Найбільш інтенсивно здібності починають розвиватись у дошкільному віці. У поведінці дитини чимдалі зростає доля її власної активності. Дуже яскраво виявляється пристрасне бажання дитини спробувати себе у різних починаннях, забавах. Малюки намагаються невпинно діяти, тягнуться
Дітей, у яких виявляється досить високий рівень можливостей у певній діяльності, які відзначаються схильністю до її виконання, активність яких ніби вибудовується навколо улюблених занять, вважають обдарованими. Обдарована дитина відзначається високим рівнем досягнень, а також
ПЛАН 1. Психофізіологічні особливості темпераменту у дітей від народження до Семи років 2. Характеристика дітей з різними типами темпераменту 3. Врахування типів темпераменту дітей у їх вихованні Література 1. Горбачева В. А.. Опыт изучения
ПЛАН 1. Психофізіологічні особливості темпераменту у дітей від народження до Семи років 2. Характеристика дітей з різними типами темпераменту 3. Врахування типів темпераменту дітей у їх вихованні Література 1. Горбачева В. А.. Опыт изучения
Вікові особливості темпераменту виявляються у всіх дітей по-різному. Навіть діти – представники одного типу темпераменту розрізняються у своїй поведінці та реакціях. Як відзначав М. І. Касаткін, за 25 років вивчення ранніх умовних рефлексів у
Темперамент дитини – один із найважливіших орієнтирів у здійсненні індивідуального підходу в її вихованні. Як зазначає київський психолог В. У. Кузьменко, “Індивідуальний підхід у вихованні – це варіативне використання педагогом цілісної системи засобів, форм,
ПЛАН 1. Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу В школу 2. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання 3. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання 4. Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи
ПЛАН 1. Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу В школу 2. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання 3. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання 4. Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи
Розглянемо повніше зміст кожної складової загального поняття психологічної готовності до шкільного навчання. Під Мотиваційною готовністю Розуміють бажання вчитися, ставлення до школи і навчання як до серйозної діяльності. Дитина приходить у школу з певною мотивацією.
Основний критерій пізнавальної готовності не тільки і не стільки в резерві знань і уявлень. Готовність до шкільного навчання з боку інтелектуального розвитку дитини полягає у рівні розвитку пізнавальних процесів, у якісних особливостях дитячого мислення.
Наступний параметр готовності дитини до шкільного навчання – міра її довільності в організації своєї пізнавальної діяльності. Засвоєння знань про навколишню дійсність у дошкільному віці характеризується своєю нецілеспрямованістю. Дитина вчиться, головним чином, у процесі гри,
В умовах шкільного навчання діти повинні не тільки успішно навчатися, але й вміти спілкуватися з учителями і товаришами. Правильна моральна поведінка дошкільників незмінно супроводжується позитивними емоційними переживаннями. Вступ до школи означає для дитини нове
Тема 26. Психологія молодшого школяра ПЛАН 1. Психофізіологічні особливості дитини, яка вступає до школи 2. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного Навчання 3. Діяльність молодшого школяра 4. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра 5. Емоційно-вольові
Тема 26. Психологія молодшого школяра ПЛАН 1. Психофізіологічні особливості дитини, яка вступає до школи 2. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного Навчання 3. Діяльність молодшого школяра 4. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра 5. Емоційно-вольові
Тема 26. Психологія молодшого школяра ПЛАН 1. Психофізіологічні особливості дитини, яка вступає до школи 2. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного Навчання 3. Діяльність молодшого школяра 4. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра 5. Емоційно-вольові
Адаптація першокласників до навчання у школі – одна з найактуальніших проблем дитячої психології, яка вирішує її разом із педагогікою, психогігієною, біологією, соціологією. Процес адаптації – вузловий момент становлення дитини в якості суб’єкта навчальної діяльності.
Навчальна діяльність – провідна для психічного розвитку молодшого школяра. На початок шкільного навчання дитина володіє окремими елементами навчальної діяльності. Наприклад, за вказівкою учителя дитина виконує певні вправи, завдання, але повна структура навчальної діяльності із
Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра відзначаються зростанням довільності та регульованості. Сприймання Має такі особливості: O функціонує на рівні впізнавання та називання кольору і форми; O значно вдосконалюється спостереження як цілеспрямоване сприймання з виділенням значної
Емоційно-вольова сфера. В емоційній сфері молодшого школяра зростає стриманість, переважає бадьорий, життєрадісний настрій учня, дитина проявляє інтерес та доброзичливість до оточуючих. Водночас емоції молодшого школяра ще дуже бурхливі, дитина легко втрачає рівновагу, виходить з
Емоційно-вольова сфера. В емоційній сфері молодшого школяра зростає стриманість, переважає бадьорий, життєрадісний настрій учня, дитина проявляє інтерес та доброзичливість до оточуючих. Водночас емоції молодшого школяра ще дуже бурхливі, дитина легко втрачає рівновагу, виходить з
ПЛАН 1. Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка 2. Криза підліткового віку 3. Самосвідомість – новоутворення особистості підлітка 4. Взаємини підлітка з оточуючими 4.1. Взаємини підлітка з дорослими 4.2. Взаємини підлітка з ровесниками
ПЛАН 1. Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка 2. Криза підліткового віку 3. Самосвідомість – новоутворення особистості підлітка 4. Взаємини підлітка з оточуючими 4.1. Взаємини підлітка з дорослими 4.2. Взаємини підлітка з ровесниками
Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямках відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин
Зміни у самосвідомості становлять основні новоутворення у психіці підлітка, який починає усвідомлювати себе як особистість – члена суспільства і учасника міжособистісних відносин. Глибокі зміни в структурі особистості підлітка зумовлюють його особливу чутливість до засвоєння
4.1. Взаємини підлітка з дорослими Вступ у життя дорослих підліток розуміє, насамперед, як нові права у відносинах з дорослим. Внаслідок цього у підлітка загострюється почуття власної гідності, прагнення до рівноправних стосунків без обмежень самостійності.
4.1. Взаємини підлітка з дорослими Вступ у життя дорослих підліток розуміє, насамперед, як нові права у відносинах з дорослим. Внаслідок цього у підлітка загострюється почуття власної гідності, прагнення до рівноправних стосунків без обмежень самостійності.
4.1. Взаємини підлітка з дорослими Вступ у життя дорослих підліток розуміє, насамперед, як нові права у відносинах з дорослим. Внаслідок цього у підлітка загострюється почуття власної гідності, прагнення до рівноправних стосунків без обмежень самостійності.
Ускладнення змістовного боку знань вимагає від учнів і досконаліших способів їх здобуття. Зростає рівень абстрагування і узагальнення, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань і умовиводів, які стають більш усвідомленими, обгрунтованими й логічно
Ускладнення змістовного боку знань вимагає від учнів і досконаліших способів їх здобуття. Зростає рівень абстрагування і узагальнення, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань і умовиводів, які стають більш усвідомленими, обгрунтованими й логічно
ПЛАН 1. Загальна характеристика раннього юнацького віку 2. Система спілкування і взаємин у старшокласників 3. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника 4. Емоційно-вольова сфера у ранній юності 5. Розвиток самосвідомості старшокласника Література 1. Вікова психологія /
ПЛАН 1. Загальна характеристика раннього юнацького віку 2. Система спілкування і взаємин у старшокласників 3. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника 4. Емоційно-вольова сфера у ранній юності 5. Розвиток самосвідомості старшокласника Література 1. Вікова психологія /
У взаєминах З батьками Зберігається прагнення старшокласників до рівності й автономії, що проявляється на таких рівнях: O поведінковому – прийняття самостійних рішень щодо особисто важливих питань (вибір друзів, проведення дозвілля, підбір Одягу); O емоційна
Розвиток пізнавальних процесів старшокласника зумовлений загальним характером його розумової діяльності. Розумовий розвиток уповільнюється за темпами, але якісно він значно ускладнюється, забезпечуючи формування світогляду, як Системи Поглядів на дійсність. Старшокласник оволодіває складними інтелектуальними операціями, відбувається
Емоційна сфера старшокласників складна та різнобарвна. Вона стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість. Зменшується вміст афективних реакцій, емоційне життя є інтенсивним, хоча стає менш бурхливим і більш
Самосвідомість старшокласника відзначається егоцентризмом, який відіграє позитивну роль. Він дозволяє молодій людині відкрити свій унікальний внутрішній світ, співвідносячи його із зовнішнім світом, спонукає до осмислення свого місця у дійсності й сприяє становленню світогляду. Важливим
Амнезії – Розлади пам’яті, за яких відбувається втрата минулого досвіду людини, її вмінь, навичок, знань. Ампліфікація – максимальне розкриття всіх можливостей віку для психічного розвитку особистості (О. В. Запорожець). Аналіз – одна з основних
1. Авдеева Н. Н., Мещерякова С. Ю. Вы и младенец: у истоков общения. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с. 2. Альтхауз Д., Дум Э. Цвет – форма – количество: Опыт работы по развитию