Диференціальна психологія – Палій А. А. – Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

Related posts:

1. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей Проблема статевої і статеворольової диференціації багатопланова. А основна її категорія – стать – є предметом міждисциплінарного вивчення. Дослідження в різних галузях науки (біомедичних, соціокультурних, психолого-педагогічних) взаємопов’язані і не можуть одне без одного розкрити свої можливості. Тому, щоб повністю охопити цю проблему, слід розглядати її комплексно, звертаючись до різних дисциплін. Стать у структурі індивідуальності Основна ідея […]...
2. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Етологія статі Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві різні форми сім’ї, тоді як у всіх інших біологічних видів форма шлюбної поведінки є стабільною ознакою. У людей поширені чотири форми […]...
3. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві різні форми сім’ї, тоді як у всіх інших біологічних видів форма шлюбної поведінки є стабільною ознакою. У людей поширені чотири форми […]...
4. Дитяча психологія – Дуткевич Т. В. – 3. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років Дошкільний вік відзначається ускладненням сфери спілкування дитини з дорослими й, особливо, з ровесниками. Завдяки включенню дитини у різні види діяльності зростають її інтелектуальні можливості. Спостереження за життям дорослих переключаються на систему особистісних взаємовідносин. Все це створює сприятливі умови для засвоєння дітьми складних моральних норм, що знаходять реалізацію у правилах поведінки дитини, як з дорослими, так […]...
5. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Індивідуальні особливості уваги і пам’яті Увага як один із центральних психічних процесів, пов’язаний зі здатністю суб’єкта зосереджувати свою активність на реальному або уявному об’єкті у певний момент часу, також є предметом диференціальної когнітології. Увага – Процес і Стан налаштування суб’єкта на Сприйняття пріоритетної інформації і Виконання поставлених завдань. Особливості уваги пов’язують зі специфікою стратегій сприймання і перероблення інформації. Наприклад, параметр […]...
6. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення інтелектуальних і творчих здібностей, процесуальні і змістові аспекти творчості, специфіка креативного середовища – такі основні напрями диференціально-психологічних досліджень цього інтегрального і […]...
7. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Міжстатеві відмінності у психологічних якостях Майже у всіх дослідженнях беруть до уваги чинник статі, тому накопичено багато даних про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок. Зокрема, досліджено наявність варіацій у здібностях. Ще А.-Л. Гезелл виявив, що у хлопчиків порівняно з дівчатками краще розвинена велика моторика, а в дівчаток – дрібна. Порівняння інтелекту і здібностей довело, що жінки володіють більшим […]...
8. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Стать у структурі індивідуальності Проблема статевої і статеворольової диференціації багатопланова. А основна її категорія – стать – є предметом міждисциплінарного вивчення. Дослідження в різних галузях науки (біомедичних, соціокультурних, психолого-педагогічних) взаємопов’язані і не можуть одне без одного розкрити свої можливості. Тому, щоб повністю охопити цю проблему, слід розглядати її комплексно, звертаючись до різних дисциплін. Стать у структурі індивідуальності Основна ідея […]...
9. Соціологія – Гіденс Ентоні – Рівні злочинності серед чоловіків і жінок Як і інші галузі соціології, кримінологічні дослідження спершу традиційно нехтували половиною населення. В багатьох підручниках із кримінології досі фактично нічого не сказано про жінок, окрім розділів, присвячених згвалтуванню та проституції, а більшість теорій девіації також майже повністю ігнорують жінок. Візьмімо, наприклад, Мертонову концепцію соціальної структури та аномії. Прагнення “домогтися успіху”, як вважають, притаманне фактично кожному […]...
10. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень Тисячоліттями філософія досліджувала пізнавальну й емоційну складові душі людини. Сучасна психологія примножила й уточнила знання про внутрішній світ особистості. Пізнавальну складову психіки людини – її здібності, можливості світосприйняття, відчуттів, зосередження уваги, феномени, якими опосередковують прийняття рішень, – вивчає когнітивна психологія. Диференціальна когнітологія зосереджується на дослідженні відмінностей у когнітивній сфері. 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних […]...
11. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3. Диференціальна когнітологія Тисячоліттями філософія досліджувала пізнавальну й емоційну складові душі людини. Сучасна психологія примножила й уточнила знання про внутрішній світ особистості. Пізнавальну складову психіки людини – її здібності, можливості світосприйняття, відчуттів, зосередження уваги, феномени, якими опосередковують прийняття рішень, – вивчає когнітивна психологія. Диференціальна когнітологія зосереджується на дослідженні відмінностей у когнітивній сфері. 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних […]...
12. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна Питання, для чого взагалі існує стать, виникло давно. Найпростішу відповідь – для розмноження – задовільною вважати не можна. У світі крім різностатевого існують ще й безстатеве (вегетативне) і гермафродитне розмноження, причому очевидних переваг перед ними у різностатевого розмноження не спостерігається. Навпаки, комбінаторний потенціал (поєднання генів) у гермафродитів удвічі більший, а кількість потомства (ефективність розмноження) вища […]...
13. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище Сімейне середовище нерідко залежить від соціально-економічного статусу – у сім’ях, що мають вищі показники CEC, батьки (чоловіки) схильні частіше бувати вдома, брати активну участь у шкільному житті дітей і їх подальшій професіоналізації. Рівень освіти матері і батька, професійний статус батька (показники CEC) пов’язані з оцінюванням батьківської турботи про дітей. Кожен індикатор позитивно пов’язаний зі ступенем […]...
14. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 3.2. Диференціальна психологія здібностей Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці. Не можна вести мову про наявність здібностей, поки вони не проявилися, і не можна вважати їх остаточно сформованими. Вони історичні й відповідають запитам культурної практики: абсолютний слух у дитини не виявляється, поки перед нею не постане завдання […]...
15. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності Механізми статевої диференціації і засвоєння статевих ролей/ідентичностей стали предметом дослідження представників різних зарубіжних шкіл, концепцій. Теорія моделювання, яка грунтується на психоаналітичній концепції ідентифікації 3. Фрейда, стверджує, що психологічна стать дитини формується на підсвідомому рівні насамперед як наслідування поведінки дорослих представників своєї статі (в першу чергу когось із батьків). Якщо об’єктом ідентифікації і наслідування є представник […]...
16. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Вплив статусного рівня на інтелект Рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, є більш прогностичним чинником стосовно дитячого ІQ (r – 50), ніж дохід сім’ї (r = ЗО). Глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на когнітивному розвитку дітей у перші три роки життя порівняно зі специфічними аспектами домашньої обстановки (можливість користуватися іграшками, чуйність батьків тощо). Психологи все рідше вважають, що рівень […]...
17. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Сутність креативності як особистісної властивості (риси) Предметом диференціальної психології є дослідження феномену креативності і особливостей творчої діяльності, оскільки творчість – це риса, що відрізняє одну людину від іншої. Природа креативності, особистісні риси, якими наділені творчі люди, можливість розвитку талантів, співвідношення інтелектуальних і творчих здібностей, процесуальні і змістові аспекти творчості, специфіка креативного середовища – такі основні напрями диференціально-психологічних досліджень цього інтегрального і […]...
18. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До формальних властивостей належать генетично детерміновані, вроджені, стійкі в часі, позаситуативні і крос культурні психобіологічні (індивідні) характеристики індивідуальності: темперамент, стать, інтелект і когнітивностильові характеристики індивідуальності. На детальному дослідженні інтелекту і когнітивних стилів зосереджується диференціальна когнітологія. Змістові характеристики індивідуальності детерміновані зазвичай факторами […]...
19. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Класифікація психологічних типів за К. Г Юнгом Найвідомішою емпіричною класифікацією типів особистості е систематика, запропонована К.-Г. Юнгом. В основі типології – екстраверсія як зверненість до об’єктів навколишнього чи внутрішнього світу та інтроверсія як рефлексія, перешкода контакту з об’єктами, сумнів і недовіра до об’єктів. Інтроверти зосереджені на своєму суб’єктивному стані, вони формують уявлення про світ за власними враженнями і висновками, задумливі, стримані, схильні […]...
20. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Якісне зростання Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові показники, отримані під час обстеження немовлят у віці 12-18 місяців, непридатні для прогнозування подальшого інтелектуального розвитку і рівня IQ. Результати тестів […]...
21. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До формальних властивостей належать генетично детерміновані, вроджені, стійкі в часі, позаситуативні і крос культурні психобіологічні (індивідні) характеристики індивідуальності: темперамент, стать, інтелект і когнітивностильові характеристики індивідуальності. На детальному дослідженні інтелекту і когнітивних стилів зосереджується диференціальна когнітологія. Змістові характеристики індивідуальності детерміновані зазвичай факторами […]...
22. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей Усі основні галузі сучасної фундаментальної психології виникли наприкінці XIX ст.: експериментальна психологія пізнавальних процесів (Г. Фехнер, Г. Гельмгольц, І. Мюллер), диференціальна психологія (Ф. Гальтон, Дж.-М. Кеттел), соціальна психологія (Е. Дюркгейм, В. Вундт та ін.). Диференціальну психологію здібностей і психодіагностику застосував Ф. Гальтон. Він став основоположником емпіричного підходу до розв’язання проблеми здібностей, обдарованості, таланту, запропонував основні […]...
23. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Когнітивні стилі у структурі індивідуальності До базових характеристик індивідуальності належать когнітивні стилі, про що свідчить їх тісний зв’язок із віком, статтю, особливостями функціонування нервової системи. Наприклад, у дошкільному віці діти, як правило, полезалежні, потім зростає їх поленезалежність (пік припадає на підлітковий і юнацький вік) з подальшим поступовим наростанням полезалежності до старості. Дівчатка і жінки порівняно з хлопчиками і чоловіками виявляються […]...
24. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Культурні відмінності і їх вияви Дослідження етнічних груп дає змогу чітко диференціювати культурні відмінності. Етнічна група – будь-яка група із загальними культурними традиціями і відчуттям ідентичності. її можуть об’єднувати історія і традиція, мова, географія, раса, релігія тощо. Спостерігаючи поведінкові відмінності в етнічних групах, психологи можуть отримати уявлення про те, які види і форми поведінки змінюються від культури до культури, а […]...
25. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Об’єкт і предмет вичення крос-культурної психології Етнокультурний чинник – одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність. Об’єкт і предмет вичення крос-культурної психології Кожна людина має весь спектр психологічних рис, але різні культури сприяють розвитку одних рис, а розвиток […]...
26. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп Рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, є більш прогностичним чинником стосовно дитячого ІQ (r – 50), ніж дохід сім’ї (r = ЗО). Глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на когнітивному розвитку дітей у перші три роки життя порівняно зі специфічними аспектами домашньої обстановки (можливість користуватися іграшками, чуйність батьків тощо). Психологи все рідше вважають, що рівень […]...
27. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Диференціація уявлень і уяви Не обмежившись дослідженням території первинних психічних образів (відчуттів і сприйняттів), диференціально-психологічний аналіз став методом пізнання специфіки вторинних образів: характеристик уявлень і уяви, у т. ч. марень, мрій, фантазій. Уже в найзагальнішій здатності суб’єкта продукувати образи виявляється широкий діапазон індивідуальних відмінностей. Уявлення – Наочний образ Предмета, явища, Події, що Виникає на основі Минулого досвіду (відчуттів і […]...
28. Диференціальна психологія – Палій А. А. – 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів Етнокультурний чинник – одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність. Об’єкт і предмет вичення крос-культурної психології Кожна людина має весь спектр психологічних рис, але різні культури сприяють розвитку одних рис, а розвиток […]...
29. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Діагностування креативності Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність – спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з’ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких ЇЇ чинниках: 1) швидкість і варіативність/метафоричність. Учені, що працюють над створенням штучного інтелекту, припустили, що варіативність і швидкість обчислень дають змогу створити комп’ютерну програму з “креативними” […]...
30. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорія рис Г.-Ю. Айзенка Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості: 1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії); 2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства); 3) мужність (професійні та позапрофесійні “чоловічі “інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність); 4) […]...
31. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір) Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові показники, отримані під час обстеження немовлят у віці 12-18 місяців, непридатні для прогнозування подальшого інтелектуального розвитку і рівня IQ. Результати тестів […]...
32. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту Загальним показником інтелектуального розвитку, який відображає структуру інтелектуального потенціалу, вважають К}. Для з’ясування особливостей його розвитку необхідно Дослідження отриманих тестових оцінок в часі. Американські психологи, узагальнивши результати різноманітних досліджень, дійшли таких висновків: 1. Тестові показники, отримані під час обстеження немовлят у віці 12-18 місяців, непридатні для прогнозування подальшого інтелектуального розвитку і рівня IQ. Результати тестів […]...
33. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Сутність і характеристики здібностей Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці. Не можна вести мову про наявність здібностей, поки вони не проявилися, і не можна вважати їх остаточно сформованими. Вони історичні й відповідають запитам культурної практики: абсолютний слух у дитини не виявляється, поки перед нею не постане завдання […]...
34. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Теорія рис Г.-В. Олпорта У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у загальній, соціальній, віковій та інших галузях психології. За цього підходу зосереджуються на загальних принципах, закономірностях психологічних феноменів, а одиничні факти ігнорують. На конкретному, індивідуальному, унікальному зосереджується ідіографічний підхід. Ідіографічний підхід (грец. idio – особливий і Grapho – пишу) […]...
35. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Інтуїція як механізм творчості Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність – спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з’ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких ЇЇ чинниках: 1) швидкість і варіативність/метафоричність. Учені, що працюють над створенням штучного інтелекту, припустили, що варіативність і швидкість обчислень дають змогу створити комп’ютерну програму з “креативними” […]...
36. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Історичні методи Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного становлення. Проте їх можна застосовувати і для докладного дослідження цілком ординарних людей. Історичні методи – форми дослідження, аналізу, консультування чи терапії особистості, що грунтується на історії її життєвого шляху. Життєвим шляхом особистості Вважають траєкторію її життя, що […]...
37. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Онтологічний підхід до розуміння інтелекту Припускають, що зрозуміти природу інтелекту на рівні аналізу результативних і функціональних його властивостей неможливо, слід спочатку пояснити самі властивості з погляду особливостей устрою психічної реальності, що їх породжує. За цього підходу сукупність пізнавальних процесів, що формують інтелект, розуміють як ієрархію різнорівневих когнітивних структур, які на основі когнітивного синтезу “знизу” і “зверху” утворюють єдину структуру людського […]...
38. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Факторна структура особистості Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості: 1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії); 2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства); 3) мужність (професійні та позапрофесійні “чоловічі “інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність); 4) […]...
39. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Література Адлер А. Наука жить. – К.: Port-Royal, 1997. Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. -1995. № 1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. Анастази А. Дифференциальная психология. – М.: Апрель Пресс, 2001. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х кн.: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1982. – […]...
40. Диференціальна психологія – Палій А. А. – Психогенетичні методи Диференціальна психологія застосовує методи зі споріднених сфер знання, однією з яких є психогенетика (грец. psycho – душа і genos – рід, походження) – галузь знання на перетині генетики і психології, предметом якої є походження індивідуальних психологічних особливостей людини, з’ясування ролі генотипу і середовища в їх формуванні. Психогенетика використовує методи сучасної генетики. Найінформативнішим є метод близнят […]...