2.1. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С. Л. Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних
У структурі сюжетно-рольової гри центральним компонентом виступає роль – суспільно прийнятий спосіб поведінки людей у різних ситуаціях (Д. Б. Ельконін). У грі діти виконують різноманітні ролі, кількість яких з віком зростає приблизно до 10.
Уявна ситуація, як основа задуму гри, унаочнюється дітьми за допомогою різноманітних предметів, використовуваних в ігровому призначенні. Такі предмети називають ігровими. Їх поділяють на три основних групи: іграшки, атрибути, предмети-замінники. Зовнішню фіксацію сюжет та зміст
Сюжетно-рольова гра виступає могутнім засобом розвитку міжособистісних відносин дітей. Моделюючи взаємини дорослих у грі, діти водночас засвоюють навички спілкування, взаємодії, співпраці, навчаються виступати один щодо одного у різних позиціях. У роботах Д. Б. Ельконіна
Ігри дошкільників поділяють на види з урахуванням різних ознак. Наприклад, найбільш поширена класифікація ігор складається з предметно-маніпулятивних, імітаційних (сюжетно-рольових), будівельно-конструктивних та режисерських (комбінаційних) ігор. А. П. Усова найбільш помітними різновидами творчих ігор дітей вважала
Ігри з правилами на противагу творчим іноді називають закритими, оскільки можливості дошкільника модифікувати такі ігри обмежені. Більшість з цих ігор розробляється дорослими, які організовують відповідну діяльність дітей. Рухливі ігри Дошкільників часто називають “школою довільності”.
ПЛАН 1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника 2. Формування передумов рольової гри 3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри 4. Організація сюжетно-рольової гри. Іграшки Література 1. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних
ПЛАН 1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника 2. Формування передумов рольової гри 3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри 4. Організація сюжетно-рольової гри. Іграшки Література 1. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних
Формування передумов рольової гри становить актуальну педагогічну задачу у період від 1,5 до 3 р. Методика формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: “Сидять за столом
Формування передумов рольової гри становить актуальну педагогічну задачу у період від 1,5 до 3 р. Методика формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: “Сидять за столом
Організація сюжетно-рольової гри дошкільника передбачає врахування часу та місця її проведення, тривалості, неухильного дотримання правил техніки безпеки та гігієни. Найкращий час для сюжетно-рольової гри у дитячому садочку припадає на ранкові години, час прогулянки або
ПЛАН 1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку 2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку 3. Побутова діяльність у дошкільному віці Література 1. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко.
ПЛАН 1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку 2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку 3. Побутова діяльність у дошкільному віці Література 1. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко.
Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини
Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись
ПЛАН 1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві 2. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури 2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення 2.2. Взаємозв’язок трудової діяльності та гри дошкільника 2.3. Розвиток
ПЛАН 1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві 2. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури 2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення 2.2. Взаємозв’язок трудової діяльності та гри дошкільника 2.3. Розвиток
2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення У дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення початкових трудових умінь та навичок. Для дорослих
2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення У дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення початкових трудових умінь та навичок. Для дорослих
Оцінка важливої ролі трудової діяльності дошкільника пов’язана з її значущістю, насамперед, для розвитку особистості дитини. Результати праці дошкільника самі по собі не відзначаються корисністю для дорослих, але якщо дитина не буде у цьому віковому
Оцінка важливої ролі трудової діяльності дошкільника пов’язана з її значущістю, насамперед, для розвитку особистості дитини. Результати праці дошкільника самі по собі не відзначаються корисністю для дорослих, але якщо дитина не буде у цьому віковому
Розвиток різних видів праці дошкільника відбувається згідно загальній закономірності становлення особистості у процесі її соціалізації, що полягає у взаємозв’язку суперечливих тенденцій до самостійності (індивідуалізація) та до посилення соціальної взаємодії (інтеграція). Самостійність дошкільника при виконанні
Становлення спілкування та взаємодії дошкільників з ровесниками включає й розвиток їхньої спільної праці. Спільне перебування у дитячому садочку з раннього віку привчає дітей розподіляти спільні місця своєї активності, не заважати один одному. Так, кожна
ПЛАН 1. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років 2. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника 2.1. Особливості малюнка дошкільника 2.2. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини 3. Конструктивна діяльність у дошкільному віці Література
ПЛАН 1. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років 2. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника 2.1. Особливості малюнка дошкільника 2.2. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини 3. Конструктивна діяльність у дошкільному віці Література
2.1. Особливості малюнка дошкільника Можливості дошкільника в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розвитком його розумової діяльності та
2.1. Особливості малюнка дошкільника Можливості дошкільника в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розвитком його розумової діяльності та
Малювання дошкільника тісно переплітається з грою. Процес малювання розгортається як своєрідна гра. Графічні зображення фіксують розгортання сюжету гри, допомагають розвивати його. Наприклад, дитина зображає прямокутник: “Ось стіни. Але вони в повітрі зависають. (Домальовує високий
Конструктивна діяльність передбачає створення конструкцій з окремих частин і деталей. Її виконання розвиває технічні здібності дітей, сприяє розвиткові винахідницьких вмінь на якостей. При створенні конструкцій необхідно враховувати взаємне розташування деталей, спосіб їх з’єднання, можливість
Тема 13. Розвиток уваги дитини від народження до 7 років ПЛАН 1. Види уваги у дошкільному дитинстві 2. Особливості уваги дитини немовлячого віку 3. Розвиток уваги у ранньому дитинстві 4. Досягнення у розвитку уваги
Тема 13. Розвиток уваги дитини від народження до 7 років ПЛАН 1. Види уваги у дошкільному дитинстві 2. Особливості уваги дитини немовлячого віку 3. Розвиток уваги у ранньому дитинстві 4. Досягнення у розвитку уваги
Тема 13. Розвиток уваги дитини від народження до 7 років ПЛАН 1. Види уваги у дошкільному дитинстві 2. Особливості уваги дитини немовлячого віку 3. Розвиток уваги у ранньому дитинстві 4. Досягнення у розвитку уваги
З перших днів життя у дитини спостерігаються реакції на певні подразники. Серед них, насамперед, ті, які мають значення для її життя, які можуть становити загрозу чи негативно впливають на дитячий організм. Так, дитина здригається
З перших днів життя у дитини спостерігаються реакції на певні подразники. Серед них, насамперед, ті, які мають значення для її життя, які можуть становити загрозу чи негативно впливають на дитячий організм. Так, дитина здригається
У дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають певної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об’єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини,
Найважливіша задача дошкільного виховання – розвиток довільної уваги. Надалі вона забезпечить успішність навчання дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги: 1. Розвиток уваги прямо залежить від
ПЛАН 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці 1.1. Розвиток пасивного мовлення 1.2.Поява активного мовлення 2. Особливості мовлення дитини раннього віку 2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення 2.2. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння
ПЛАН 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці 1.1. Розвиток пасивного мовлення 1.2.Поява активного мовлення 2. Особливості мовлення дитини раннього віку 2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення 2.2. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння
ПЛАН 1. Розвиток мовлення в немовлячому віці 1.1. Розвиток пасивного мовлення 1.2.Поява активного мовлення 2. Особливості мовлення дитини раннього віку 2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення 2.2. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння
Розвиток здатності дитини розуміти мовлення дорослого відбувається разом із формуванням передумов для появи активного мовлення. Мовний апарат дитини дозволяє їй самій породжувати перші окремі звуки та їх поєднання. Ці звуки включаються у важливе новоутворення
2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення Дитина раннього віку набагато більш самостійна за немовля. Зростання її активності призводить до появи складних видів діяльності – насамперед, предметної гри, що має спільний з дорослим характер;
2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення Дитина раннього віку набагато більш самостійна за немовля. Зростання її активності призводить до появи складних видів діяльності – насамперед, предметної гри, що має спільний з дорослим характер;
2.1. Засвоєння нових форм та функцій мовлення Дитина раннього віку набагато більш самостійна за немовля. Зростання її активності призводить до появи складних видів діяльності – насамперед, предметної гри, що має спільний з дорослим характер;
3.1. Засвоєння всіх сторін мови та функцій мовлення У процесі оволодіння мовою як специфічною системою знаків (фонем, морфем, слів, синтаксичних конструкцій) розвивається знакова функція мовлення. У дошкільному віці відбувається засвоєння всіх рівнів мовної системи.
3.1. Засвоєння всіх сторін мови та функцій мовлення У процесі оволодіння мовою як специфічною системою знаків (фонем, морфем, слів, синтаксичних конструкцій) розвивається знакова функція мовлення. У дошкільному віці відбувається засвоєння всіх рівнів мовної системи.
Успіхи в оволодінні активним мовленням проявляються в удосконаленні форм мовлення зі значно більшим вмістом вербальних засобів, ніж жестикуляторне та ситуативне. З’являються контекстна і пояснювальна форми мовлення (А. М. Лєушина), які до кінця дошкільного віку
ПЛАН 1. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини 2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку 3. Сенсорно-пецептивний розвиток дитини від 3 до 7 р. 3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій 3.2. Розвиток
ПЛАН 1. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини 2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку 3. Сенсорно-пецептивний розвиток дитини від 3 до 7 р. 3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій 3.2. Розвиток
Сенсорно-перцептивний розвиток у ранньому віці пов’язаний із вдосконаленням здатності дитини вирізняти якомога більшу кількість ознак у предметах. Спеціальною пізнавальною дією при цьому виступає обстеження, яке у малюка ще дуже недосконале (непослідовне, фрагментарне). Накопичення чуттєвого
3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій Сенсорно-перцептивні процеси інтенсивно розвиваються у дитини віком від 3 до 7 років, набуваючи якісно нових властивостей. Сприйняття набуває цілеспрямованого, організованого, довільного характеру, тобто в дитини формується