Диференціальна психологія – Палій А. А
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту,
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту,
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності індивідуального. Кожний дослідник мав справу з індивідуальними варіаціями психічного, які спочатку розглядали як джерело помилок спостереження, експерименту,
Психологія, як і решта наукових дисциплін, у процесі становлення і розвитку подолала три етапи: донаукового знання, природничо-наукового пізнання і гуманітарної парадигми. Донаукове знання Здобувають через спостереження, нагромадження життєвого досвіду; воно характеризується невисоким рівнем узагальнення.
Із розвитком від суто описового підходу до аналітичного і розуміючого, від статистичних таблиць і наборів коефіцієнтів кореляцій до вивчення природи індивідуальності, від інтерпретації феноменології до пошуку механізмів утворення людських відмінностей диференціальна психологія сформувалася як
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет – чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких реальність (дійсність) постає перед дослідником, і метод – спосіб осягнення сутності предмета пізнання.
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет – чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких реальність (дійсність) постає перед дослідником, і метод – спосіб осягнення сутності предмета пізнання.
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як науковим методом психологія послуговується системою засобів цілісного пізнання предмета у єдності його реальних і сутнісних глибинних проявів. У
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як науковим методом психологія послуговується системою засобів цілісного пізнання предмета у єдності його реальних і сутнісних глибинних проявів. У
Диференціальна психологія застосовує методи зі споріднених сфер знання, однією з яких є психогенетика (грец. psycho – душа і genos – рід, походження) – галузь знання на перетині генетики і психології, предметом якої є походження
Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного становлення. Проте їх можна застосовувати і для докладного дослідження цілком ординарних людей. Історичні методи – форми
Для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей особистості використовують метод тестування. Тестування – метод психологічної діагностики, який полягає у застосуванні стандартизованих запитань і задач (тести), що мають певну шкалу значень. Почало формуватися тестування на початку XX
У диференціальній психології математичні методи допомагають зробити процес дослідження явищ більш чітким, структурованим і раціональним. Вони необхідні для оброблення великої кількості емпіричних даних (кількісних виразників явищ), їх узагальнення та організації в емпіричну картину дослідження.
Процедурна організація психологічного дослідження дає змогу більш адекватно та змістовно відображати предмет дослідження. Форма організації дослідження детермінує тривалість, послідовність розгортання і тип керування процесом психологічного пізнання конкретного явища. Лонгітюдне дослідження – тривале й систематичне
Інформацію для психологічного дослідження (за Р. Мейлі) можна отримати різними каналами: за людиною можна спостерігати у повсякденному житті, їй можна запропонувати пройти тестування, а також дати відповіді на питання анкети. Відповідно до каналу групують
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного – основна проблема диференціальної психології. Індивідуальні відмінності породжені численними і складними взаємодіями між спадковістю і середовищем. Спадковість забезпечує стійкість існування біологічного виду, середовище – його мінливість і можливість пристосовуватися
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного – основна проблема диференціальної психології. Індивідуальні відмінності породжені численними і складними взаємодіями між спадковістю і середовищем. Спадковість забезпечує стійкість існування біологічного виду, середовище – його мінливість і можливість пристосовуватися
Теорія диференціальної психології, не заперечуючи внеску середовища і спадковості у формування і прояв індивідуальних відмінностей психіки, намагається уточнити ці поняття. Спадковість тепер розуміють ширше: це не просто окремі ознаки, що впливають на поведінку (наприклад,
У диференціальній психології поняття “людина”, “індивід”, “особистість” і “індивідуальність” використовуються найчастіше. Щоб уникнути спотворень і двозначних трактувань, слід чітко визначити їх зміст. Вихідним, родовим для всієї психології, і для диференціальної зокрема, є поняття “людина”.
У біологічному сенсі людина є живою тілесною істотою. Найближчим до цього визначення є поняття “організм”, яке охоплює анатомо-морфологічну структуру, фізіологічні і нервові процеси, нарешті, нервову діяльність разом із механізмами роботи органів чуття. У сучасній
У біологічному сенсі людина є живою тілесною істотою. Найближчим до цього визначення є поняття “організм”, яке охоплює анатомо-морфологічну структуру, фізіологічні і нервові процеси, нарешті, нервову діяльність разом із механізмами роботи органів чуття. У сучасній
Поняття “індивід” і “особистість” формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об’єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб’єкта. При цьому в понятті “особистість” зафіксовано ті ознаки, які визначаються належністю індивіда до суспільства
Поняття “індивід” і “особистість” формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об’єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб’єкта. При цьому в понятті “особистість” зафіксовано ті ознаки, які визначаються належністю індивіда до суспільства
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній психології, спрямований на пізнання і вимірювання індивідуальних варіацій характеру, знань, умінь, здібностей, значень, переживань, мотивів, цілей та інших імовірно
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній психології, спрямований на пізнання і вимірювання індивідуальних варіацій характеру, знань, умінь, здібностей, значень, переживань, мотивів, цілей та інших імовірно
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До формальних властивостей належать генетично детерміновані, вроджені, стійкі в часі, позаситуативні і крос культурні психобіологічні (індивідні) характеристики індивідуальності: темперамент, стать,
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До формальних властивостей належать генетично детерміновані, вроджені, стійкі в часі, позаситуативні і крос культурні психобіологічні (індивідні) характеристики індивідуальності: темперамент, стать,
Найдавнішу теорію темпераменту розробив давньогрецький лікар Гіппократ (460 – прибл. 377 до н. е.), який пов’язував типи темпераменту з гуморальним фактором – співвідношенням між чотирма рідинами (кров, жовч, чорна жовч і слиз, або лімфа,
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних захворювань, на межі XIX і XX ст. сформувалася концепція, згідно з якою існує
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних захворювань, на межі XIX і XX ст. сформувалася концепція, згідно з якою існує
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних захворювань, на межі XIX і XX ст. сформувалася концепція, згідно з якою існує
В основу своєї класифікації Вільям Шелдон (1899- 1977) поклав переважання в людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються органи травлення; мезодерми, з якої складаються кістки, м’язи і легені; ектодерми, з якої
Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей виявляється в її середньому значенні, тоді як крайні прояви трапляються рідко. Однак
Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей виявляється в її середньому значенні, тоді як крайні прояви трапляються рідко. Однак
Прагнучи вдосконалити теорії Кречмера і Юнга, англійський психолог Ганс-Юрген Айзенк (1916- 1997) запропонував розглядати типології цих учених як систему координат. Першу ЇЇ вісь утворює об’єкт-суб’єктна орієнтація (від максимальної екстраверсії до максимальної інтроверсії); другою координатою
Прагнучи вдосконалити теорії Кречмера і Юнга, англійський психолог Ганс-Юрген Айзенк (1916- 1997) запропонував розглядати типології цих учених як систему координат. Першу ЇЇ вісь утворює об’єкт-суб’єктна орієнтація (від максимальної екстраверсії до максимальної інтроверсії); другою координатою
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки вони відображають співвідношення між першою (образною) і другою (мовно-мислительною) сигнальними системами: художній, розумовий, змішаний. Художній
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки вони відображають співвідношення між першою (образною) і другою (мовно-мислительною) сигнальними системами: художній, розумовий, змішаний. Художній
Австрійсько-німецький психолог Отто Гросс (1877-1920) одним із перших почав вивчати відмінності способів реагування людей на певні подразники. При дослідженні психопатій він виокремив первинні функції (безпосередні реакції на стимуляцію) і вторинні (пов’язані з відновленням затрат
Теоретично обгрунтованою сучасною концепцією, на думку багатьох дослідників, є вчення про темперамент, яке розвиває школа В. Русалова. Згідно з ним, темперамент – психосоціобіологічна категорія, одне з незалежних базових утворень психіки, що визначає багатство змістових
Проблема статевої і статеворольової диференціації багатопланова. А основна її категорія – стать – є предметом міждисциплінарного вивчення. Дослідження в різних галузях науки (біомедичних, соціокультурних, психолого-педагогічних) взаємопов’язані і не можуть одне без одного розкрити свої
Проблема статевої і статеворольової диференціації багатопланова. А основна її категорія – стать – є предметом міждисциплінарного вивчення. Дослідження в різних галузях науки (біомедичних, соціокультурних, психолого-педагогічних) взаємопов’язані і не можуть одне без одного розкрити свої
Механізми статевої диференціації і засвоєння статевих ролей/ідентичностей стали предметом дослідження представників різних зарубіжних шкіл, концепцій. Теорія моделювання, яка грунтується на психоаналітичній концепції ідентифікації 3. Фрейда, стверджує, що психологічна стать дитини формується на підсвідомому рівні
Питання, для чого взагалі існує стать, виникло давно. Найпростішу відповідь – для розмноження – задовільною вважати не можна. У світі крім різностатевого існують ще й безстатеве (вегетативне) і гермафродитне розмноження, причому очевидних переваг перед
Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві
Наука про інстинктивні основи поведінки – порівняльна етологія (грец. ethos – характер) – вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим формам тварин, спорідненим видам, прямим родичам. Еволюція шлюбної поведінки людини була дуже складною. Людям властиві
Майже у всіх дослідженнях беруть до уваги чинник статі, тому накопичено багато даних про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок. Зокрема, досліджено наявність варіацій у здібностях. Ще А.-Л. Гезелл виявив, що у хлопчиків
Моральні цінності повністю зумовлюються соціумом, у якому живе людина: мораль Давніх Риму і Греції була зовсім не такою, як у християнську добу, розуміння добра і зла у сучасних племенах Африки і високорозвинутих країнах Європи
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття “характер”, а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили. Спостерігається тенденція до ототожнення характеру з особистістю. Багато вчених характер вважають проблемою етики, висловлюють сумніви у
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття “характер”, а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили. Спостерігається тенденція до ототожнення характеру з особистістю. Багато вчених характер вважають проблемою етики, висловлюють сумніви у