Екологія – Васюкова Г. Т. – 7.1.1. Атмосферне повітря
-Основні заходи по зберіганню природних ресурсів
-Атмосферне повітря
-Водні ресурси
-Земельні ресурси
-Лісові ресурси
-Тваринний світ (заповідне та мисливське господарство)
-Мінерально – сировинні ресурси
-Екологізація економіки
-Взаємодія державного і комерційного секторів економіки у підтримці екологічного балансу
-Екологізація економіки і бізнес
7.1. Основні заходи по зберіганню природних ресурсів
7.1.1. Атмосферне повітря
Атмосферне повітря є одним з найважливіших природних ресурсів, який треба зберегти для наступних поколінь, бо без нього неможливе продовження життя на Землі. В останні роки повітря все більш стає забрудненим від промислової діяльності.
Надходження небезпечних речовин в атмосферу залежить, насамперед, від надійної роботи очисного обладнання, де вони вловлюються і знешкоджуються, та від впровадження ефективних технологій виробництва. У1998 р. на очисні споруди від стаціонарних джерел надійшло 15,4 млн. тонн забруднюючих речовин. В процесі очищення їх було вловлено 14,6 млн. тонн, з них близько чверті (3,5 млн. тонн) утилізовано.
Основною причиною зростання сумарних забруднень атмосферного повітря у 1998 р. було збільшення викидів від приватного автотранспорту. Тому такий важливий контроль за викидами оксиду вуглецю цим транспортом. Хоча стан повітряного басейну в останні роки суттєво не змінився, проте, за даними Держкомгідромету, по окремих показниках, за якими здійснювались спостереження, намітилась тенденція до їх поліпшення. Підтвердженням цьому було загальне зменшення у 1998 р. забрудненості повітря у містах бензопіреном, вмісту більшості масових іонів та загальної мінералізації в атмосферних опадах, відсутність озонових аномалій.
Основними заходами по зберіганню повітряних ресурсів являються:
– впровадження ефективних технологій виробництва;
– встановлення очисного обладнання для вловлювання шкідливих речовин;
– контроль за справністю автотранспорту.
На охорону атмосферного повітря у 1998 р. витрачено 32,8 млн. грн.(14% капітальних вкладень в охорону навколишнього середовища).
7.1.2. Водні ресурси
Актуальною для всіх регіонів України є проблема екологічного стану водно – ресурсного потенціалу, який включає 72 тисячі річок і водосховищ, 27 тисяч ставків. Значні обсяги споживання води в економічній діяльності, зростання скидів забруднених вод у поверхневі водойми – основні чинники антропогенного навантаження на поверхневі водні ресурси.
В останні роки спостерігається щорічне зменшення об’єму забору води із природних водних об’єктів (із-за скорочення виробничої діяльності, введення в країні з 1994 р. плати за використання прісних водних ресурсів). За рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 42,2 млрд. куб. м свіжої води.
Основними заходами по зберіганню водних ресурсів являються раціональне використання води у виробничій діяльності; будівництво очисних споруд,- введення плати за використання прісних водних ресурсів. Пріоритетним напрямком асигнувань, на які спрямовується в останні роки більше половини всіх інвестицій природоохоронного призначення, є охорона водних ресурсів (134,3 млн. грн. капітальних вкладень), зокрема, будівництво станцій для біологічної, фізико-хімічної, механічної очистки стічних вод та будівництво систем оборотного водопостачання.
7.1.3. Земельні ресурси
Земельні ресурси країни – третя важлива складова навколишнього середовища. На початок 1999 р. земельний фонд України складав 60,4 млн. га.
Однією з найважливіших екологічних проблем є стан земельних ресурсів. Через відсутність коштів на заходи по боротьбі з ерозією, яка впливає безпосередньо на продуктивність земель, скорочуються обсяги захисних робіт.
Основні захисні роботи по зберіганню земельних ресурсів є:
– будівництво протиерозійних валів та валів-канав, валів-терас, валів-доріг;
– посадка полезахисних лісових смуг;
– залуження сильно деградованої та забрудненої шкідливими речовинами ріллі;
– рекультивація земель (оновлення);
– вапнування грунтів;
– лісокультурні роботи;
– внесення добрив.
Земельні ресурси, як і інші природні ресурси, зазнавали негативного впливу від розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі. Із загальної кількості токсичних відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування, 34 млн. тонн належать до І-Ш класів небезпеки. Умови зберігання небезпечних відходів у сховищах організованого складування та на території підприємств часто не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що є одним з факторів інтенсивного забруднення поверхневих та підземних вод, грунту, атмосферного повітря, шкодить здоров’ю населення. Тому одним з заходів по зберіганню земельних ресурсів є відповідність умов зберігання небезпечних відходів санітарно-технічним нормам зберігання їх у місцях, призначених для цього. У 1998 р. на раціональне використання і охорону земель витрачено 28,9 млн. грн. капітальних вкладень (12% від загальної суми).