3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій Сенсорно-перцептивні процеси інтенсивно розвиваються у дитини віком від 3 до 7 років, набуваючи якісно нових властивостей. Сприйняття набуває цілеспрямованого, організованого, довільного характеру, тобто в дитини формується
У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження – цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення.
Сприймання простору Немовля орієнтується приблизно у радіусі 2-3 м навколо основного місця свого перебування – ліжечка, коляски або манежу. У цьому просторі малюк навчається ходити, втримувати і маніпулювати з предметами. У ранньому віці дитина
ПЛАН 1. Початковий етап у розвитку пам’яті 2. Особливості пам’яті дитини раннього віку 3. Розвиток видів пам’яті дитини з 3 до 7 років 4. Виникнення елементів довільності пам’яті 5. Керівництво розвитком пам’яті Література 1.
ПЛАН 1. Початковий етап у розвитку пам’яті 2. Особливості пам’яті дитини раннього віку 3. Розвиток видів пам’яті дитини з 3 до 7 років 4. Виникнення елементів довільності пам’яті 5. Керівництво розвитком пам’яті Література 1.
Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався
Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався
Розвиток пам’яті дошкільника відбувається у напрямку зростання її довільності, керованості. Наприкінці дошкільного віку в дитини все ще переважає мимовільна пам’ять. Умовою її покращення виступають характеристики запам’ятовуваного матеріалу. Найкраще запам’ятовується дитиною емоційно насичений, ритмічно побудований,
Розвиток пам’яті дошкільника відбувається у напрямку зростання її довільності, керованості. Наприкінці дошкільного віку в дитини все ще переважає мимовільна пам’ять. Умовою її покращення виступають характеристики запам’ятовуваного матеріалу. Найкраще запам’ятовується дитиною емоційно насичений, ритмічно побудований,
ПЛАН 1. Розвиток мислення у немовлячому віці 2. Характеристика мислення дитини раннього віку 3. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника 3.1. Розвиток міркувань дошкільника 3.2. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ 3.3. Розвиток
ПЛАН 1. Розвиток мислення у немовлячому віці 2. Характеристика мислення дитини раннього віку 3. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника 3.1. Розвиток міркувань дошкільника 3.2. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ 3.3. Розвиток
Провідною умовою розвитку мислення виступає предметна діяльність дитини, прагнення її до вирішення виникаючих практичних задач. Мислення виникає як суто пізнавальне ставлення до задачі (Н. М. Ладигіна-Котс, О. М. Леонтьєв). Діючи з предметами, дитина швидко
3.1. Розвиток міркувань дошкільника У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у
3.1. Розвиток міркувань дошкільника У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у
3.1. Розвиток міркувань дошкільника У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у
Окремий важливий напрям у розвитку мислення дошкільника пов’язаний із плануванням, коли розумова дія випереджує практичну. Психологи досліджували роль мислення при вирішенні дитиною проблемних задач: скласти картинку з площинних фігурок (Г. О. Люблінська, З. О.
У розвитку мислення дитини слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів. Формування мотиваційних компонентів пов’язане із задоволенням та розвитком пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування у дитини пізнавальної мотивації є демократичний стиль
ПЛАН 1. Зародження уяви в ранньому дитинстві 2. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці 2.1. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці 2.2. Уява старшого дошкільника 3. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника Література 1.
ПЛАН 1. Зародження уяви в ранньому дитинстві 2. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці 2.1. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці 2.2. Уява старшого дошкільника 3. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника Література 1.
2.1. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці Уява дошкільника обмежена внаслідок недостатності знань і уявлень. Водночас бурхливе дитяче фантазування зумовлене низькою критичністю мислення. Дошкільник легко об’єднує різні враження і некритично ставиться до одержаних
2.1. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці Уява дошкільника обмежена внаслідок недостатності знань і уявлень. Водночас бурхливе дитяче фантазування зумовлене низькою критичністю мислення. Дошкільник легко об’єднує різні враження і некритично ставиться до одержаних
У старшому дошкільному віці розширюються образи уяви, зростає їх чіткість, яскравість. Вони тісно переплітаються з особистісними новоутвореннями дитини, на основі чого виникають перші мрії дитини про своє майбутнє, про майбутнє всіх людей. Вони ситуативні,
Л. С. Виготський вважав, що найважливіший (сензитивний) вік для розвитку уяви, а відтак і для закладання основ творчості – дошкільний. Для розвитку уяви і творчості дитини необхідна підтримка дорослих, заохочення допитливості дітей, їх експериментування,
ПЛАН 1. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці 2. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві 3. Емоційний розвиток у віці 3-7 років 4. Характеристика етичних почуттів дошкільника 5. Розлади емоційної сфери дошкільників Література 1. Бреслав
ПЛАН 1. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці 2. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві 3. Емоційний розвиток у віці 3-7 років 4. Характеристика етичних почуттів дошкільника 5. Розлади емоційної сфери дошкільників Література 1. Бреслав
Емоції продовжують відігравати значну роль у забезпеченні психічного благополуччя дитини раннього віку. Дитина ще не вміє керувати своїми емоціями, стримувати небажані їх прояви. Тому вся активність дитини виразно емоційна, забарвлена позитивними чи негативними переживаннями.
Інтенсивний розвиток особистості дошкільника визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, то у дошкільника вони починають опосередковуватись його ставленням до тих чи інших явищ. Внаслідок
У процесі спілкування дитини з дорослими й однолітками, її участі у колективних формах діяльності у неї формується емоційна складова спрямованості на інших людей (Котирло В. К.), такі соціально цінні якості особистості, як чуйність, уважність,
У нормі емоційна сфера дитини відзначається життєрадісністю, бадьорістю, оптимізмом. Саме такі емоційні стани забезпечують умови для формування особистості: її самоповаги, впевненості, віри у свої сили, ініціативності. Якщо дитина більшість часу перебуває у пригніченому й
ПЛАН 1. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку 2. Розвиток волі у дошкільному віці 3. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів 4. Психолого-педагогічні умови розвитку волі Література 1. Денисова З. В.
ПЛАН 1. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку 2. Розвиток волі у дошкільному віці 3. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів 4. Психолого-педагогічні умови розвитку волі Література 1. Денисова З. В.
У старшому дошкільному довільність поширюється на всі сфери психіки – її пізнавальні й емоційно-вольові процеси (З. М. Істоміна, Н. Г. Агеносова, О. В. Запорожець), а також і на особистість дитини. Важливою передумовою навчання у
Найважливіше надбання у розвитку особистості з трьох до семи років полягає у перетворенні поведінки дитини з “польової” у “вольову” (О. М. Леонтьєв). Польова поведінка має безпосередню зумовленість переживаннями, бажаннями дитини, вона імпульсивна, ситуативна, непослідовна.
Воля належить до вищих психічних функцій особистості, відіграє важливу роль у становленні спрямованості як центрального компоненту структури зрілої особистості. Розвиток волі дошкільника значною мірою зумовлений характером та змістом виховних впливів дорослого. Робота вихователя над
Тема 21. Становлення самосвідомості дошкільника ПЛАН 1. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці 2. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві 3. Розвиток самооцінки у дошкільника 4. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника 5. Психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості
Тема 21. Становлення самосвідомості дошкільника ПЛАН 1. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці 2. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві 3. Розвиток самооцінки у дошкільника 4. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника 5. Психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості
Тема 21. Становлення самосвідомості дошкільника ПЛАН 1. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці 2. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві 3. Розвиток самооцінки у дошкільника 4. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника 5. Психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості
Найважливішим надбанням раннього віку в розвитку особистості є зародження власне самосвідомості, а саме того її рівня, коли дитина усвідомлює себе діячем – суб’єктом. Однаково важливими умовами для цього виступає, по-перше, зосередженість всіх психічних функцій
Провідну роль у формуванні самосвідомості дошкільника відіграє позаситуативно-пізнавальна та позаситуативно-особистісна форма спілкування з дорослим, а також інтенсивний розвиток спілкування з однолітками. Спілкування стає тією сферою дійсності, яка акумулює всі психічні функції дитини: її увагу,
У старшого дошкільника намічається диференціація двох аспектів самосвідомості – самопізнання і самоставлення. Образ “Я” включає досить складну систему властивостей: зовнішніх, особистісних, статевих, з відображенням їх часової динаміки. Ускладнення образу “Я” відбувається значною мірою завдяки
Нагадаємо, що самосвідомість дитини становить важливу сторону її особистості. Відтак загальні психолого-педагогічні умови розвитку особистості конкретизуються відносно розвитку самосвідомості. Особистість та її самосвідомість розвиваються у процесі діяльності та спілкування, різноманітних їх видів. Насамперед, у
ПЛАН 1. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці 2. Етичний розвиток у ранньому дитинстві 3. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років 4. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої 5. Психолого-педагогічні умови формування
ПЛАН 1. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці 2. Етичний розвиток у ранньому дитинстві 3. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років 4. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої 5. Психолого-педагогічні умови формування
Самостійність дитини значно зростає. Вона тепер може без допомоги й контролю дорослого пересуватись, контактувати з іншими дітьми, знайомитись з широким колом оточуючих предметів. Разом із ускладненням поведінки дитини, зростають і вимоги дорослих у дотриманні
Дошкільний вік відзначається ускладненням сфери спілкування дитини з дорослими й, особливо, з ровесниками. Завдяки включенню дитини у різні види діяльності зростають її інтелектуальні можливості. Спостереження за життям дорослих переключаються на систему особистісних взаємовідносин. Все
Етичні норми спочатку представлені у свідомості дитини як когнітивні утворення (уявлення) і не виступають у ролі мотиву їх поведінки: малюк знає, як потрібно, але не завжди чинить саме так. Спочатку виконання моральних норм має
У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виникнення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовується
Етична поведінка дошкільника вимагає постійної уваги з боку дорослих. Не все у ній одразу задовольняє педагогів та батьків. Спостерігається недотримання дітьми правил поведінки з різних причин. Порушення дітьми встановлених у суспільстві правил Г. О.
ПЛАН 1. Становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку 2. Розвиток здібностей у дошкільника 3. Психологічні особливості ранньої обдарованості Література 1. Альтхауз Д., Дум Э. Цвет – форма – количество: Опыт работы по
ПЛАН 1. Становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку 2. Розвиток здібностей у дошкільника 3. Психологічні особливості ранньої обдарованості Література 1. Альтхауз Д., Дум Э. Цвет – форма – количество: Опыт работы по