Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 2.3. Оцінювання ризику незатребуваності продукції
Причини виникнення, види ризику і наслідки незатребуваності продукції. Діагностика ризику незатребуваності продукції.
Вивчення попиту тісно пов’язане з оцінюванням ризику незатребуваності продукції, який виникає внаслідок відмови споживачів купувати її. Він визначається величиною можливих матеріальних і моральних втрат підприємства. Кожне підприємство має знати величину втрат, якщо яка-небудь частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків ризику везатребуваності продукції, необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення чи мінімізації втрат.
Внутрішні причини:
O неправильний прогноз попиту на продукцію, який склали службовці підприємства;
O неправильна цінова політика на ринках збуту;
O зниження конкурентоспроможності продукції через низьку якість сировини, устаткування, відсталих технологій, низької кваліфікації персоналу;
O неефективна організація процесу збуту і реклами продукції.
Зовнішні причини:
O неплатоспроможність покупців;
O підвищення процентних ставок на вклади;
O демографічні;
O соціально-економічні;
O політичні та інші.
Ризик незатребуваності продукції можна поділити на подоланний і неподоланний. Критерієм віднесення його до однієї із груп є економічна доцільність нововведень, спрямованих на просування товарів на ринок. Якщо додаткові витрати на дизайн, конструктивні зміни, на упаковку, рекламу, на організаційну перебудову виробництва і збуту перевищують суму їхнього покриття виручкою, то економічно вони недоцільні, і навпаки.
Ризик незатребуваності продукції може бути виявлено на передвиробничій, виробничій і після виробничій стадіях. Значного ефекту досягають, якщо ризик буде виявлено на передвиробничій стадії. Тоді економічний збиток буде включати тільки витрати на дослідження ринку, розробку виробу тощо. Якщо ж ризик незатребуваності продукції виявлено на виробничій або на післявиробничій стадії, то це може суттєво похитнути фінансовий стан підприємства. У суму збитку, крім перелічених вище втрат, увійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво і частково – на збут продукції.
Залежно від часу виявлення ризику незатребуваності продукції управлінські рішення можуть бути неоднаковими. У першому періоді можна не приступати до виробництва продукції цього виду, а замінити його іншим. У другому періоді ще можна внести істотні зміни в дизайн, конструкцію, ціну виробу і за рахунок цього просунути його на ринок. Якщо ризик виявлено після виготовлення продукції, то треба поміркувати, як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція – це прямий збиток для підприємства. Кожний товар можна виробляти тільки тоді, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його поставку.
Щоб оцінити ризик незатребуваності продукції, треба проаналізувати забезпеченість виробництва продукції контрактами або заявками на поставку.
Як видно із табл. 2.2, план випуску продукції С і О було повністю забезпечено договорами на поставку продукції. Запланований випуск продукції А і В було забезпечено договорами на поставку відповідно на 81,2 і 92,8 %. У результаті цього підприємству довелося переглянути структуру виробництва, зменшити частку продукції перших двох видів і збільшити частку продукції С і Б. У зв’язку з цим ми можемо зробити висновок, що підприємство активно реагує на кон’юнктуру ринку, на зміни попиту, вносячи відповідні коригування у виробничу програму.
Таблиця 2.2. Аналіз забезпеченості плану виробництва продукції договорами (заявками) на поставку
Вид продукції | Обсяг поставки за укладеними договорами, туб | Залишок готової продукції на початок року, туб | Плав виробництва продукції на рік, туб | Забезпеченість випуску продукції договорами. % |
А | 4800 | 150 | 5760 | 81,2 |
В | 5300 | 110 | 5600 | 92.8 |
С | 3200 | 60 | 2743 | 114.0 |
В | 2600 | 40 | 1920 | 132,6 |
Для діагностики ризику незатребуваності продукції потрібно проаналізувати також динаміку залишків готової продукції і швидкість її реалізації (табл. 2.3). Аналіз має показати, за якими видами різко зростає частка нереалізованої продукції і уповільнюється швидкість її збуту, що визначається діленням середніх залишків продукції на одноденний обсяг її продажів.
Із таблиці видно, що за звітний рік значно зросли залишки нереалізованої продукції, особливо виробів А і В, попит на які зни-
Таблиця 2.3. Аналіз динаміки залишків готової продукції
Вид Продукції | Залишок на Початок Року | Фактичний випуск продукції | Обсяг продукції, Що реалізується | Залишок готової продукції на кінець року | Приріст | Частка у загальному випуску, % | Швидкість продажів, дні | ||
Туб | % | Минулий рік | Звітний рік | ||||||
А | 150 | 5040 | 4850 | 340 | +190 | 126 | 3,76 | 16,0 | 18,4 |
В | 110 | 5544 | 5300 | 354 | +244 | 222 | 4,40 | 11,5 | 12,2 |
С | 60 | 3168 | 3050 | 178 | +118 | 197 | 3,72 | 11,0 | 10,6 |
D | 40 | 2688 | 2560 | 68 | +28 | 170 | 1,04 | 10,0 | 7,8 |
Зився і уповільнилася швидкість продажів, що вимагає від підприємства вжиття певних заходів для недопущення збитків від незатребуваної продукції, наприклад зниження цін на ці види продукції або додаткових затрат на привабливішу упаковку, рекламу тощо. Інакше, якщо цю продукцію не затребують покупці, підприємство зазнає збитків у розмірі фактичних затрат на її виробництво і зберігання. За продукцією А вони становитимуть 1768 тис. грн (6,2 ■ 340), а за продукцією В – 2160 тис. грн (6,1 ■ 354).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)