Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання – Попович П. Я. – 11.8. Аналіз забезпеченості запасів джерелами їх формування
Наступним завданням після аналізу наявності й достатності власного капіталу є аналіз наявності та достатності джерел формування запасів.
Співвідношення вартості запасів і величини власних та позичених джерел їх формування – один з найважливіших чинників стійкості фінансового стану підприємства разом зі співвідношенням реального власного і статутного капіталу. Рівень забезпеченості запасів джерелами формування визначає рівень поточної платоспроможності (або неплатоспроможності) підприємства.
Найбільш узагальненим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел засобів для формування запасів, яку визначають як різницю величини джерел засобів і величини запасів. При цьому мають на увазі забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними й іншими позиченими), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел (враховуючи кредиторську заборгованість та інші поточні зобов’язання) гарантує тотожність підсумків активу і пасиву балансу.
Загальна величина запасів підприємства дорівнює сумі величин за рядками 100-162 розділу II “Оборотні активи” балансу.
Для характеристики джерел формування запасів використовують кілька показників, що відображають різний рівень охоплення різних видів джерел:
– наявність власних обігових коштів, що дорівнює різниці величини реального власного капіталу (див. табл. 10.5) і суми величин позаобігових активів (підсумок розділу І “Позаобігові активи”);
– наявність довготермінових джерел формування запасів, яку визначають так: одержаний результат з попереднього розрахунку збільшуємо на суму довготермінових зобов’язань (підсумок розділу III “Довготермінові зобов’язання”);
– загальна величина основних джерел формування запасів, що дорівнює сумі довготермінових джерел (попередній результат) і поточних зобов’язань (рядки 440, 450 розділу IV “Поточні зобов’язання”).
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають такі три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:
– надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів, що дорівнює різниці величини власних обігових коштів і величини запасів;
– надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;
– надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.
Розрахунок трьох показників забезпеченості запасів джерелами їх формування дає змогу класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості. Можна виокремити чотири типи фінансових ситуацій:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану є крайнім типом фінансової стійкості, на практиці реалізується рідко:
Надлишок (+) власних обігових коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів.
2. Нормальна стійкість фінансового стану гарантує його платоспроможність:
А) недостача (-) власних обігових коштів;
Б) надлишок (+) довготермінових джерел формування запасів або рівність величин довготермінових джерел і запасів.
3. Нестійкий фінансовий стан пов’язаний із порушенням платоспроможності, за якого зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу і зростання власних обігових коштів, а також за рахунок додаткового залучення довготермінових кредитів і позичених коштів, умовами формування такого стану є:
А) недостача (-) власних обігових коштів;
Б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;
В) надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів або рівність основних джерел і запасів.
4. Кризовий фінансовий стан наявний тоді, коли підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, інші фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та інші обігові активи не покривають навіть його кредиторської заборгованості. Для такого стану характерні:
А) недостача (-) власних обігових запасів;
Б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;
В) недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів.
Оскільки позитивним чинником, що впливає на фінансову стійкість є наявність джерел формування запасів, а негативним – величини запасів, то основними способами виходу з нестійкого і кризового фінансових станів (ситуації 3 і 4) будуть: поповнення джерел формування запасів й оптимізація їх структури, а також обгрунтоване зниження рівня запасів.
Найменш ризиковим способом поповнення джерел формування запасів необхідно визнати зростання реального власного капіталу за рахунок нагромадження нерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається у результаті нормування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей.
Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводять на основі табл. 11.10.
Таблиця 11.10. Динаміка показників забезпеченості запасів джерелами, тис. грн.
Показник | На початок року (періоду) | На кінець року (періоду) | Зміни |
1. Реальний власний капітал | 5067 | 5090 | +23 |
2. Необоротні активи (підсумок розд. І балансу) | 4516 | 4418 | -98 |
3. Наявність власних обігових коштів (п. 1 – п. 2) | 551 | 672 | +121 |
4. Довготермінові зобов’язання (підсумок розд. III) | – | – | – |
5. Наявність довготермінових джерел формування запасів (п. 3 + п. 4) | 551 | 672 | +121 |
6. Поточні зобов’язання (ряд. 500 + +ряд. 510 розд. IV) | 54 | 37 | -17 |
7. Загальна величина основних джерел формування запасів (п. 5 4- п. 6) | 605 | 705 | 100 |
8. Загальна величина запасів (сума рядків 100-150 розд. II балансу) | 1349 | 2330 | +981 |
9. Надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів (п. 3 – п. 8) | -798 | -1658 | -860 |
10. Надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів (п. 5 – п. 8) | -798 | -1658 | -860 |
11. Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (п. 7 – п. 8) | -744 | -1625 | -881 |
Разом з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти.
Наявність власних оборотних коштів відображають коефіцієнти маневрування й автономії джерел формування запасів.
Коефіцієнт маневреності визначають як співвідношення власних обігових коштів підприємства та реального власного капіталу
Він показує, яка частина власного капіталу підприємства перебуває у мобільній формі, що дає змогу досить вільно маневрувати капіталом. Великі значення коефіцієнта маневрування позитивно характеризують фінансовий стан, але чітко встановлених і обгрунтованих на практиці нормальних значень показника немає. Як опосередкований орієнтир для оптимальних рівнів коефіцієнта можна розглядати значення КМ < 0,5.
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів показує частку власних обігових коштів у загальному обсязі основних джерел формування запасів
Зростання коефіцієнта відображає тенденцію до зниження залежності підприємства від позичених джерел фінансування господарського обігу, і тому це оцінюють позитивно.
Про достатність власних обігових коштів свідчить коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами, який дорівнює співвідношенню величини власних обігових коштів і вартості запасів підприємства
Для промислових підприємств нормальне значення показника має бути таким: . Крім цього, коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами має бути обмежений у знаменнику значеннями коефіцієнта автономії джерел формування запасів для того, щоб підприємство не опинилось на межі банкрутства: КОб > КК. д, що випливає зі сформульованої вище класифікації фінансових ситуацій за рівнем стійкості.
Згідно з методичними положеннями щодо оцінювання фінансового стану підприємств визначають коефіцієнт забезпеченості власними коштами, який дорівнює відношенню величини власних обігових коштів до величини обігових активів (підсумок розділу II балансу):
У наведених документах встановлено нормальне обмеження цього показника: КЗаб > 0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше за 0,1, то структуру балансу підприємства вважають незадовільною, а саме підприємство – неплатоспроможним.
Аналіз динаміки коефіцієнтів маневрування, автономії джерел формування запасів, забезпеченості запасів власними джерелами, забезпеченості обігових активів власними джерелами за суміжні звітні періоди дає змогу виявити тенденцію зміни фінансового стану підприємства.