дати початку і завершення здійснення етапів проекту і затрати на їх виконання.
Комплекс даних про систему всіх інвестиційних проектів та їх цільова спрямованість утворюють інвестиційну програму.
Інвестиційна програма підприємства розкриває основний зміст інвестиційного плану та є важливим джерелом інформації для розробки планів із маркетингу, виробництва, фінансового і бізнес-плану в цілому.
Остаточний варіант бізнес-плану є важливим засобом повідомлення основних його ідей інвесторам. Разом з цим, бізнес-план дає можливість узгодити інвестиційні програми з їх фінансовим забезпеченням. І на завершення, бізнес-план є тим робочим інструментом, за допомогою якого контролюють процес його виконання і за необхідності вносять відповідні зміни до окремих розділів, в тому числі й до інвестиційного плану.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)