Екологія – Васюкова Г. Т. – 2.7. Урбанізація і здоров’я населення
У наші дні урбанізація стала одним з основних факторів забруднення навколишнього середовища. Саме з нею пов’язано більш 75% загального обсягу забруднення. Великі міста істотно впливають на екологічну обстановку даного регіону. За даними досліджень, проведених суспільною організацією “Greenpeace”, шлейф забруднюючого і теплового впливу великих міст прослідковується на відстань до 50 км, охоплюючи площу в 800 -1000 квадратних кілометрів. Жителі називають їх “смогополісами “.
Урбанізація, з одного боку, поліпшує умови життя населення, з іншого боку – призводить до витіснення природних систем штучними, забрудненню навколишнього середовища, підвищенню хімічного, фізичного і психічного навантаження на організм людини.
Велике місто змінює майже усі компоненти природного середовища – атмосферу, рослинність, грунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні води, грунт і навіть клімат. Перепади температур, відносної вологості, сонячної радіації між містом і його околицями іноді порівнюються з пересуванням у природних умовах на 20 км по широті. Причому порушення одних природних умов незмінно викликає й інші. У містах змінені електричне, магнітне й інші фізичні поля Землі. Вплив міста на надра поширюються на глибини від 0.5 до 4 і навіть до 8 тис. метрів. Іншими стають умови підпиту підземних вод, їхній хімічний склад.
Фізичні умови у великих містах гірші, ніж у маленьких. За даними досліджень, проведених в Англії і США, великі міста одержують на 15% менше сонячної радіації (і на 30% менше ультрафіолетових променів у зимовий час), на 10% більше опадів, на 10% більше хмарних днів, на 30% більше туману влітку, на 10% – узимку.
Ступінь поширеності багатьох хвороб, причому не тільки інфекційних, у великих містах помітно вищий. Наприклад, у містах з населенням 1 млн. і більше, рак легенів зустрічається у двічі частіше, ніж у сільських місцевостях. Більше розповсюджений у містах і бронхіт.
Процес урбанізації, зумовлений у цілому розвитком суспільного виробництва і характером соціальних відносин, сам створює усе більш різнобічний вплив на розвиток і розміщення виробництва й інші сфери діяльності суспільства, змінюючи його соціально – економічну структуру, демографічні показники, умови розвитку особистості і т. д.
Розвиток людського суспільства характеризується не тільки його кількісним зростанням. Основне в розвитку суспільства – ріст виробничих сил, зміна технології виробництва, що призводить до різкого зростання техногенних і антропогенних впливів на навколишнє середовище. Сучасний вплив 4 млн. людей за своїми масштабами дорівнює впливу 40 млрд. людей кам’яного віку, хоча витрати їжі на одну людину залишилися приблизно ті ж самі. Особливої уваги заслуговують ті фактори міського середовища, що вже зараз негативно позначаються на умовах життя і здоров’ї міського населення. До таких негативних факторів, у першу чергу, варто віднести прогресуючий ріст забруднень навколишнього середовища промисловими викидами, відставання санітарно-технічного благоустрою й інженерного устаткування від росту житлового фонду, підвищення рівня міського шуму. Перенаселеність, а також забруднення навколишнього середовища у великих містах прийняли настільки тривожні розміри, що громадськість починає все ширше виступати проти будівництва промислових підприємств у містах. Концентрація промислових підприємств у містах, різке збільшення кількості автомобілів на вулицях і, в зв’язку з цим, зростаюче забруднення навколишнього середовища створює серйозну загрозу здоров’ю мільйонам жителів різних країн. Встановлено, що рівень інфекційної захворюваності міського населення (без ангіни і грипу) більш, ніж у 2 рази перевищує захворюваність сільського населення.
Є всі підстави думати, що ріст новоутворень у значній мірі залежить від постійно посилюючого забруднення навколишнього середовища. Заданими ВІЗ, за рахунок зміни навколишнього середовища виникає не менш 75% усіх випадків раку. Висока контактність людей, характерна для міського середовища, з одного боку, виступає позитивним фактором, тому що сприяє розвитку визначеної нервової стійкості молодого покоління, більш значної психічної тренованості, підтримці професійного і творчого тонусу; з іншого боку – при обробці великого обсягу інформації нервова система не в змозі функціонувати на колишньому рівні адаптації.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)