Дитяча психологія – Дуткевич Т. В. – Тема 13. Розвиток уваги дитини від народження до 7 років
Тема 13. Розвиток уваги дитини від народження до 7 років
ПЛАН
1. Види уваги у дошкільному дитинстві
2. Особливості уваги дитини немовлячого віку
3. Розвиток уваги у ранньому дитинстві
4. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.)
5. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
Література
1. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М.: Прогресс, 1979. – 320 с.
2. Венгер Л., Мухина В. Развитие внимания, памяти и воображения в дошкольном возрасте // Дошкольное воспитание. – 1974. -№12. – С. 24-30.
3. Волкова Н. Внимание детей во время занятий // Дошкольное воспитание. – 1971. – №12. – С. 6-9.
4. Выготский Л. С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте / Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева, А. А. Пузырея, В. Я. Романова. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 184-219.
5. Дубровинская Н. В. Некоторые характеристики внимания в онтогенезе // Психологический журнал. – 1982. – Т. 3. – № 5. – С. 54-65.
6. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. – К.: Радянська школа, 1986. – 152 с.
7. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – С. 153-167.
8. Морфофункциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста / Под ред М. В. Антроповой, М. М. Кольцовой. – М.: Педагогика, 1983. – 160 с.
9. Проскура Е. В., Шибицкая Л. А. Как учить самых маленьких. – К.: Рад школа, 1987. – 112 с.
10. Рутман Э. М. Исследование развития внимания в онтогенезе // Вопросы психологии. – 1990. – № 4. – С. 161-167.
11. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: Изд. Центр “Академия”, 1997. – С. 115-124.
1. Види уваги у дошкільному дитинстві
За допомогою пізнавальних психічних процесів людина отримує, осмислює, зберігає інформацію про дійсність. У пізнавальній діяльності і сприймання, і пам’ять, і мислення, і уява виступають у єдності. Лише в окремих ситуаціях переважає певний пізнавальний процес. Оточуюча людину дійсність безмежна, тому людина пізнає її крок за кроком, а її пізнавальна діяльність носить організований та спрямований характер. Людина сприймає зовсім не всю інформацію, що надходить з оточуючого, а лише найбільш значущу для її життєдіяльності. Отже, інформація на шляху до людської свідомості дозується і фільтрується. Цю функцію виконує увага, яка й організовує наше пізнання.
Увага – Це спрямованість і зосередженість свідомості, які передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності індивіда.
Дитина з’являється на світ із вродженими передумовами уваги, а протягом дошкільного дитинства вони зумовлюють послідовний розвиток основних її видів, що потім становлять основу уваги дорослого.
Розвиток видів уваги в дошкільному дитинстві відбувається у таких напрямах:
O Від природної до соціально зумовленої;
O Від безпосередньої до опосередкованої;
O Від мимовільної до довільної;
O Від чуттєвої до інтелектуальної.
За походженням Вирізняється природна й соціальна увага.
Природна увага – це вроджена здатність реагувати на подразники з певними властивостями. Зокрема, на ті, що відзначаються новизною, досить великою силою, раптовістю появи тощо.
Соціальна увага зумовлюється впливами соціального середовища (насамперед, виховання і навчання), тому виробляється за життя дитини.
За характером стимулів, Що викликають увагу, її поділяють на безпосередню та опосередковану.
Безпосередня увага виникає, коли подразником виступає певний об’єкт, на який вона спрямована і який відповідає актуальним інтересам і потребам людини.
Опосередковану увагу викликають не самі по собі об’єкти, а подразники, які сигналізують про ці об’єкти (жести, слова, дорожні знаки тощо).
За участю волі Увага буває мимовільна і довільна.
Мимовільна увага не пов’язана з участю волі, а довільна передбачає вольову регуляцію. Мимовільна увага не вимагає зусиль для того, щоб утримувати і протягом певного часу зосереджувати на чомусь увагу, а довільна – навпаки.
За зв’язком з психічними процесами Вирізняють чуттєву й інтелектуальну увагу. Перша переважно пов’язана з емоціями і вибірковою роботою органів чуття, а друга – із зосередженістю і спрямованістю думки, мислення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)