Дитяча психологія – Дуткевич Т. В. – Тема 6. Особливості розвитку спілкування дорослого і дитини у дошкільному віці
ПЛАН
1. Онтогенез спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку
Дошкільника
2. Форми спілкування дорослого і дитини в дошкільному віці
3. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
4. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого
Література
1. Авдеева Н. Н., Мещерякова С. Ю. Вы и младенец: у истоков общения. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.
2. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. – К.: Рад. школа, 1990. – 368 с.
3. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. – К.: Рад. школа, 1986. – 152 с.
4. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. – К.: Рад школа, 1991. – 221 с.
5. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991 . – 152 с.
6. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. – М.: Педагогика,1986. – 144 с.
7. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации / Отв. ред. А. А. Бодалев. – М.: Педагогика,1987. – 164 с.
8. Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. – М.: Просвещение, 1990. – 160 с.
9. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: Изд. Центр “Академия”, 1997. – С. 98-107.
1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
Дошкільне дитинство – важливий період психічного розвитку. Вік початкового фактичного утворення особистості, за словами О. М. Леонтьєва. У дитини інтенсивно формуються психічні функції, складні види діяльності (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), виникають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція та моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку дошкільника є його спілкування – спочатку із дорослими, а згодом і з ровесниками та іншими дітьми. Поза спілкуванням неможливий розвиток у дитини специфічно людських психічних функцій, її особистісне становлення. Як зазначав Л. С. Виготський, “Будь-яка вища психічна функція з’являється на сцені двічі: перший раз як діяльність колективна, соціальна діяльність, тобто функція інтерпсихічна, другий раз як діяльність індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення дитини, як функція інтрапсихічна” (Выготский Л. С. Избр. психологические исследования. – М., 1956. – С. 450).
Труднощі психічного розвитку дошкільника пов’язані, як правило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими.
Походження психологічних проблем у дошкільному віці ділиться на дві групи:
1) несприятливі тенденції у поведінці дитини, які ще не порушили норми, але в результаті призведуть до цього;
2) незнання батьками, або іншими дорослими з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необгрунтована стурбованість щодо дитини. Наприклад, тривога щодо надмірної захопленості дитини грою або фантазуванням у старшому дошкільному віці, або з приводу непосидючості, імпульсивності молодшого дошкільника. Всі ці прояви є нормативними віковими особливостями розвитку дошкільника.
Труднощі психічного розвитку у дошкільному віці відзначаються наступними особливостями:
1) несприятливі тенденції носять прихований характер;
2) деякі з небажаних проявів зникають з розвитком дитини, а деякі переходять у стійкі утворення, що закладають фундамент особистості;
3) подальша корекція недорозвинених у дошкільному віці психічних якостей є складною, а іноді й неможливою.
Встановлення вихователем (чи психологом) наявності й причин труднощів у розвитку дитини та їх корекція відбувається як порівняння результатів діагностики з нормами розвитку. Слід підкреслити, що і вихователь, і психолог веде роботу з дітьми, психічний розвиток яких перебуває у межах норми.
ВИСНОВКИ про роль спілкування у психічному розвитку дошкільника:
– дошкільний вік є періодом початкового фактичного утворення особистості;
– спілкування виступає найважливішим фактором психічного і особистісного розвитку дошкільника;
– труднощі психічного розвитку дошкільника пов’язані, як правило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими;
– характер психологічних проблем у дошкільному віці виявляється як несприятливі тенденції у поведінці дитини, або необгрунтована стурбованість батьків (чи інших дорослих з оточення малюка) щодо дитини через незнання ними норм її розвитку.